| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
3.3. Методика аналізу фінансового стану | ||
|
Подібний аналіз виконується за даними публічної бухгалтерської звітності і тому досить добре структурований. Разом з тим нерідка ситуація, коли аналіз виконується безсистемно, наприклад, розраховуються якісь аналітичні коефіцієнти, які «аналітик» не в змозі проінтерпретувати і з якими не знає, що робити. Така звітність рідко призводить до позитивних результатів - потрібна певна система у проведенні аналізу. В даний час аналіз фінансового стану підприємства досить добре систематизований, а його процедури мають уніфікований характер і проводяться, по суті, за єдиною методикою практично у всіх країнах світу. Загальна ідея цього уніфікованого підходу до аналізу полягає в тому, що вміння працювати з бухгалтерською звітністю передбачає принаймні знання і розуміння: (а) місця, за-розумів бухгалтерською звітністю в системі інформаційного забезпечення управління діяльністю підприємства; (б) нормативних документів, що регулюють її складання та подання; (в) складу і змісту звітності; (г) методики її читання та аналізу. Дамо коротку характеристику перелічених аспектів. - Місце бухгалтерської звітності в інформаційній системі. Загальна характеристика інформаційної бази системи управління підприємством була приведена в п. 3.2. Особлива значимість бухгалтерської звітності полягає в тому, що це єдиний інформаційний джерело, який, по-перше, добре структурований, по-друге, по суті уніфікований (з розширенням значущості міжнародних стандартів фінансової звітності можна навіть говорити про уніфікацію в міжнародному масштабі), в- третіх, є обов'язковим до регулярного появи (в будь-якій країні бухгалтерська звітність осязательно складається хоча б раз на рік) і, по-четверте, є загальнодоступним (по крайней мере, не повністю закритим для користувачів). У Росії згідно з Федеральним законом «Про бухгалтерський облік» річна звітність заповнюється за рекомендованими Мінфіном РФ форматам, а окремі види підприємств (до них належать і акціонерні товариства відкритого типу, які, як показує світовий досвід, є визначальним елементом ринкової організації бізнесу) зобов'язані підтверджувати її незалежним аудитом і публікувати не пізніше 1 червня року, наступного за звітним. Публічність бухгалтерської звітності полягає в (а) передачі звітності територіальним органам ста-тистики і (б) її опублікуванні в газетах і журналах, доступних користувачам звітності, або поширення серед них брошур і буклетів, що містять цю звітність. Нормативні документи, що регулюють складання та подання бухгалтерської звітності В даний час в Росії впроваджена чотирирівнева система регулювання бухгалтерського обліку: I - законодавчий, II - нормативний; III - методичний; IV - організаційний (рівень підприємства). До документів першого рівня відносяться закони, укази та постанови, тобто регулятиви, обов'язкові до виконання. У числі основних регулятивов: Цивільний кодекс, Податковий кодекс, Федеральні закони РФ «Про акціонерні товариства» та «Про бухгалтерський облік». Документи другого рівня, хоча і є рекомендаційними, але, по суті, задають методологію обліку і зі-уявлення звітності. Сюди входять Положення з бухгалтерського обліку (ПБО) і Типовий план рахунків. На початок 2001 р. було введено в дію чотирнадцять ПБО. Ідея регулювання бухгалтерського обліку за допомогою ПБО знаходиться в контексті загальносвітових тенденцій щодо гармонізації бухгалтерського обліку, а самі ПБО розробляються з урахуванням вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Документи третього рівня призначені для конкретизації та інтерпретації ПБО, оскільки останні носять досить загальний характер і не завжди очевидні для розуміння практикуючих бухгалтерів, аудиторів, фінансових аналітиків. До них відносяться всілякі методичні вказівки, рекомендації, інтерпретації, інструкції. Базові нормативні документи можна знайти в [Нормативна база бухгалтерського обліку]. Склад і зміст звітності. Згідно з нормативними документами до складу річної бухгалтерської звітності входять (див. додатки 2-7): а) Бухгалтерський баланс (форма № 1); б) Звіт про прибутки і збитки (форма № 2); в) додатки до бухгалтерського балансу і звіту про прибутки та збитки: - Звіт про зміни капіталу (форма № 3) ; Звіт про рух грошових коштів (форма № 4); Додаток до бухгалтерського балансу (форма № 5); Звіт про цільове використання отриманих коштів (форма № 6); г) пояснювальна записка; д) підсумкова частина аудиторського висновку. Згадана звітність складається для акціонерів. Що стосується податкової служби, то, згідно з податковим законодавством, перелік подаються до податкових органів форм набагато більш широкий - він налічує кілька десятків документів і включає, крім власне бухгалтерської звітності, різні довідки, декларації, звіти і ін (Перелік та форми податкової звітності можна бачити, наприклад, в Додатку до першого номера журналу «Бухгалтерський облік» за 2001 р.) Бухгалтерська звітність включає досить багато взаємо-мосвязанних показників. Будь аналітик або фінансовий менеджер повинен розуміти економічний зміст і логіку формування звітних статей, оскільки в іншому випадку якісний фінансовий аналіз неможливий [Ковальов, 2001]. Методика читання та аналізу бухгалтерської звітності. В останній роки все більше визнання у світовій облікової та фінансово-аналітичної практиках отримує підхід до обгрунтування логіки аналітичних процедур, орієнтованої на основного користувача - власника підприємства. В принципі, аналітичні запити власника завжди найбільш обширні у порівнянні з запитами