5.3 ДОСЛІДЖЕННЯ КОН'ЮНКТУРИ ФІНАНСОВОГО РИНКУ МЕТОДАМИ ФУНДАМЕНТАЛЬНОГО АНАЛІЗУ
Діапазон досліджень фінансового ринку на основі методів фундаментального аналізу найбільш широкий. Основними напрямами такого дослідження є;
I. Аналіз та прогнозування кон'юнктури фінансового ринку в цілому в ув'язці з загальноекономічною розвитком країни.
2 Аналіз та прогнозування кон'юнктури окремих видів і сегментів фінансового ринку.
Аналіз і оцінка перспектив фінансового розвитку окремих галузей економіки.
Аналіз і оцінка перспектив фінансового розвитку окремих регіонів країни.
Аналіз і оцінка фінансового стану і перспектив фінансового розвитку окремих учасників фінансового ринку (кредитно-фінансових установ, страхових компаній, емітентів різних видів фондових інструментів і т.п.).
Порівняльний аналіз фінансових та інвестиційних якостей окремих фінансових інструментів і відповідне прогнозування динаміки рівня цін на них.
Фундаментальний (або як його ще називають - фак-уторований) аналіз заснований на дослідженні окремих факторів, що впливають на динаміку досліджуваних показників, і визначенні можливої зміни цих факторів у майбутньому періоді. При цьому залежно від напрямку дослідження, здійснюваного за допомогою фундаментального аналізу, всі фактори поділяються на такі основні групи:
макроекономічні чинники, що визначають розвиток економіки країни в цілому;
галузеві фактори;
регіональні фактори;
внутрішньоринковий чинники розвитку фінансового ринку в цілому та в розрізі окремих його видів і сегментів;
мікроекономічні фактори, що визначають фінан-совое розвиток окремих учасників фінансового ринку;
конкретні фактори, що визначають характер обігу на ринку окремих видів фінансових інструментів.
Макроекономічні фактори, що визначають розвиток економіки країни в цілому, впливають на результати дослідження, здійснювані в процесі фундаментального аналізу по всіх їх напрямками. Основними з цієї групи факторів є: фаза економічного розвитку країни та передумови її зміни в майбутньому періоді; динаміка валового внутрішнього продукту; динаміка національного доходу та пропорцій його розподілу на споживання і накопичення; динаміка обсягу до-ходів державного бюджету та розміру бюджетного дефіциту; тенденції і обсяги емісії грошей; рівень грошових доходів населення; обсяг депозитних і ощадних вкладів населення; індекс {або темп) інфляції; рівень облікової ставки центрального банку та інші.
Галузеві фактори використовуються в процесі оцінки методами фундаментального аналізу інвестиційної привабливості окремих галузей, а також у процесі прогнозування попиту на кредитні ресурси, окремі страхові продукти і т.п. До числа основних факторів даної групи належать: стадія життєвого циклу галузі; рівень державної підтримки розвитку галузі; динаміка галузевого обсягу продукції; середньогалузевої індекс цін; середньогалузевої рівень рентабельності активів і власного капіталу; рівень комерційного і фінансового ризику, характерний для галузі та інші.
Регіональні фактори використовуються у процесі аналізу та прогнозування розвитку регіональних фінансових ринків, а також для оцінки інвестиційних якостей окремих цінних паперів, емітованих регіональними державними органами. До числа основних з факторів цієї групи, які у процесі фундаментального аналізу, відносяться: питома вага регіону у валовому внутрішньому продукті і національному доході; співвідношення дохідної і видаткової частин регіонального бюджету; рівень доходів населення регіону; співвідношення міських і сільських жителів у регіоні; рівень розвитку ринкових відносин та інфраструктури регіонального фінансового ринку; чисельність і склад регіональних інституційних учасників фінансового ринку; наявність валютних, фондових, товарних та інших бірж.
Мікроекономічні чинники, що визначають фінансовий розвиток окремих учасників фінансового ринку, враховуються в процесі здійснення фундаментального аналізу окремих емітентів, позичальників, страхувальників та інших категорій учасників з метою виявлення обсягу попиту в окремих сегментах ринку і рівня ризику здійснення окремих фінансових операцій. У процесі використання відповідних методів фундаментального аналізу враховуються такі основні фактори: темпи економічного розвитку відповідних господарюючих суб'єктів; динаміка приросту їх активів і власного капіталу; співвідношення використовуваного власного і позикового капіталу, рівень кредитоспроможності і платоспроможності покупців фінансових інструментів та емітентів, рівень фінансової рівноваги їх економічного розвитку та інші. 6. Конкретні чинники, що визначають характер обігу на ринку окремих видів фінансових інструментів,
визначаються видом фінансового ринку та особливостями цих інструментів. Особливе значення в процесі здійснення фундаментального аналізу надається таким факторам, як ліквідність окремих фінансових інструментів, обсяги угод але ним »колеблемость рівня цін на них і деяким іншим.
