§ 1. Міжнародна міграція робочої сили: її сутність, основні чинники, форми та напрями
необхідними для здійснення корисної діяльності в суспільному виробництві. До трудових ресурсів відносять населення у працездатному віці; працюючих осіб пенсійного віку; працюючих підлітків молодше працездатності віку.
Кількісний та якісний аналіз трудових ресурсів здійснюється по ряду напрямків:
демографічні показники (загальна чисельність населення, соціальна структура, половозрастная структура, природний рух, сімейний стан); самодіяльне і економічно активне населення; соціально-галузева структура; зайнятість і безробіття;
заробітна плата, тривалість робочого тижня, індекс споживчих цін.
Міграція робочої сили - переміщення працездатного населення з одних держав в інші терміном більш ніж на рік, викликане причинами економічного й іншого характеру (табл. 1).
Таблиця 1 Класифікація форм міграції робочої сили
Еміграція - виїзд працездатного населення з даної країни за її межі.
Імміграція - в'їзд працездатного населення в дану країну з-за її меж.
Реемиграція - повернення на батьківщину раніше емігрував населення.
Міграційне сальдо - різниця міграції з країни і еміграції в країну.
Відповідно до класифікації ООН постійними трудящих-ся-мігрантами вважаються особи, які прибувають в країну для того, щоб знайти оплачувану роботу на термін, що перевищує один рік.
Згідно з розробленою Міжнародною організацією праці (МОП) класифікації сучасна міжнародна трудова міграція підрозділяється на 5 основних типів:
1) працюють за контрактом, де чітко обговорено термін перебування в приймаючій країні. В основному
це сезонні робітники, які приїжджають на збирання врожаю, а також некваліфіковані або малокваліфіковані працівники;
професіонали, яких відрізняє високий рівень підготовки, наявність відповідної освіти та практичного досвіду роботи;
нелегальні іммігранти, до числа яких входять іноземці з простроченою або туристичною візою, що займаються трудовою діяльністю;
біженці - особи, змушені емігрувати зі своїх країн по небудь причин економічного і / або неекономічного характеру;
переселенці, тобто особи, які переїжджають на постійне місце проживання.
Розглянемо докладніше деякі форми трудової міграції:
безповоротна або постійна, при якій мігранти виїжджають на постійне місце проживання в приймаючій країні;
тимчасово-постійна, коли міграція обмежена терміном перебування в країні в'їзду від одного року до шести років;
сезонна міграція, яка пов'язана з короткочасним (в межах до одного року) в'їздом для роботи в тих галузях господарства, які мають сезонний характер;
«витік умів» - міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів.
З точки зору дотримання норм чинного в країні законодавства міграція населення може бути законною (без порушення законодавчих норм) і незаконною (з порушенням законодавства).
Робоча сила є об'єктом купівлі-продажу, але як товар відрізняється від решти товарів. Вона завжди продається в тимчасове користування, і продавець ніколи не відмовляється від права власності на неї. Її не можна накопичувати і легко збільшувати або зменшувати як інші товари.
Міжнародний ринок робочої сили залежить від соціально-політичного середовища, традицій та законодавства, ставлення працівника до соціальної ситуації в країні, ефективності діяльності місцевих профспілок та ін (табл. 2).
Таблиця 2
Фактори міграції робочої сили
Як наслідок економічних і неекономічних причин констатується існування двох типів міграції: добро-
вільної та вимушеної. Добровільна міграція населення - це усвідомлене самими перемещающимися особами рішення, яке, в свою чергу, може бути обумовлено демографічними мотивами (вступ у шлюб, пов'язаний з переїздом; з'їзд з батьками чи дітьми та ін.); економі-тичними міркуваннями; причинами політичного, етнічних -чеського, медичного та іншого характеру. Вимушена міграція населення обумовлена, як правило, незалежними від мігрантів причинами. Серед цих причин можна назвати: державне відселення чи переселення; військові дії; екологічні та інші катастрофи та надзвичайні події; політичні та етнічні конфлікти. Серед вимушених мігрантів особливе місце займають біженці і вимушені переселенці. Значимість даних видів міграції обумовлена її масштабами і пов'язаними з цим соціально-економічними проблемами.
Для оцінки масштабів трудової міграції (табл. 3) використовуються такі показники:
масштаби вибуття - число емігрантів, які вибули з країни за кордон за певний період часу з метою влаштування на роботу;
масштаби прибуттів - число іммігрантів, що прибули за певний період часу в країну в пошуках роботи
Таблиця 3
Міжнародна міграція населення в Росії, тис. осіб *
* Орєшкін В. Росія і міжнародна міграція трудових ресурсів / / Світова економіка і міжнародні відносини. 2004. № 3. С. 75.
Сальдо міграції або чиста міграція - різниця між числом прибуттів і числом вибуття в країні за певний період часу. Сальдо може бути позитивним або негативним; валова міграція - сума числа прибуттів і вибуття в країні, регіоні за розглянутий період часу.
чисельність в'їхали в країну і виїхали з країни, що оцінюється в грошовому еквіваленті майна мігрантів , привезеного в країну, а емігрантів - вивезення майна як грошова оцінка експорту товарів;
трудовий дохід, виплати зайнятим;
грошові перекази працівників;
приватні неоплачені переклади.
Кількісні показники, пов'язані з міграцією робочої сили, є частиною балансу поточних операцій і класифікуються за статтями трудових доходів і приватних неоп-лаченних перекладів, які являють собою оцінний грошовий еквівалент майна, переміщуваного мігрантами в момент їх від'їзду за кордон і наступних посилок товарів і грошей на батьківщину. Міграція робочої сили веде до вирівнювання рівнів оплати праці в різних країнах. У результаті міграції сукупний обсяг світового виробництва зростає внаслідок більш ефективного використання трудових ресурсів за рахунок їх міждержавного перерозподілу. Бурхливе зростання інтернаціоналізації виробництва і капіталу супроводжується інтернаціоналізацією ринку праці. Основний потік міжнародної міграції в останні десятиліття кинувся в США. Іншим найбільшим центром тяжіння мі-грантів є Західна Європа. Лідерство за масштабами імміграції в Європі утримують Німеччина, Франція і Ве-нії. Як приклад більш локального регіонального центру тяжіння мігрантів можна назвати Австралію.
У світовій економіці виділяються окремі країни, спе-ціалізірующіеся на експорті робочої сили. У їх числі: республіки колишньої союзної Югославії, Єгипет, Пакистан, Португалія, Індія, Туреччина, Італія, Іспанія, Ємен (табл. 4).
Таблиця 4 Показники міжнародної імміграції робочої сили в розвинені країни *
* Орєшкін В. Росія і міжнародна міграція трудових ресурсів / / Світова економіка і міжнародні відносини. 2004. № 3. С. 75.
Специфіка сучасної міжнародної міграції робочої сили:
значне і постійне збільшення її масштабів, залучення в цей процес народів практично всіх континентів;
збільшення тривалості перебування мігрантів в країні зайнятості;
поява міграції з більш розвинених країн у менш розвинені країни;
значне збільшення нелегальної міграції, пов'язаної з тенденцією збільшення частки тіньової економіки в світі.