Зміна показників фінансового становища підприємства залежно від концепції балансу
показники платоспроможності;
дані про фінансову стійкість, тобто за рахунок яких джерел більшою мірою фінансується діяльність ;
оцінка фінансових результатів діяльності (рентабельності).
Для оцінки платоспроможності найбільш загальним показником є коефіцієнт поточної ліквідності, як найбільш важливий в оцінці здатності організації відповідати за своїми зобов'язаннями. Показники фінансової стійкості представлені трьома взаємопов'язаними коефіцієнтами: коефіцієнт фінансового левериджу, коефіцієнт автономії і коефіцієнт залежності. Оцінка фінансових результатів характеризується загальним показником рентабельності активів. Підсумки проведених розрахунків представлені в таблиці 5.
Розглянемо поведінку показників залежно від застосовуваного методу складання балансу. З позицій оцінки платоспроможності, що представляє інтерес для зовнішніх користувачів, коефіцієнт ліквідності має тенденцію до зростання. Застосування елементів статичної теорії балансу, а саме, проведена переоцінка товарів дозволяє реально оцінити майно, передбачуване для покриття зобов'язань.
Крім того, формування балансу за принципом статичної концепції суттєво впливає на можливості користувачів бухгалтерської інформації виявити ступінь залежності діяльності організації від залучених джерел коштів. Наслідком проведеної переоцінки стало поліпшення показників фінансової стійкості організації, зокрема, це викликало зростання коефіцієнта автономії. При цьому показник фінансового левериджу, що демонструє співвідношення залучених і власних джерел фінансування діяльності, навпаки, знизився.
Однак, оцінюючи рентабельність, можна прийти до зовсім інших висновків. У цьому випадку переоцінка, яка має на меті визначення реальної вартості майна організації, проведена на шкоду показниками результативності, бо вироблена націнка на товари спотворює фінансовий результат.
При аналізі рентабельності, з точки зору внутрішніх користувачів, більш переважно використовувати принципи динамічного балансу, т.к. в цьому випадку фінансовий результат найбільш реалістичний.
У прикладі були використані лише окремі моменти двох концепцій, проте на результати аналізу може вплинути маса інших обставин, що мають значення для зовнішніх і внутрішніх користувачів.
З точки зору аналізу платоспроможності в активі балансу присутні статті, які не мають відношення до майна організації. Наприклад, стаття «Витрати майбутніх періодів» у ста-тичної балансі - це елемент сторонній, наслідок впливу динамічної концепції. Прихильники статичного балансу виходять з того, що в активі має бути показано майно (кошти), а в цьому випадку майна немає, оскільки йдеться про абстрактних засобах (витрати є, а предметів немає). Тому при розрахунку показників ліквідності сума за статтею «Витрати майбутніх періодів» виключається з підсумку активу, і на цю ж суму слід зменшити величину «власних коштів» в пасиві балансу.
Зі статті «Нематеріальні активи» слід вилучити величину гуд-вила, який також не може розглядатися як майно (на величину гудвілу необхідно зменшити додатковий капітал).
З позиції найбільш точного розрахунку показників результативності в актив включаються права володіння і користування. Зокрема, необхідно включити до складу активів орендовані основні засоби (операційна оренда), відобразивши в пасиві заборгованість по орендних зобов'язаннями. Відповідно, рентабельність, розрахована на весь фактично використаний капітал, знизиться. Орендні зобов'язання збільшать ризик залучення позикового капіталу.
Резерви на сумнівну дебіторську заборгованість, на можливі втрати запасів повинні бути відняті з суми активу. Перераховані коригування необхідно виконати, так як прибуток була отримана на реальний капітал.
Якщо в організації є заборгованість учасників (засновників) за внесками до статутного капіталу, то слід величину активу зменшити на цю суму і, відповідно, в пасиві відобразити тільки фактично внесену суму. Згідно динамічної концепції не можна відображати в обліку весь підписаний (статутний) капітал. Едина капіталом, відповідно до цієї теорії, є внесений ка-живив, завдяки якому може бути отримано прибуток. Під час створення організації або додаткового залучення капіталу рахунок «Статутний капітал» у пасиві кредитується тільки на внесену величину, а в активі реєструються внесені гроші або вклад у натуральній формі. У цьому випадку в балансі немає інформації про під-писаному, але реально невнесена капіталі.
Згідно динамічної концепції субсидії, безоплатна допомога і асигнування, спонсорські кошти не збільшують прибуток, а відносяться на збільшення додаткових фондів організації. Прибуток, розрахована з урахуванням субсидій, не виражає реального результату від господарської діяльності, і тому все, що отримано не від господарської діяльності, визнається збільшенням фондів, оскільки вся система динамічного балансу підпорядкована необхідності правильного виявлення прибутку. Віднесення субсидій на фонди зменшить прибуток і, відповідно, показники рентабельності.
Концептуальне відмінність статичної та динамічної концепцій в оцінці відіграє вирішальну роль і в інтерпретації результатів аналізу. Так, основний принцип статичного балансу - переоцінка цінностей, що допускається в російському обліку, має недолік, який особливо помітний в умовах інфляції. При збільшенні вартості, наприклад, основних засобів результат переоцінки відображається за кредитом рахунка «Додатковий капітал». Наслідком цього є різке поліпшення фінансового стану організації, оскільки збільшується частка власних коштів (зростання коефіцієнта автономії). У свою чергу, збільшення частки власних коштів викликає зниження левериджу. Подібна переоцінка дозволяє реально оцінити вартість майна, що є запорукою захисту інтересів кредиторів та інших зовнішніх користувачів (переоцінка в сторону дооцінки збільшує показники ліквідності).
Таблиця 6
Зміна показників фінансового становища організації в залежності від концепції бухгалтерського балансу
З іншого боку, переоцінка у бік збільшення вартості облікових об'єктів часто призводить до зменшення прибутку. Наприклад, зі збільшенням вартості основних засобів збільшується сума нараховується амортизації, що зменшує прибуток поточного періоду. Тому недопущення переоцінки у динамічному балансі призводить до зростання рентабельності, в чому зацікавлені внутрішні користувачі інформації. Інші елементи концепцій мають менш істотне значення, але їх застосування, безумовно, відбивається на величині показників фінансового стану організації.
Таким чином, для зовнішніх користувачів рекомендується застосування аналізу статичного балансу, для внутрішніх користувачів - переважно динамічного. Вплив елементів статичного і динамічного балансу на показники фінансового становища є підтвердженням необхідності непрямого підходу до аналізу, що приймає до уваги специфіку інтересів користувачів на стадії формування інформації.