| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1. Кримська війна і її вплив на економічну ситуацію в країні. Загальна характеристика господарсько-економічного розвитку Росії в першій половині XIX в. | ||
|
У перший період війни російська армія досягла значних успіхів. Побоюючись розгрому Османської імперії, в тому 1854 р. Англія і Франція оголосили війну Росії. Австрія і Пруссія також зайняли ворожу позицію. 18 (30) березня 1856 був укладений Паризький мирний договір між Росією, Туреччиною, Францією, Англією, Австрією, Пруссією і Сардинією. За його умовами Чорне море ставало «нейтральним», флот Росії зводився до мінімуму, його бази і арсенали знищувалися. Росія втрачала південну частину Бессарабії з гирлом Дунаю, Туреччина отримувала Карс в обмін на Севастополь. Росія втратила вплив на Балканах. Поразка Росії було обумовлено і політичними прорахунками Миколи I, який не очікував зіткнутися майже з усією Європою. Російська армія страждала від нестачі в озброєнні, боєприпасах, спорядженні. Військових заводів було мало, вони були обладнані примітивною технікою і обслуговувалися непродуктивною кріпаком працею. Гладкоствольна зброя російської армії поступалося далекобійних нарізної, вітрильний флот - паровому броненосному. Згубно відбилося на боєздатності російської армії примітивне стан транспортної системи. Росія втратила престиж на світовій сцені, але поразка під-ВІГЛ Олександра II, що вступив на престол в 1855 р., на прове-дення цілого ряду кардинальних реформ. Деякі перетворення відбулися у сфері освіти. На нижчих щаблях у всіх навчальних закладах проголошувався принцип бессословности і безоплатності. Відкривалися університети; університетський статут 1803 забезпечував вищим навчальним закладам широкі права і незалежність внутрішнього життя: виборність ректора і професури, власний суд і т. д. Олександр I доручив підготувати проект щодо скасування фортеці-ного права на вигідних для поміщиків умовах. Але дворяни були категорично проти цього і імператор не наважився осу-суспільством цей проект. Поступово Олександр I почав переходити від досить ліберальний до жорсткої внутрішній політиці. Подією цього періоду є створення військових поселень (1816). Цей крок був викликаний великими фінансовими труднощами держави. Самі військові поселенці неодноразово виступали проти такої форми з'єднання сільськогосподарського та військової справи, тому в 1830-х рр.. уряд Миколи I відмовилося від таких поселень. З 1820 кріпакам знову було заборонено жа-лову на поміщиків, поновилися посилання селян до Сибіру. В армії була особливо жорстка дисципліна, там поновилися тілесні покарання. Посилилася цензура у пресі. Почалося обмеження самоврядування університетів у Санкт-Петербурзі й Казані, звільнялися прогресивні професори, непокірних студентів здавали в солдати. Такий різкий поворот у внутрішній політиці пов'язують з ім'ям першого міністра уряду А. Аракчеєва. У його руках зосередилося все цивільне і військове управління. Правління Миколи I також було суперечливим. Ця суперечливість полягала в тому, що він намагався провести деякі реформи, не змінюючи при цьому всієї системи. Проводилася політика державної опіки над політичною, економічною, соціальною, культурною життям країни. У сфері народної освіти було закладено принцип суворої становості. У 1826 р. був розроблений надзвичайно жорсткий цензурний статут. Були обмежені зв'язки із Західною Європою. У 1826-1832 рр.. була проведена кодифікація законів (систематизація російського законодавства), починаючи з Соборного укладення 1649 р. і включає діючий звід. Численні укази і закони Миколи I лише пом'якшували кріпак гне, але вони не були обов'язковими для поміщиків. У 1837-1838 рр.. була проведена реформа державної села. Вона впорядкувала становище державних селян і сприяла розвитку ринкових відносин на селі. У 1847-1848 рр.. в Правобережній Україні та Білорусії пройшла інвентарна реформа. В її ході відбувалося опис помещи-чиїх маєтків, де встановлювалися розміри селянських участ-ков і обсяг повинностей, які надалі можна було змінювати. Це викликало велике невдоволення як поміщиків, так і селян, важке становище яких так і не змінилося. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||