Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Е. Л. Єлісєєва, Н.І. Роньшин. ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНИХ НАВЧАНЬ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ, 2008 - перейти до змісту підручника

3. Промисловість, торгівля і фінанси при Катерині II

При Катерині II бурхливо розвивалася промисловість, поступово формувався ринок праці. У цей час в Росії налічувалося близько 2 000 мануфактур різного типу: казенних, вотчинних, купецьких і селянських. Як правило, на вотчинних мануфактурах продукція виготовлялася із сировини, виробленого всередині маєтку. До кінця століття підвищилася питома вага купецьких і селянських мануфактур. Тут, в основному, працювали вільнонаймані працівники з числа розорилися селян; селяни, відпущені поміщиками на дохідні сезонні роботи для отримання грошової ренти; також жителі міст і великих сіл. Розвитку купецьких і селянських мануфактур сприяв Маніфест про свободу підприємництва, за яким Катерина II дозволяла займатися підприємницькою діяльністю всім бажаючим.
Більшість російських промисловців XVIII в. вийшла з селян і посадських людей, саме з них утворювалася молода російська буржуазія. Але їх права сильно обмежувалися. З 1762 р. було заборонено купувати селян для підприємств, що належали особам недворянськогопоходження.
Загалом, у другій половині XVIII в. спостерігалося значне зростання великих промислових підприємств. До кінця століття сформувалися різні галузі промисловості, так що Росія змогла сама майже повністю забезпечити свої основні потреби.
У Росії була дуже добре розвинена технічна думка. Набагато раніше, ніж у Західній Європі, російські винахідники створили універсальну парову машину, токарний верстат, прокатні стани й вали. Але у виробництві ці винаходи не придбали широкого застосування. Незацікавленість держави у використанні технічних нововведень і загальна рутинність господарства призвели до того, що до кінця XVIII в. Росія стала від-ставати від європейських країн, вже завершили промисловий переворот.
Товарність сільського господарства безпосередньо залежала від зростання великих міст і великих промислових сіл. У міського населення і армії був підвищений попит на продовольчі продукти. Збільшився обсяг сільськогосподарської продукції, що поставляється на експорт. Так утворився ємний ринок для сільського господарства. Також сильно зріс попит і на продукцію промисловості і ремісників.
У багатьох містах перебували вітальні двори з численними лавками. На ринках, що працювали щодня, торгували міщани, купці, ремісники, селяни. Велику роль в торгівлі грали ярмарки, яких наприкінці століття було понад 1000.
По селах ходило безліч торгуючих селян, обмінюємося дрібні побутові товари на товарні відходи селянського господарства - шкіру, прядиво, щетину. Але купці всіляко перешкоджали діяльності своїх конкурентів.
Уряд, підтримуючи купецькийпрошарок, заохочувало швидкий розвиток внутрішньої торгівлі. У 80-х рр.. XVIII в. купці були розділені на 3 гільдії за ступенем багатства. Катерина II звільнила купців від особистої рекрутської повинності, тілесних покарань і від подушного податку. У державну казну купці мали платити 1% оголошених доходів.
З отриманням виходу в Європу через морські порти стала активно розвиватися зовнішня торгівля. Активний зовнішньоторговельний баланс підтримувався протягом усього правління Катерини II. Уряд продовжував дотримуватися політики протекціонізму, встановлюючи високі мита на ввезені товари. Активним зовнішньоторговельним партнером Росії традиційно залишалася Англія, яка купувала ліс, парусину, прядиво, уральське залізо. Постійними партнерами були Данія, Австрія, Франція, Португалія. Стали створюватися спільні торговельні компанії з Туреччиною, Персією, Хівой, Бухарою та іншими східними країнами.
Протягом усього XVIII в. державний бюджет відчував постійний дефіцит, викликаний нескінченними військовими походами, зростанням державного апарату, високим марнотратством членів імператорського прізвища. Податки збиралися з великими недоїмками, до того ж дворяни практично не платили податки. Подальше посилення податкового тягаря було неможливо і уряд зважився на випуск паперових грошей для поповнення бюджету. Катерина II постановила перейти до випуску паперових грошей - асигнацій. Але їх вартість незабаром знецінилася через припинення вільного обміну асигнацій на срібні гроші.
Іншим джерелом поповнення скарбниці стали державно-і позики. До кінця століття зовнішній борг Росії становив 41100000 рублів. Загальний державний борг, враховуючи відкупи, випуск паперових грошей і пр., становив 216 млн рублів.
У середині XVIII в. в Росії з'являються перші банки. Вони були державними, приватні банки створювати заборонялося. Вся ця система була малорухомої і неефективною.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz