Головна
Головна → 
Фінанси → 
Бухгалтерський облік. Аудит → 
« Попередня Наступна »
Під редакцією В.В. Скобарь. АУДИТ (Підручник для вузів), 2005 - перейти до змісту підручника

7.3. Використання роботи експерта. Порядок його роботи. Використання результатів

Експерт - фахівець, який не перебуває в штаті аудиторської організації, але бере участь у перевірці виробничо-господарській діяльності в певних областях, відмінних від бухгалтерського обліку і аудиту та дає спеціальний висновок в конкретній області .
Аудитора, який надає професійні аудиторські послуги, можуть попросити виконати завдання, в частині якого він не володіє необхідною компетенцією для вивчення та аналізу конкретного кола питань або достатньою спеціальною підготовкою та досвідом. За відсутності необхідних експертних знань чи досвіду аудитор може звертатися за консультацією до фахівців, які мають спеціальні знання, наприклад юристам, інженерам, геологам, оцінювачам і т. п.
В якості експерта можуть залучатися як фізичні, так і юридичні особи.
Рішення про використання роботи експерта під час проведення аудиту аудиторська організація приймає самостійно, враховуючи характер і складність питань, що підлягають дослідженню, рівень їх суттєвості. При цьому аудиторська організація повинна отримати згоду підприємства, з яким укладено договір на аудиторську перевірку, на залучення експерта. Побажання клієнта повинні бути визначальними при виборі експерта.
Експерт може бути притягнутий як підприємством, так і аудитором. При прийнятті рішення про необхідність використання ра-боти експерта аудитор повинен враховувати:
істотність даної статті у фінансовій (бухгалтерської) звітності;
передбачуваний ризик спотворень, виходячи з характеру і складності роботи;
кількість і якість можливих і доступних аудиторських доказів.
У разі відмови підприємства, аудитор не має права залучати до своєї роботи експерта. У цьому випадку аудиторський за-ключення, підготовлене за матеріалами аудиту, може мати від-повідні застереження.
Договір надання послуг може бути укладений з експертом як підприємством, так і аудиторською організацією. До укладення договору з експертом аудиторська організація або керівник підприємства повинні переконатися в наявності документів, що підтверджують кваліфікацію експерта, його досвід і репутацію в області проводяться.
У договорі на надання послуг експерта, крім загальноприйнятих умов, виділяються:
мети, обсяг і предмет дослідження;
можливі взаємини експерта з підприємством;
конфіденційність одержуваної інформації;
ступінь доступу до документів;
методи, які експерт має намір використовувати у своїй роботі;
форма і зміст висновку експерта, як складової ау-диторської доказів.
Експерт представляє результати своєї роботи у вигляді звіту, думок, розрахунків у письмовій формі. Висновок повинен бути повним і детальним, що дозволяє оцінити проведену роботу. Зміст і форма повинні відповідати обумовленим умовам в договорі, а відомості, що включаються на закінчення, не мати різних тлумачень. Висновок експерта як юридичної особи скріплюється печаткою.
Об'єктивність висновків експерта забезпечується його неучастю в керівництві підприємством, щодо якого проводиться аудит.
Результати роботи експерта розглядаються аудиторською організацією як один з доказів при складанні аудиторського висновку. Однак спочатку аудиторська організація повинна переконатися у достовірності інформації, на якій грунтується висновок експерта. Обов'язково оцінюється правиль-ність зазначених експертом фактів та їх вплив на фінансову (бухгалтерську) звітність. Вивчаються припущення і методи, використані експертом під час підготовки висновку.
Для підтвердження повного використання експертом первинних даних аудиторська організація може зробити запит про виконання всіх процедур, щоб визначити достатність, доречність і надійність отриманої інформації; провести оглядову перевірку або тестування даних, використаних експертом.
Оскільки аудитор, який надає аудиторські послуги, може не володіти необхідними експертними знаннями, то відповідальність за належний та розумний характер використовуваних припущень і методів та їх застосування несе експерт. Якщо виявляються суттєві невідповідності між висновком експерта та документами підприємства, то аудиторська організа-щі вправі провести додаткові аудиторські процедури або замінити експерта.
Зміст висновку експерта складається з трьох частин: 1 повна частина, дослідницька частина і висновки. Вступна частина:
найменування підприємства, де експерт виконав роботу;
відомості про експерта;
найменування та предмет роботи;
причини, що викликають необхідність проведення експертизи та джерело отримання даних, що мають значення для складання висновку;
питання, поставлені експерту відповідно до виданого йому завданням і виникають у процесі роботи.
Дослідницька частина:
процес дослідження, його результати, пояснення установки інших фактів;
методи досліджень, обгрунтування та пояснення прийнятих при дослідженнях припущень;
довідково-нормативні видання, якими користувався експерт для вирішення поставлених завдань;
експертна оцінка за результатами дослідження.
Висновки викладаються у вигляді відповідей на поставлені питання, згідно з переліком, зазначеним у вступній частині висновку.
Висновок експерта в письмовій формі або отримані роз'яснення в усній формі підлягають включенню в робочі документи аудитора.
Наявність істотної невпевненості експерта в оцінці досліджених обставин або розбіжностей між підприємством та експертом, аудитором та експертом може значно позначитися на підготовці аудиторського висновку за результатами проведеного аудиту. Аудиторський висновок не повинен містити посилань на результати і думка експерта, так як залучення експерта та використання його роботи не знімає відповідальності з аудитора при складанні висновку. Оскільки кінцева відповідальність за надання аудиторських послуг лежить на аудиторі, то він повинен стежити за дотриманням експертом вимог як професійного, так і етичного характеру.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz