Моделі оцінки ефективності цінних паперів
бути приведений до теперішнього часу шляхом дисконтування.
Основна формула для розрахунку ефективності фінансових інвестицій
Поточна вартість цінного паперу визначається двома основними факторами: величиною грошового потоку від інвестування в цінний папір і рівнем процентної ставки, яка використовується при дисконтуванні .
Розрахунок наведеного чистого доходу з фінансових інвестицій має певні відмінності від визначення доходу від реальних інвестицій. При оцінці порівняльної ефективності вкладень у цінні папери приведений чистий дохід обчислюється як різниця між приведеною вартістю окремих фондових інструментів і вартістю їх придбання. При цьому сума очікуваних грошових доходів від інвестицій в цінні папери не включає амортизаційних відрахувань, як по вкладеннях в реальні активи. Істотну специфіку має і формування грошових потоків з різних видів фондових інструментів.
За облігаціями та іншими аналогічними борговим інструментам очікуваний дохід складається з потоків процентних сум за цими активами та вартості самого активу на момент погашення. Можливі такі варіанти формування грошових потоків: без виплати відсотків по фондовому інструменту, з періодичною відсотків, з виплатою всієї процентної суми при погашенні. За простим і привілейованим акціям формування очікуваного грошового доходу залежить від того, як передбачається використовувати даний фондовий інструмент - протягом невизначеного часу або заздалегідь передбаченого терміну. У першому випадку майбутні грошові потоки формуються тільки за рахунок нараховуються дивідендів, у другому - майбутні грошові потоки включають суми нараховуються дивідендів і приросту курсової вартості фінансових інструментів.
Важливу роль при оцінці ефективності інвестування відіграє величина норми дисконту, використовувана при приведенні сум майбутніх грошових потоків до теперішнього часу. Необхідність вибору відповідної конкретному інвестиційному об'єкту норми дисконту обумовлена істотними коливаннями рівня ризику. Диференціація норми дисконту повинна здійснюватися з урахуванням наступних параметрів: середньої вартості ресурсів, призначених для інвестування, прогнозованого темпу інфляції в розглянутому періоді, премії за інвестиційний ризик,
У зарубіжній практиці визначення норми дисконту, використовуваної при оцінці наведеної вартості фінансових інструментів (так званої норми поточної прибутковості), здійснюється, як правило, відповідно до моделі ціни капітальних активів. Згідно даної моделі норма поточної прибутковості по конкретному фінансовому інструменту визначається як сума норми поточної прибутковості по безризикових фінансових інвестиціях (зокрема, за державними облігаціями) та премії за ризик, рівень якого в кінцевому рахунку визначає ступінь диференціації прибутковості по окремих інструментам.
У сучасній російській практиці при оцінці порівняльної ефективності інвестицій в якості бази порівняння доцільно використовувати не норму поточної прибутковості по безризикових інвестицій, а середню вартість передбачуваних джерел інвестицій. Такий підхід визначається не лише складністю виявлення безризикових інвестицій в умовах нерозвиненого фондового ринку, а й тим, що показник середньої ціни ресурсів, призначених для інвестування, найбільш повно відображає можливості конкретного суб'єкта в області фінансування інвестиційної діяльності. Результати оцінки порівняльної ефективності різних об'єктів інвестування використовуються при їх виборі та формуванні інвестиційного портфеля банку.