Методика побудови моделі управлінського балансу переважно з урахуванням динамічної концепції
Методика побудови пропонованого управлінського балансу включає агрегування і розкладання статей балансу відповідно до цілями управлінської політики.
Створення раціональної постатейною інформації повинно спиратися на ряд умов і принципів, до яких слід віднести:
виявлення потреби в інформації;
об'єктивність і повноту інформації про процеси господарської діяльності;
можливість обробки інформації на ЕОМ;
встановлення відповідальності за своєчасне і якісне уявлення.
Щоб вирішити, яка інформація найбільш затребувана для прийняття конкретних управлінських рішень, важливо визначити, сальдо яких рахунків буде лежати в основі моделювання балансу. Крім того, необхідно встановити ступінь агрегування або розкладання статей управлінського балансу. Принцип агрегування управлінського балансу повинен переслідувати насамперед мета зручності подання інформації та полегшення розрахунків аналітичних коефіцієнтів. Принцип розкладання статей повинен дозволити уточнити показники результативності діяльності організації. Баланс стандартної форми трансформується по наступних позиціях:
а) підрозділ по рядку 230 «Дебіторська заборгованість, платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати», що входить до складу оборотних активів, переноситься в розділ «Необоротні активи» в підрозділ «Інші необоротні активи», так як ця довгострокова заборгованість навряд чи може розглядатися як забезпечення поточних зобов'язань при рас-подружжю показників ліквідності. Дана процедура обгрунтована з по-зиції методології аналізу, з практичної ж точки зору все залежить від суттєвості статей цього підрозділу;
б) підрозділ по рядку 220 «Податок на додану вартість по придбаних цінностей» (залишок за рахунком 19 «Податок на додану вартість по придбаних цінностей», який не був списаний на рахунок 68 «Розрахунки з податків і зборів») включається до складу «Матеріалів». Витрати, показані по цій статті, можуть бути побічно відшкодовані підприємству (шляхом зменшення заборгованості з ПДВ перед бюджетом) у міру погашення кредиторської заборгованості. Але якщо підприємство не в змозі розрахуватися з постачальниками, суму за цією статтею можна віднести до втрат. Тоді стаття у відомому сенсі буде близька до статті «Збитки» і в принципі може розглядатися як регулятив до розділу «Капітал і резерви»;
г) підрозділи «Дебіторська заборгованість» і «Кредиторська заборгованість» (рахунки до отримання та до оплати) слід доповнити статтями, що виділяють ту їх частину, яка може бути зарахована ксомнітельной. Багато керівників організацій не ставлять перед працівниками бухгалтерії завдання проведення оперативного контролю та аналізу стану дебіторської заборгованості, зводячи тим самим їх функції лише до реєстрації господарських операцій і відображення їх у облікових регістрах. Це призводить до того, що керівник не володіє реальною, точною інформацією про ліквідність своїх коштів поданням балансу. (В економічно розвинених країнах відсутність подібної інформації розглядається в якості однієї з причин банкрутства організації.) Тому пропонується розкласти ці статті, взявши за основу дані розшифровки дебіторської та кредиторської заборгованості. Подібне розкладання статей додасть наочності балансу і дозволить адміністрації мати оперативну інформацію про стан розрахунків, про частку, реальної кполученію, іоплате. Було б некоректно давати вказівки про те, який термін затримки платежу дозволяє віднести забор-гованість до сумнівної. Для цілей внутрішнього аналізу організації самі вирішують це питання з урахуванням конкретної ситуації і практики розрахунків. В даному випадку до сумнівної віднесено заборгованість, прострочена понад три місяці;
д) підрозділ «Інвестиційний капітал», тобто капітал, вкладений власниками, включає такі статті: 410 «Статутний капітал» за мінусом суми по заборгованості учасників (засновників) за внесками до статутного капіталу, 420 «Додатковий капітал» в частині емісійного доходу акціонерного товариства і стаття 432 «Резерви, утворені відповідно до установчими документами »;
е) підрозділ« Накопичений капітал », тобто створений понад те, що було спочатку авансовано власниками, включає в себе наступні елементи: стаття 431 «Резерви, утворені відповідно до законодавства». Крім того, включаються фінансові результати за звітний і минулий періоди, а також статті 640 і 650 з V розділу балансу - «Доходи майбутніх періодів» і «Резерви майбутніх витрат». Справа в тому, що доходи майбутніх періодів - це доходи організації, які фактично вже отримані, але, згідно з принципом тимчасової визначеності фактів господарської діяльності, відносяться до майбутніх звітних періодів. З точки зору бухгалтерського обліку, тобто пріоритету економічного змісту над юридичною формою господарських фактів, дані надходження є доходами і повинні розглядатися в цілях аналізу в складі власних коштів. Це справедливо і по відношенню до статті «Резерви майбутніх витрат». Зрозуміло, сума отриманих збитків зменшує даний підрозділ;
з) підрозділ «Приріст вартості майна з переоцінки »виділяється окремо у складі« Накопиченого капіталу ». Це дозволить згідно динамічної концепції балансу найбільш точно розрахувати ефективність вкладеного капіталу. (Для російських організацій останнім часом зростання власного капіталу був пов'язаний саме з переоцінкою основних засобів.)
Запропонований принцип агрегування і розкладання статей управлінського балансу умовної організації А представлений в таблиці 7.
При трансформації вихідного балансу в управлінський необхідно виходити з таких обмежень:
форма управлінського балансу будується шляхом агрегування однорідних за складом балансових статей, а також їх розкладу для зручності розрахунку показників ефективності з ис-користуванням стандартного набору рахунків відповідно до дію-вующим планом рахунків;
форма повинна давати інформацію (відомості) про основні пропорціях (співвідношеннях) оборотних і необоротних активів, позикового і власного капіталу, надавати можливість розрахунків показників оцінки платоспроможності, ліквідності, визначати основні пропорції раціональної структури балансу;
форма повинна зберегти принцип рівності активу і пасиву.
Таблиця 7 Принцип агрегування і розкладання управлінського балансу підприємства А