інших категорій користувачів. Тому цілком виправдано наступне міркування: оскільки публічна звітність влаштовує власників у плані складу та змісту форм та аналітичних показників, які розраховуються на її основі, то вона за основними параметрами буде задовольняти та вимогам інших категорій зовнішніх користувачів. Спираючись на звітність, користувач-власник повинен отримати уявлення про чотири аспекти діяльності підприємства: майнове і фінансове становище підприємства з позиції довгострокової перспективи (тобто наскільки стійко дане підприємство, чи є стратегічно вигідним вкладати в нього кошти і (або) мати з ним контрагент-ські відносини); фінансові результати, регулярно генеруються даним підприємством (т. з. прибутково чи збитково працює підприємство 13 середньому); зміни в капіталі власників (тобто зміна чистих активів підприємства за рахунок усіх факторів, включаючи внесення капіталу, його вилучення, виплату дивідендів, формування прибутку або збитку); ліквідність підприємства (тобто наявність у нього вільних грошових коштів як найважливішого елемента стабільної поточної роботи в плані ритмічності розрахунків з контрагентами). Перший аспект діяльності знаходить відображення в балансі: активна сторона балансу дає уявлення про майно підприємства, пасивна - про структуру джерел його коштів. Другий аспект представлений у звіті про прибутки та збитки - всі доходи і витрати (витрати) підприємства за звітний період в певних угрупованнях наведені в цій формі. Розглядаючи форму в динаміці, можна зрозуміти, наскільки ефективно в середньому працює дана компанія. Третій аспект відображається у звіті про рух капіталу, де дається рух усіх компонентів власного капіталу: статутного і додаткового капіталів, резервного фонду, інших фондів, прибутку та ін Четвертий аспект визначається тією обставиною, що прибуток і грошові кошти - не одне і те ж. Для ритмічності розрахунків з кредиторами важлива не прибуток, а наявність грошових коштів у необхідних обсягах і в потрібний час. Певну характеристику цього аспекту фінансово-господарської діяльності компанії дає звіт про рух грошових коштів. Остання форма найбільш складна для складання та інтерпретації, проте вона поряд з балансом та звітом про прибутки і збитки якраз і утворює мінімальний набір звітних форм, рекомендований до публікації міжнародними стандартами бухгалтерського обліку. Всі інші форми звітності формуються компанією на її розсуд, розглядаються як додатки до основної звітності та складаються в довільній формі - у вигляді таблиць, пояснювальної записки, аналітичного розділу річного звіту або пояснень до основним звітним формам. Експрес-аналіз. Його мета - отримання оперативної, наочної і простий оцінки фінансового благополуччя і динаміки розвитку господарюючого суб'єкта. Іншими словами, такий аналіз не повинен займати багато часу, а його реалізація не передбачає будь-яких складних розрахунків і деталізованої інформаційної бази. Зазначений комплекс аналітичних процедур ще може бути названий читанням звіту (звітності). Послідовність процедур (етап-ність аналізу) така: перегляд звіту за формальними ознаками. Включає перевірку правильності заповнення звітних форм, наявності всіх очевидно необхідних показників, відповідності підсумків, перевірку контрольних співвідношень між статтями звітності; ознайомлення з висновком аудитора. Залежно від виду аудиторського висновку ступінь деталізації аналітичних "процедур може істотно варіювати; ознайомлення з обліковою політикою підприємства. Облікова політика наводиться в окремому розділі річного звіту і містить важливу інформацію: порядок амортизації різних видів активів; порядок оцінки товарів у підприємствах роздрібної торгівлі; порядок розрахунку фактичної собівартості матеріальних ресурсів, відпущених у виробництво (ЛІФО, ФІФО, середніх цін та ін.), порядок утворення фондів і резервів, метод визначення виручки (з відвантаження або з оплати), порядок нарахування та виплати дивідендів, порядок оцінки кредитів і позик і ін; виявлення «хворих» статей у звітності та їх оцінка в динаміці. До таких належать статті звітності, що характеризують фінансовий стан в несприятливому світлі: збитки, прострочена кредиторська і дебіторська заборгованості; ознайомлення з ключовими індикаторами. Нерідко у звіті виділяється спеціальний розділ, що включає такі показники, як дохід на акцію, рентабельність власного капіталу, рентабельність продажів і ін; читання пояснювальної записки. Пояснювальна записка або аналітичні розділи звіту містять коментарі та аналітичні розшифровки до основних стаьям звітності; загальна оцінка майнового і фінансового стану за даними балансу. Даний етап проводиться на додаток до попередніх, якщо аналіз, наведений в пояснювальній за-писку, не влаштовує користувача; в цьому разі за даними звітності розраховуються додаткові аналітичні ко-коефіцієнти; формулювання висновків за результатами аналізу. На цьому етапі підводиться підсумок експрес-аналізу з позиції тієї мети, яка була сформульована перед його проведенням. Поглиблений аналіз. Якщо експрес-аналіз по суті зводиться лише до читання річного звіту, то поглиблений аналіз передбачає розрахунок системи аналітичних коефіцієнтів, що дозволяє отримати уявлення про наступних сторонах діяльності підприємства: (1) майновий стан, (2) ліквідність і платоспроможність, 0) фінансова стійкість, (4) ділова активність, (5) прибуток і рентабельність, (6) ринкова активність. Крім цього поглиблений аналіз припускає проведення горизонтального і вертикального аналізів звітних форм [Ковальов, 2001]. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||