У процесі прогнозування кон'юнктури фінансового ринку на основі фундаментального аналізу використовуються наступні основні методи (рис. 5.14).
Малюнок 5.14. Система основних методів фундаментального
аналізу, що використовуються при прогнозуванні кон'юнктури фінансового ринку.
Метод прогнозування "зверху-вниз" предусматрі-кість здійснення прогнозних розрахунків у напрямку від загального до приватного. У процесі здійснення таких про-гнозних розрахунків спочатку оцінюється можливе зраді-ня параметрів загальноекономічного розвитку країни; за-тим прогнозуються основні параметри майбутнього розвитку окремих елементів фінансового ринку в цілому; після цього прогнозується кон'юнктура окремих видів фінансових ринків; потім здійснюється прогноз кон'юнктури окремих сегментів фінансового ринку, що цікавлять його учасника; на завершальній стадії про-гнозних розрахунків визначаються ймовірні параметри обігу на ринку конкретних видів фінансові інструменти. Базою кожного наступного етапу прогнози-вання (при його проходженні "вниз") є результати прогнозних розрахунків, здійснених на попередньої стадії. При наявності відповідної інформаційної бази такий підхід до прогнозування кон'юнктури фінансового ринку на всіх його рівнях є найбільш фундаментальним і водночас найбільш трудомістким.
Метод прогнозування "знизу вгору" предусматрі-кість здійснення прогнозних розрахунків у зворотній по послідовності. Прикладом здійснення таких розрахунків спочатку є оцінка майбутньої діяльності конкретного підприємства-емітента цінних паперів; потім здійснюється прогнозна оцінка інвестиційної при-привабливості галузі, до якої належить емітент; після цього прогнозуються показники кон'юнктури сну-чала сегмента, а потім і виду фінансового ринку, на кото -ром ці цінні папери будуть звертатися. Число рівнів прогнозування визначає при цьому сам аналітик виходячи з поставлених перед ним завдань. Основним недоліком даного методу є можлива некоректність про-гнозних показників більш високих рівнів, якщо розрахунки здійснюються без достатнього врахування взаємозв'язків окремих рівнів - в цьому випадку різні аналітики од-ного і того ж підприємства можуть прийти до зовсім різних результатів. Тому на практиці цей метод прогнозування використовується в поєднанні з системою "зверху-вниз".
Метод економетричного моделювання прогнозованих показників кон'юнктури фінансового ринку чи окремих фінансових інструментів заснований на построе-ванні індивідуальних економетричних (економіко-мате-матических) моделей, як правило, багатофакторних. У цих цілях на першому етапі досліджується вплив окремих факторів на розвиток досліджуваного показника (на основі методів парної кореляції); потім ранжуються і відбираються для побудови моделі найбільш значимі фак-тори, за якими будується багатофакторна модель (модель множинної регресії); після цього встановлюється планове значення окремих факторів, які підставляються в модель для отримання шуканих прогнозних результатів. Сучасна практика використовує велике різноманіття економетричних моделей прогнозування, застосовуваних у фундаментальному аналізі для різних його цілей і показників.
Метод моделювання фінансових коефіцієнтів
використовується в основному для прогнозування показників розвитку окремих учасників фінансового ринку. Система таких коефіцієнтів, розглянута раніше, дозволяє оцінити фінансову стійкість, платоспроможність, рентабельність та інші сторони майбутньої фінансової діяльності конкретного підприємства. У цих випадках для розрахунку окремих коефіцієнтів використовується розроблена на підприємстві система поточних фінансових планів. Крім того, метод моделювання фінансових коефіцієнтів застосовується в фундаментальному аналізі і при прогнозуванні показників, що характеризують обіг окремих фінансових інструментів на ринку (коефіцієнти їх ринкової вартості, прибутковості, ліквідності тощо).
6. Метод об'єктно-орієнтованого моделювання
(або метод побудови електронних таблиць) заснований на розкладанні окремих прогнозованих інтегральних показників на ряд приватних їх значень при використанні комп'ютерних електронних таблиць (він докладно розглянуто раніше при викладі методології здійснення інтегрального фінансового аналізу). Побудувавши в формі електронної таблиці відповідну модель формування інтегрального показника, можна потім, підставляючи в неї відповідні вихідні планові дані отримувати шукані результати прогнозу. Метод об'єктно-ори-ентірованного моделювання, використовуваний в фунда-ментальному аналізі, дає можливість здійснення багатоваріантних прогнозних розрахунків.
Використання в поєднанні методичного апарату фундаментального і технічного аналізу створює передумови для здійснення надійних прогнозів кон'юнктури фінансового ринку на різних його рівнях в процесі оцінки та управління фінансовими ризиками підприємства.