| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
8.1. КОНКУРЕНЦІЯ І КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ | ||
|
Конкуренція є органічно притаманне властивість будь еко-ліджень суб'єкта, який господарює в умовах ринкової або змішаної економіки (тобто в умовах економічних систем фактично всіх країн світу). Поняття «конкуренція» нерозривно пов'язане з поняттям «боротьба». Така боротьба відбувається між будь-якими економічними суб'єктами: боротьба між виробниками за споживачів, боротьба між державами за максимізацію вигод від зовнішньої торгівлі. У ринкових умовах виграш в подібній боротьбі, безумовно, є метою будь-якого господарюючого суб'єкта (фірми, галузі, нарешті, країни). Наслідком конкуренції, з одного боку, є загострення виробничих і ринкових відносин, а з іншого - підвищення ефективності господарської діяльності, прискорення науково-технічного прогресу. Безумовно, сутність, форми, ме-тоди конкуренції в процесі розвитку економіки зазнають змін. Так, на окремих історичних відрізках часу пре-валіровала вільна конкуренція, потім «ваги» схилилися в площину монополістичної конкуренції. Цінова конкуренція поступово стала витіснятися нецінової конкуренцією, тобто більшого значення стали грати якість, рівень надаваних послуг і т.д. Найпотужнішим чинником стали новації, НДДКР і т.п. Ми не помилимося, якщо скажемо, що конкуренція є необхідною, найважливішим і органічним елементом ринкового механізму, хоча на різних ринках і в різних ринкових ситуаціях прояв даного феномена буде відрізнятися швидше за формою, ніж за змістом. Що ж стосується самого поняття конкуренція, то ми його визначаємо як економічний процес взаємодії, взаємозв'язку, взаємозалежності і боротьби між виступаючими на ринку його суб'єктами з метою забезпечення найкращих можливостей для збуту своєї продукції, задоволення різноманітних потреб покупців та отримання можливо більшого прибутку. Загалом з даною формулюванням можна погодитися, вона досить часто зустрічається в економічній літературі. Але, на наш погляд, необхідно внести деякі уточнення. А як сюди не віднести прямі і портфельні інвестиції, на ринку яких теж панує своя конкуренція, з під борьб г за клієнта. Зрозуміло, що в одні країни інвестиції йдуть у вигляді найпотужнішого потоку, а в інші - тоненьким струмочком. А хіба буде неправомірним заяву про те, що гостра конкуренція існує і в області просування наукових досліджень, ідей, інтелектуальної власності? Безумовно, по деяких аспектах у російського читача можуть виникнути цілком правомірні запитання щодо конкуренції наукових ідей, наприклад, враховуючи стан у вітчизняній науці. Але даний аспект не викликає сумнівів у країнах, де існує об'ємний ринок наукових ідей. Тепер про поняття конкурентоспроможність. Як і в будь-якому протиборстві, в процесі конкуренції на будь-якому рівні виявляються й свої лідери, і свої аутсайдери. У цьому розумінні поняття «конкурентоспроможність» говорить про потенціал економічного суб'єкта, що створює передумови для виграшу в цій конкурентній боротьбі. Якщо говорити стосовно до підприємства, то його конкурентоспроможність визначається його можливістю беззбитково реалізувати свій товар на ринку, отримувати на ньому істотну частку прибутку, тривалий час залишатися прибутковими. На макрорівні конкурентоспроможність відображає сприятливі позиції національної економіки в системі міжнародних відносин, у сфері зовнішньої торгівлі, зовнішньоекономічних зв'язків, що складаються в результаті конкурентоспроможної діяльності господарюючих суб'єктів. Конкурентоспроможність національної економіки є найбільш загальним показником ефективності функціонування національного господарства і його суб'екгов. Саме підвищення національної конкурентоспроможності є сучасною парадигмою економічної політики більшості розвинених країн. Ми не випадково постаралися підійти до формулювання поняття «конкурентоспроможність» на макрорівні, бо в науковому обігу поки не склалося загальновизнаний визначення. Його природа багатогранна, багатоаспектна. Проте можна використовувати таке поняття: конкурентоспроможність національної економіки - це концентроване вираження економічної, науково-технічного, виробничого, управлінського та іншого по-тенциала, яким володіє та чи інша країна і який реализу-ється в товарах, послугах, успішно протистоять конкуруючим з ними іноземним товарам, послугам на внутрішньому і зовнішньому ринках. При цьому істотне значення, безумовно, мають державне та економічний устрій країни, політичний і правовий клімат. Однак, можливо, всупереч думку багатьох економістів, підкреслимо, що людський фактор - ось що є дійсно головним. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||