Формування світового господарства на рубежі XIX-XX ст. створило можливість розширення міжнародних економічних відносин, що поставило питання про міжнародної мобільності факторів виробництва. Найбільш рухомим є капітал, хоча, як правило, його рух піддається більш жорсткого регламентірова-нию з боку держави. Даний процес в сучасних умовах служить фактором посилення інтернаціоналізації виробництва, перетворює фінансові ринки в найважливіший стимул розвитку світового господарства.
|