Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Е. Л. Єлісєєва, Н.І. Роньшин. ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНИХ НАВЧАНЬ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ, 2008 - перейти до змісту підручника

1. Економіка СРСР напередодні Великої Вітчизняної війни

Частка СРСР у світовому промисловому виробництві в кінці 1930-х - початку 1940-х рр.. становила 10%. СРСР займав перше місце в світі з видобутку марганцевої руди, виробництву синтетичного каучуку, перше місце в Європі і друге місце в світі з видобутку нафти, за валової продукції тракторобудування та машинобудування. Одне з провідних місць у світі і в Європі займав Радянський Союз з вироблення електроенергії, алюмінію, виплавці сталі і чавуну, видобутку вугілля та виробництва цементу.
Результатом форсованої індустріалізації в країні стало створення потужного вугільно-металургійного виробництва в Кузбасі і на Уралі, почалося освоєння нового нафтовидобувного району між Волгою і Уралом, були побудовані нові залізничні магістралі. Сформувалися абсолютно нові для країни галузі - автомобільна, підшипникова, авіаційна і безліч інших, відсутність яких ускладнювало б оснащення Червоної армії військовою технікою. Створювалися ресурси держави і потужні мобілізаційні запаси. У 1940 р. створена державна система професійної підготовки молоді («трудові резерви»): залізничні та ремеслен-ні училища, школи фабрично-заводського навчання.
Проте загальні показники ще не дають загального уявлення про стан економіки перед війною. Навіть за офіційними даними, з 1937 р. і до першої половини 1940 чорна металургія регулярно не виконувала план. За цей час скоротилося виробництво в електротехнічній та автомобільній промисловості, знизилося виробництво дорожньої техніки, тракторів та іншої продукції.
Причинами цього були не тільки заздалегідь нездійсненні установки на третю п'ятирічку, але і триваючі репресії серед інженерно-технічних працівників, директорів підприємств промисловості. Загальна підозрілість вела до того, що керівники підприємств боялися вводити у виробництво технологічні та технічні новинки, які давали результати не відразу, щоб їх не звинуватили у шкідництві. На підприємствах досягала успіху штурмівщина, коли план місяця виконувався в останні 10-12 днів, тому що в першу половину місяця не було напівфабрикатів і сировини для нормальної роботи. Винні тут були не стільки окремі люди, скільки сама командна система.
У Європі почалася війна і керівництво СРСР стало проявляти більший інтерес до потреб збройних сил. Перед самим початком війни закінчився перехід до єдиної кадрової системі комплектування військ.
Великі труднощі були в технічному оснащенні армії. До середини 1930-х рр.. часто користувалися ще дореволюційним зброєю, а також зброєю іноземного виробництва. Що почалося в роки перших п'ятирічок переоснащення армії йшло вкрай повільно. Радянська промисловість затримувала введення в серійне виробництво нових видів танків, літаків, артилерії.
Однак технічна оснащеність Червоної армії поступово підвищувалася. До середини 1941 р. біля західних кордонів розміщувалося більше половини всієї радянської авіації, до того ж тут на-ходілісь самі боєздатні частини і з'єднання. Авіаційні сили Радянського Союзу перевищували сили противника більш ніж в 2 рази.
Ще більш помітне розходження було в танкових силах. У радянських танків були більш потужні гармати, вони розвивали більш високу швидкість. Великі переваги були і у со-ветской артилерії. Німецькі війська помітно переважали радянські тільки в оснащенні автомашинами і автоматичною зброєю.
До середини 1941 р. у західних військових округах розташовувалося більше половини всіх коштів і сил Червоної армії. При правильній підготовці і організації вони могли б відбити наступ ворога, але цього не сталося. І причина тут не тільки в раптовому нападі, тому що воно не було таким, його очікували. Найсильніший шкоди бойової готовності Червоної армії завдали репресії серед офіцерів середньої та вищої командного складу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz