Головна
Головна → 
Фінанси → 
Банківська справа → 
« Попередня Наступна »
В.В. Тен, Б.І. Герасимов. ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ СТАБІЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ РОСІЇ, 2001 - перейти до змісту підручника

2.5 МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ РИЗИКІВ

Існує два підходи до розрахунку обсягів банківських ризиків: загальний (комплексний) і приватний . Розрахунок в обох випадках базується на знаходженні залежності між розміром допустимого для даного банку ризику і розмірами можливих втрат.
Загальний (комплексний) ризик - це сукупний ризик банку з усього кола його діяльності (операцій). Він може розраховуватися як на періодичній основі (наприклад, в цілях визначення суми кредитного ризику по банку в цілому або відстеження дотримання банком економічних нормативів, встановлюваних Центральним банком), так і в разі різкого погіршення показників діяльності банку.
Приватний ризик - це ризик по окремо взятій операції банку. Він може визначатися емпіричним шляхом за спеціальними методиками для кожної операції.
Що ж стосується власне методів розрахунку ризиків, то в сучасній практиці склалися три основні методи - статистичний, експертних оцінок та аналітичний.
Суть статистичного методу полягає в аналізі статистичних рядів за можливо більший проміжок часу з метою порівняння частоти фактичного виникнення втрат банку з імовірністю їх виникнення. Метод можна застосовувати при оцінці самих різних видів ризиків банку, як зовнішніх, так і внутрішніх. Аналіз повинен виявити точки критичного і неприпустимого для банку ризику і зону, що не представляє для нього ризику.
Метод експертних оцінок включає в себе збір, обробку думок експертів і складання узагальнюючих рейтингових оцінок (фінансових коефіцієнтів) і віднесення їх до певної зоні ризиків. Метод дозволяє дати рейтингову оцінку кредитоспроможності клієнта банку, розрахувати економічні нормативи банківської діяльності, розмір ризику по кредитному портфелю, визначити розміри необхідного банку резерву для покриття втрат від кредитних ризиків, класифікувати кредити в залежності від ступеня ризику і т.д.
Аналітичний метод передбачає аналіз зон ризику (із залученням раніше названих методів) з метою встановлення оптимального рівня ризику для кожного виду операцій банку і їх сукупності в цілому, тобто використання приватного та комплексного способів визначення ризиків . Перший спосіб стосується визначення розмірів можливих втрат по кожній окремо взятій операції банку та допустимих ризиків за ним, другий - сукупної оцінки ризику по банку в цілому.
Сукупний ризик визначається за формулою:
Н = Р1 + Р 2 + Р 3 + Р я Е
К '
де Р1 ... п - приватні ризики по всіх операціях банку; Е-коригуючий коефіцієнт, інтегруючий зовнішні ризики; К - сукупний капітал банку.
Цей показник відображає максимально допустимий ступінь ризику за певний період часу, за якою слід крах банку.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz