§ 2. Класифікація і ланцюг інвестицій
Законом РРФСР від 26 червня 1991 р. № 1488-1 "Про інвестиційну діяльність у РРФСР" було введено поділ інвестицій за їх цілі на дві категорії:
капиталообразующие інвестиції , що забезпечують створення та відтворення основних фондів. У науці та практиці ці інвестиції трактуються як реальні інвестиції - у вигляді капітальних вкладень;
портфельні (фінансові) інвестиції - це капітал, вкладений у цінні папери: акції, облігації та інші цінні папери, т. е . засоби, що поміщаються у фінансові активи.
Капиталообразующие (реальні) інвестиції у формі капітальних вкладень - це вкладення грошових коштів та іншого капіталу з метою відтворення основних фондів і розвитку підприємств промисловості, сільського господарства, транспорту, будівництва, торгівлі, науки, освіти, житлово -комунального господарства та інших галузей економіки країни. Їх головна мета - задоволення суспільних соціально-економічних потреб.
Реальні інвестиції складаються головним чином з довгострокових капітальних вкладень. Реальні інвестиції включають наступні елементи: інвестиції в основні фонди (основний капітал), витрати на придбання земельних ділянок, інвестиції в нематеріальні активи (патенти, ліцензії, науково-дослідні і дослідно-конструкторські розробки, інвестиції), в поповнення запасів матеріальних оборотних коштів.
Портфельні (фінансові) інвестиції - це практично капітал, вкладений в акції, облігації, векселі та інші види цінних паперів. Виникнення та обіг фінансового капіталу тісним чином пов'язані з функціо-вання реального (тобто продуктивного) капіталу.
З появою цінних паперів відбувається як би роздвоєння капіталу. З одного боку, існує реальний капітал, представлений виробничими фондами, з іншого-його відображення в цінних паперах.
Поява фіктивного капіталу, тобто цінних паперів, пов'язана з розвитком потреби у залученні все більшого обсягу кредитних ресурсів внаслідок розширення комерційної та виробничої діяльності.
Таким чином, фіктивний капітал історично починає розвиватися на основі позичкового, так як купівля цінних паперів означає не що інше, як передачу частини грошового капіталу в позичку, а сам папір отримує форму кредитного документа, відповідно до яким її власник набуває право на певний дохід у вигляді відсотків або дивідендів на відданий в борг капітал.
Дивіденди і відсотки можуть коливатися у великих межах - від перевищення фіктивного капіталу в кілька разів до зниження їх до нуля.
Величина портфельного капіталу (сукупна курсова вартість паперів) визначається шляхом капіталізації доходів за цінними паперами:
Основна функція фіктивного капіталу полягає в мобілізації грошових коштів для організації та розширення виробництва.
Таким чином, інвестиції за ознакою мети вкладення капіталу розділяють на:
реальні інвестиції в основний капітал (в основні фонди);
портфельні (купівля акцій, паїв, облігацій та інших цінних паперів).
Далі інвестиції класифікують за формами власності власності. Під структурою інвестицій за формами власності розуміють їх розподіл за тією ознакою, кому ці інвестиції належать. За формами власності інвестиції поділяють на:
державні;
муніципальні;
приватні (вкладення коштів громадянами);
громадських об'єднань (споживчої кооперації та ін.);
змішані форми (без іноземного капіталу);
іноземні;
Державні інвестиції спрямовуються в основному в оборонну промисловість, інфраструктуру, малоприбуткові галузі, житлове господарство та ін
Приватні інвестиції йдуть в ті галузі, де можна отримати велику прибуток (промисловість, торгівля).
Приватні інвестиції в значних розмірах спрямовуються у будівництво приватних житлових будинків, дач та інших об'єктів житлової сфери.
Кооперативні інвестиції спрямовуються на переробку сільськогосподарських продуктів, торгівлю та інші, де забезпечується самофінансування підприємств некомерційної сфери.
Структура інвестицій в основний капітал за формами власності наведена в таблиці.
Структура інвестицій в основний капітал за формами власності в Росії,%
У вітчизняній практиці розрізняють інвестиції іноземні та вітчизняні. В основі підрозділи інвестицій на іноземні та вітчизняні лежить власність: іноземних інвесторів або вітчизняних інвесторів. Іноземні інвестиції є іноземним капіталом, вивезеним з однієї держави і вкладених у підприємство (або справа) на території іншої держави.
За ознакою цільового призначення майбутніх об'єктів інвестиції поділяють:
на виробниче будівництво;
на будівництво культурно-побутових та інших об'єктів невиробничої сфери ;
на вишукувальні та геологорозвідувальні роботи;
на проектні та вишукувальні роботи.
За джерелами фінансування інвестиції поділяються на:
а) централізовані (за рахунок коштів федерального бюджету і бюджетів суб'єктів РФ);
б) нецентралізовані (за рахунок коштів юридичних та фізичних осіб - забудовників).