| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 1. Класичні та альтернативні теорії міжнародної торгівлі 1. | ||
|
Умовно теорії міжнародної торгівлі поділяються на три групи: теорії абсолютних і порівняльних переваг (А. Сміт, Д. Рікардо); факторні теорії (Хекшер - Один, Самуельсон, Леонтьєв та ін.); теорії, що допускають значну роль випадкового фактора; теорії зовнішньоторговельного мультиплікатора, теорія фірми, теорія міжнародної конкурентоспроможності (Кругман, Обстфельд, Сакс, Ларрен, Портер та ін.) Критерії раціональності розвитку світової торгівлі та її вигод сформулював А. Сміт у концепції абсолютних переваг, під якими розуміється здатність країни виробляти товар з меншими виробничими витратами, ніж це робиться в інших країнах. У теорії А. Сміта доводиться, що країна повинна експортувати ті товари, витрати на виробництво яких у неї нижче, ніж за кордоном, тобто по них вона має абсолютну перевагу, і імпортувати ті товари, у виробництві яких вона такими перевагами не володіє , тобто витрати виробництва по них вище, ніж в інших країнах. Але дана теорія не дає відповідь на питання, чи можлива участь у міжнародній торгівлі тих країн, які не мають ніякими абсолютними перевагами. Рішення цієї проблеми було знайдено Д. Рікардо, який сформулював базові положення теорії порівняльних переваг. Основний теоретичний теза - країна, що має абсолютну перевагу по всіх товарах, повинна спеціалізуватися на експорті продукції, у виробництві якої вона має найбільшу абсолютну перевагу. Країна, яка не володіє абсолютною перевагою у виробництві жодного з товарів, повинна спеціалізуватися на експорті продукції, у виробництві якої її абсолютні непреімущества є найменшими. Головний висновок Д. Рікардо полягає в тому, що міжнародна торгівля є вигідною для всіх її учасників. До школам міжнародної торгової політики відносять: торговий протекціонізм (tradeprotectionism) - школа міжнародної торгової політики, що виступає за необхідність захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання державою заходів торговельної та іншої політики. Виникла на початку XVIII в. у зв'язку з появою теорії меркантилізму; свобода торгівлі (free trade) - школа міжнародної торгової політики, що виступає за мінімальне втручання держави в міжнародну торгівлю і за її розвиток на основі співвідношення попиту і пропозиції на світовому ринку. Виникла в кінці XVIII в. як частина класичної школи політичної економії; - торгівля за правилами (rule-based trade) - школа ме-ждународного торговельної політики, яка виступає за обмежених протекціонізму і свободу торгівлі, але на основі мінімальних правил, узгоджених між країнами. Виникла в XX в. як відгомін кейнсіанства. Своєрідним узагальненням теорій зовнішньої торгівлі є теорія М. Портера про міжнародної конкурентоспроможності націй, яка, на його думку, визначається такими основними умовами, як кількість і якість різних факторів виробництва, попит на внутрішньому ринку, наявність суміжних і обслуговуючих галузей, стратегія фірми і внутрішня конкуренція. На основі розглянутих теорій розвитку світової торгівлі були розроблені наступні економіко-математичних моделі: Зовнішня торгівля і економічний ріст: проста модель загальної рівноваги. У ній пропонується взаємопов'язаний набір піддаються перевірці гіпотез про розподіл доходів, зростанні випуску продукції і рівень цін в торгуючої із зовнішнім світом економіці. Модель Ріккардо з безліччю товарів, яка дозволяє визначити характер міжнародної спеціалізації, встановити взаємозв'язок відносної заробітної плати та характеру спеціалізації, простежити, як торгівля приносить вигоди країнами, що інтегруються і як впливає зростання продуктивності праці в одній з країн на виграш в міжнародній торгівлі. Модель Хекшера - Оліна з гнучкими коефіцієнтами, що надає можливість вибору такого поєднання чинників в технології виробництва кожного товару, які мінімізують витрати їх виробництва. 1) Доказ існування оптимального тарифу. Дана модель покликана продемонструвати, що при досить малій мито приріст вигоди для великої країни завжди більше, ніж втрата від спотворень рівноважного виробництва і споживання. Модель специфічних чинників, що розкриває специфічний характер факторів, що використовуються при виробництві товарів лише в певних галузях, і дозволяє визначити факторні ціни і ефект від зміни відносних цін на товари. Модель «світовий ринок», що дає можливість провести аналіз попиту і пропозиції і рівноваги, включаючи рівень виробництва й доходи, стійкість рівноваги; аналіз наслідків змін попиту та пропозиції; проблеми тарифів. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||