| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2.2 Інвестиційний цикл | ||
|
Інвестиційний цикл прийнято ділити на фази, кожна з яких має свої цілі та завдання: передінвестиційну - від попереднього дослідження до остаточного рішення про прийняття інвестиційного проекту; інвестиційну - включає проектування, ув'язнення до-говору або контракту, підряду на будівельні роботи тощо; - операційну (виробничу) - стадію господарської діяль-ності підприємства (об'єкта); - ліквідаційну - коли відбувається ліквідація наслідків реалізації ІП. Передінвестиційна фаза включає кілька стадій: а) визначення інвестиційних можливостей; б) аналіз за допомогою спеціальних методів альтернативних варіантів проектів і вибір проекту; в) висновок щодо проекту; г) прийняття рішення про інвестування. Кожна стадія інвестиційного проекту повинна сприяти запобіганню несподіванок і можливих ризиків на наступних стадіях, допомагати пошуку найбільш економічних шляхів досягнення заданих результатів, оцінці ефективності ІП і розробці його бізнес-плану. На передінвестиційній фазі необхідно сформулювати інве-стіціонного задум (ідентифікувати проект). Ідеї здійснення інвестиційного проекту з'являються у зв'язку з незадовільним попитом на товари і послуги, наявністю тимчасово вільних коштів, бажанням реалізувати підприємницькі здібності і т.п. Як правило, розглядається декілька варіантів бізнес-ідеї і відхилила-ються варіанти, які передбачають високу вартість, надмірний ризик, відсутність надійних джерел фінансування. Інвестиційний задум відображається в Декларації про наміри. У Декларації містяться відомості про інвестора, місцезнаходження об'єк-єкта, технічних і технологічних характеристиках інвестиційного проекту, потреби в різних ресурсах (трудових, сировинних, вод-них, земельних, енергетичних), джерелах фінансування, воздей-відно об'єкта на навколишнє середовище, збуті готової продукції. Наступним необхідним документом є Обгрунтування інвестицій. Цей документ розробляється з урахуванням вимог державних органів і обов'язково повинен пройти експертизу. В обгрунтуванні інвестицій відображається загальна характеристика галузі та підприємства, цілі і завдання проекту, характеристика об'єктів і споруд, забезпечення ресурсами, поточний стан та прогноз ринку продукції, структура управління проектом та оцінка ефективності інвестиційного проекту. Даний документ служить підставою для оформлення, у разі необхідності, акта вибору земельної ділянки. Як правило, оцінка здійснюється за допомогою методів аналізу ефективності проектів. При прийнятті рішення про інвестування коштів у проект важливу роль відіграє експертиза проекту. Експертиза-оцінка проекту з метою запобігання створення об'єктів, використання яких порушує інтереси держави, права фізичних та юридичних осіб або не відповідає встановленим вимогам стандартів, а також для визначення ефективності здійснюваних вкладень. Ін-вестиционного проекти, які здійснюються за рахунок або за участю бюджету різного рівня, які вимагають державної підтримки або гарантії, підлягають державній комплексній експертизі. Експертні підрозділи міністерств і відомств проводять експертизу проектів з питань доцільності здійснення проекту, про його відповідність містобудівним, санітарним, екологічним, соціальним вимогам. Робота з проведення експертизи здійснюється групою експертів, яка готує висновок, де містяться остаточні висновки про доцільність реалізації проекту, а також оцінка технічних, фінансових, економічних, екологічних та соціальних аспектах проекту. Завершальним етапом передінвестиційних досліджень є розробка техніко-економічного обгрунтування (ТЕО). Техніко-економічне обгрунтування - це комплект розрахунково-аналітичних документів, що відображають вихідні дані по проекту, основні технічні, технологічні, розрахунково-кошторисні, оціночні, конструктивні, природоохоронні рішення, на основі яких можливо визначити ефективність і соціальні наслідки проекту. ТЕО є обов'язковим документом при фінансуванні капітальних вкладень з державного бюджету (повністю або на пайових засадах), централізованих фондів міністерств і відомств, власних ресурсів державних підприємств. Розробка ТЕО здійснюється юридичними і фізичними особами, які отримали ліцензію на виконання відповідних видів проектних робіт. На практиці не існує єдиної, універсальної моделі ТЕО. Але зарубіжний та вітчизняний досвід дозволяє дати приблизну структуру розділів ТЕО: Аналіз ринку та маркетингова стратегія. Забезпеченість ресурсами. Місце розміщення інвестиційного об'єкта і навколишнє середовище. Проектування і технологія. Організаційна схема та управління підприємством. Трудові ресурси. Реалізація проекту. Фінансовий аналіз і оцінка інвестицій. Резюме. Інвестиційна фаза полягає у прийнятті стратегічних планових рішень, які повинні дозволити інвесторам визначити обсяги і терміни інвестування, а також скласти найбільш оптималь-ний план фінансування проекту. У рамках цієї фази здійснюється укладання контрактів та договорів підряду, проводяться капітальні вкладення, будівництво об'єктів, пуско-налагоджувальні роботи та ін Операційна (виробнича) фаза інвестиційного проек-та полягає в поточній діяльності за проектом: закупівля сировини, про-ництво і збут продукції, проведення маркетингових заходів тощо На цій стадії проводяться безпосередньо виробничі операції, пов'язані із взаєморозрахунками з контрагентами (постачальниками, підрядниками, покупцями, посередниками), що формують грошові потоки, аналіз яких дозволяє оцінювати економічну ефективність даного інвестиційного проекту. Ліквідаційна фаза пов'язана з етапом закінчення інвестиційного проекту, коли він виконав поставлені цілі чи вичерпав закладені в ньому можливості. На даній стадії інвестори і користувачі об'єктів капітальних вкладень визначають залишкову вартість основних засобів з урахуванням амортизації, оцінюють їх можливу ринкову вартість, реалізують або консервують вибуває обладнання, усувають в необхідних випадку наслідки здійснення ІП. Ліквідаційна фаза може виникнути і в разі передчасного закриття проекту незалежно від ступеня досягнення поставлених цілей. Подібне рішення може бути викликано зміною планів інвестора, нестачею коштів на здійснення проекту, помилками в розрахунках, появою альтернативних проектів та ін Якщо є потен-циальная ймовірність відновлення проекту, процес закриття повинен передбачати підготовку до майбутнього відновлення організаційної структури проекту та можливість відновлення робіт. Коли проект прийшов до нормального або передчасного завершення, проблему закриття проекту слід розглядати як особливий проект, одноразову унікальну задачу зі специфічними обмеженнями ресурсів. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||