| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Податок на видобуток корисних копалин (ПВКК) | ||
|
У 2009 р. виповниться сім років з моменту введення цього податку, при чому в даний час він є одним з найбільш важливих бюджетоутворюючих доходних джерел. Зміни до порядку обчислення і сплати були внесені Федеральним законом «Про внесення змін до глави 26 частини другої Податкового кодексу Російської Федерації та визнання такими, що втратили чинність окремих положень законодавчих актів Російської Федерації» від 27 липня 2006 р. № 151-ФЗ, а також Федеральним законом «Про внесення змін до глави 21, 23, 24, 25 і 26 частини другої Податкового кодексу Російської Федерації і деякі інші акти законодавства Російської Федерації про податки і збори» від 22 липня 2008 р. № 158 - ФЗ. Коротко розглянемо основні елементи цього податку: Платниками податків є організації та індивідуальні підприємці, які відповідно до законодавства РФ визнані користувачами надр (ст. 334 НК РФ) і здійснюють видобуток корисних копалин на території РФ, а також на її континентальному шельфі (ст. 6 Закону РФ «Про надра» від 21 лютого 1992 р. № 2395-1). Платник податку на видобуток корисних копалин підлягає постановці на податковий облік протягом 30 днів з моменту державної реєстрації ліцензії або дозволу на користування ділянкою надр за місцем знаходження цієї ділянки надр. Однак якщо видобуток корисних копалин здійснюється на континентальному шельфі РФ, то в такому випадку встати на облік як платників податків необхідно за місцем знаходження організації або місцем проживання індивідуального підприємця. Об'єктом оподаткування є корисні копалини, видобуті з надр на ділянці, наданій у користування на підставі ліцензії або угоди про розподіл продукції (УРП), а також корисні копалини, добуті з відходів або втрат видобувного виробництва, при умови, що таке вилучення підлягає ліцензуванню. Перелік корисних копалин, що обкладаються ПВКК, наведено в п. 2 ст. 337 НК РФ. Найважливішими з них є антрацит, кам'яне і буре вугілля, торф, нафта, газовий конденсат, товарні руди чорних і кольорових металів, гірничо-хімічне неметалевої сировина, сировина, яка використовується в будівельній індустрії, а також каменесамоцвітна сировину. Перелік корисних копалин, видобуток яких не обкладається податком, наведено в п. 2 ст. 336 НК РФ. Не визнається об'єктом обкладення видобуток загальнопоширених корисних копалин і підземних вод, які не перебувають на державному балансі запасів корисних копалин і які здобуті індивідуальними підприємцями з метою власного споживання. Добуті мінералогічні, палеонтологічні та інші геологічні колекційні матеріали також не підлягають оподаткуванню. Кількість видобутої корисної копалини може бути визначено двома можливими методами: прямим, тобто за допомогою вимірювальних засобів та пристроїв; непрямим, виходячи зі змісту корисної копалини в мінеральній сировині. Останній спосіб може застосовуватися тільки в разі неможливості визначення кількості видобутих корисних копалин прямим методом. Вживаний метод необхідно закріпити в обліковій політиці організації. Визначення вартості видобутих корисних копалин також є елементом формування податкової бази. Оцінити вартість видобутої корисної копалини, платник податків повинен самостійно одним з трьох можливих способів: 1) у відповідності зі сформованою у платника ціною реалізації за податковий період і без урахування державних субвенцій; це означає, що при такому способі організації повинні зменшити свою виручку на суму коштів, отриманих з бюджету; виходячи зі сформованих у платника податку за відповідний податковий період цін реалізації видобутої корисної копалини; виходячи з розрахункової вартості видобутих корисних копалин. Вартість ця формується виходячи з прямих і непрямих витрат, визнаних при оподаткуванні прибутку. Прямі витрати підлягають розподілу між видобутими корисними копалинами і залишком незавершеного виробництва (ст. 319 НК РФ). Податковим періодом є календарний рік. Податкові ставки встановлені для кожного виду корисної копалини окремо. Нульова ставка застосовується щодо видобутих корисних копалин, перелік яких міститься в ст. 342 п. 1 НК РФ. З 1 січня 2007 р. по ПВКК введена податкова ставка 0% при видобутку нафти для знову освоюваних родовищ на ділянках надр, распложенная в межах Республіки Саха (Якутія), Іркутської області і Красноярського краю. Ця ставка застосовується лише до досягнення накопиченого обсягу видобутку нафти 25 млн т. на відповідній ділянці надр, а також якщо термін розробки запасів такого роду ділянки не перевищує або дорівнює 10 рокам з дати державної реєстрації ліцензії - для ліцензії на право користування надрами для цілей розвідки і видобутку корисних копалин і 15 рокам - для ліцензії на право користування надрами одночасно для геологічного вивчення і видобутку корисних копалин. З 1 січня 2009 р. «податкові канікули» поширені на родовища, розташовані північніше Північного полярного кола (в межах внутрішніх вод і територіального моря, на континентальному шельфі РФ), в Азовському і Каспійському морях, на території Ненецького автономного округу, півострові Ямал. Однак ця пільга надається, якщо будуть встановлені два критерії: тимчасовий період, що дорівнює 7, 10,12 або 15 роках залежно від виду ліцензії або від місця розташування місце-народження. Також з 1 січня 2007 р. введено коефіцієнт (Св), що характеризує ступінь виробленості конкретної ділянки надр. Коригування податкової ставки на коефіцієнт Св повинна сприяти продовженню строків рентабельності розробки родовищ з більшим ступенем виробленості і високою вартістю видобутку. Сплата ПВКК з коефіцієнтом 0,7 застосовується, якщо платник податків здійснив пошук і розробку родовищ за рахунок власних коштів. Статтею 5 Федерального закону № 126-ФЗ від 8 серпня 2001 р. був встановлений особливий порядок розрахунку ПВКК при видобутку нафти. У період з 1 січня 2002 по 31 грудня 2006 р. податкова база при видобутку нафти і газового конденсату з нефтегазокон-денсатних родовищ визначалася як кількість видобутих корисних копалин у натуральному вираженні. Податкова ставка при видобутку нафти становить 419 руб. / Т. При цьому зазначена ставка застосовується з коефіцієнтом, що характеризує динаміку світових цін на нафту сорту «Юралс» (КЦ). Величина цього коефіцієнта до 1 січня 2009 р. щомісячно визначалася платником податку за формулою Кц = (Ц - 9) - Р/261, де Ц - середній за податковий період рівень цін сорти нафти «Юралс» в доларах США за барель; Р - середнє значення за податковий період курсу долара США до рос-сийской рублю, встановлюваного Банком Росії. З 1 січня 2009 р. вказаний коефіцієнт визначається за формулою Кц = (Ц - 15) - Р/261. Також по твердій ставці обкладається і видобуток природного газу. З 1 січня 2006 року вона становить 147 руб. за 1000 м3 пального природного газу, видобутого з усіх родовищ вуглеводневої сировини. При цьому газовий конденсат обкладається за ставкою 17,5%. Порядок обчислення і сплати наступний: сума ПВКК обчислюється за підсумками кожного звітного періоду по кожному корисних копалин. Податок підлягає сплаті за місцем знаходження кожної ділянки надр, наданої у користування платнику податку. Сума ПВКК сплачується не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним періодом. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||