Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Е. Л. Єлісєєва, Н.І. Роньшин. ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНИХ НАВЧАНЬ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ, 2008 - перейти до змісту підручника

2. Селянське питання. Сільське господарство та землекористування при Катерині II

При Катерині II кріпосне право значно зміцнилося. За відкриту непокору селян могли засилати до Сибіру на каторгу. За що починалися хвилювання влади висилали військові команди, і селяни були зобов'язані їх утримувати. Селянам було заборонено скаржитися на поміщиків. Поміщики могли продавати і купувати селян, переводити з одного маєтку до іншого, обмінювати на цуценят і коней, вигравати в карти, розлучати сім'ї, насильно одружити і видавати заміж і т. д. Багато державні селяни стали кріпаками. За час правління Катерини II дворянам було роздано більше 800 000 селян. Десятки тисяч кріпосних душ мали фаворити імператриці. Сильно зросли повинності селян на користь дворянства.
Економіка сільського господарства країни в другій половині XVIII в. впритул зіткнулася з розвиваються ринковими відносинами. Активну участь країни в міжнародній торгівлі, створення всеросійського ринку призвели до того, що в сільському господарстві сильніше розвивалися ринкові відносини. Через зростання міст і мануфактур зросла ємність ринку сільськогосподарських продуктів (головним чином хліба) і всередині країни, і за кордоном. Володіючи виходом до моря, Росія отримала можливість вивозити у величезних розмірах зерно в Європу. Це сприяло підвищенню товарності сільського господарства.
В цей час вже чітко визначилися основні виробляють сільськогосподарські райони - Чорноземний Центр, Середнє Поволжя. Відбувається господарське освоєння великих степових районів України - Новоросії. У колонізації південних степів брали участь селяни-кріпаки, державні селяни та іноземні колоністи. Тут створювалися і великі поміщицькі маєтки. Пшеницю, вирощену в поміщицьких маєтках на південних землях, вивозили за кордон.
У 1783 р. на Лівобережній Україні був заборонений перехід селян. Ця заборона діяла на півдні України, Дону і в Кавказької губернії. У 80-х рр.. XVIII в. кріпаки у Росії становили 53% загального числа селян. Поміщики могли засилати кріпаків у Сибір на каторгу, позачергово віддавати в рекрути. Скаржитися на своїх власників селянам було заборонено.
У Чорноземному центрі основною формою феодальної ренти стала панщина, яка доводилася іноді до 6 днів на тиждень. На панщині складалося три чверті поміщицьких селян. У деяких місцях поміщики зганяли селян із землі і переводили їх на «місячину». Надмірний ріст панщини вів до розкладання кріпосної економіки, підривав селянське господарство. У оброчних маєтках збільшувався розмір оброку. На оброке на-ходілісь і державні селяни - 4,9 млн душ чоловічої статі (38% всього селянського населення). На грошовому оброк складалися і палацові селяни (близько 7% від усіх селян).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz