|
Для проведення НЕПу були необхідні стійка грошова система і стабілізація рубля. Нарком фінансів Г. Сокольников був проти грошової емісії, але не був зрозумілий. Емісія тривала і лише дивом не здійснився план повного анулювання грошей і закриття наркомату фінансів за ненадоб-ністю. Для стабілізації рубля провели деномінацію грошових знаків, в 1922 р. випустили радзнаки. Новий рубль дорівнював 10 000 колишніх рублів. У 1923 р. були випущені інші радянські знаки, 1 карбованець яких дорівнював 100 рублям, випущеним в 1922 р. Поряд з цим була випущена нова радянська валюта - червонець, рівний 7,74 м. чистого золота або дореволюційної золотої 10-рублевої монеті. Цінність червінців була високою: зарплата кваліфікованих робітників за місяць становила близько 6-7 червінців, але не більше. Вони призначалися для кредитування промисловості і комерційних організацій в оптовій торгівлі. Госбанку було заборонено застосовувати червінці для відшкодування бюджетного дефіциту, що забезпечувало їх протиінфляційну стійкість протягом 3-4 років.
У 1922 р. відкрилися фондові біржі. Там відбувалася купівля-продаж облігацій державних позик, валюти, золота за вільним курсом. Держбанк скуповував золото й іноземну валюту, якщо курс червінця перевищував офіційний паритет, випускав додаткову кількість грошей, і навпаки. Тому протягом 1923 курс червінця перевищував курс іноземних валют. Заключним етапом реформи стала процедура викупу сов-знаків. У лютому 1924 р. в СРСР почався випуск розмінних монет достоїнством від рубля до копійки.
В цей же час проводилася податкова реформа. Головним джерелом доходів державного бюджету стали не податки з населення, а відрахування від прибутку підприємств. Перехід від натурального до грошового оподаткування селянських господарств став наслідком повернення до ринкової економіки. Встановлюються податки на сірники, тютюн, пиво, мед, спиртні напої, мінеральні води та інші товари.
Кредитна система послідовно відновлювалася. У 1921 р. знову почав свою роботу Держбанк. Стартувало кредито-вання підприємств торгівлі та промисловості на комерційній основі.
Влітку 1922 р. було відкрито підписка на перший державний хлібний позику. Це був черговий крок до стабілізації фінансової системи. Створюється мережа акціонерних банків. Акціонерами були Гос-банк, кооперативи, синдикати, іноземні підприємці, приватні особи. В основному ці банки кредитували окремі га-лузі промисловості. Часто використовувався комерційний кредит - взаємне кредитування різними підприємствами та організаціями.
Продовжувала збільшуватися грошова маса. З липня по грудень 1925 р., порівнюючи з 1924 р., вона збільшилася в півтора рази. Виникла загроза інфляції. У вересні 1925 р. стався зростання товарних цін і дефіцит продуктів першої необхідності. Прийняті урядом заходи призводили тільки до виснаження валютних резервів. З липня 1926 було заборонено вивозити червінці за кордон. Це було зроблено для виключення продажу інвалюти, яку дозволялося провозити лише виїжджати за кордон.
|