2.5. Податкова політика держави
Зміст податкової політики багато в чому визначається цілями і завданнями, які стоять перед державою. Так, проводячи податкову політику, держава, може регулювати розвиток певних галузей економіки, впливати на інвестиційну та інноваційну політику і т.д.
Ефективність податкової політики проявляється в оптимальному співвідношенні інтересів держави і платників податків. Держ-ство зацікавлене в зростанні податкових надходжень, суб'єкти господарю-вання - зовсім навпаки.
Таким чином, основним питанням податкової політики є обгрунтування таких ставок податків, які стимулювали б підприємницьку активність, з одного боку, а з іншого - забезпечували б Поповнення бюджету (рис. 2.8).
Рис. 2.8. Цілі податкової політики
Фіскальна - полягає у вилученні частини створюваного ВВП до бюджетів різних рівнів і позабюджетні фонди для фінансування державних витрат.
Економічна - цілеспрямований вплив на економіку через оподаткування з метою проведення структурних змін суспільного відтворення, регулювання попиту і про-позиції, стимулювання підприємницької та інвестиційної активності господарюючих суб'єктів.
Соціальна - припускає згладжування нерівності в рівнях доходів різних груп населення шляхом перерозподілу ВВП.
Екологічна - припускає захист навколишнього середовища шляхом посилення ролі екологічних податків та штрафних санкцій.
Контрольна - інформація контролюючих органів необхідна державі для прийняття рішень в області планування та функціонування окремих податків і податкової системи в цілому.
Міжнародна - зміцнення економічних зв'язків з іншими країнами шляхом укладання двосторонніх і багатосторонніх злагоди-шений з усунення подвійного оподаткування, зниження торго-вих мит і т.п.
Залежно від характеру і масштабу розв'язуваних завдань, тривалості періоду податкову політику поділяють на:
Податкову стратегію, яка передбачає розробку концепції розвитку податкової системи країни. Серед стратегічних цілей можна виділити, наприклад, полегшення податкового тягаря для підприємців, побудова стабільної податкової системи та ін
Податкову тактику, яка передбачає вирішення завдань конкретного періоду часу. Наприклад, під час економічної кризи в якості заходів антикризового регулювання можуть бути прийняті такі рішення, як: зниження ставок окремих податків, введення розстрочки у сплаті податків та ін
Податкова політика буває внутрішньої і зовнішньої. Основними цілями і завданнями зовнішньої податкової політики є:
посилення податкового контролю при здійсненні імпортно-екс-кравців операцій;
розробка заходів по уникненню подвійного оподаткування;
розробка шляхів зближення податкових систем різних країн.
внутрішніх завдань, що стоять перед економікою країни на певному етапі часу. Такими завданнями можуть бути, наприклад, розвиток малого та середнього бізнесу, розвиток виробництва, реструктуризація економіки з ухилом на розвиток промисловості та ін
Існують три типи податкової політики держави:
й тип - Політика максимальних податків;
й тип - Політика розумних податків;
й тип - Політика високих податків з одночасно високим рівнем соціальних гарантій
Основною метою політики максимальних податків є максимізація податкових надходжень до бюджету. Для цього держава вводить високі ставки податків і, як правило, прибирає або істотно скорочує податкові пільги. Очевидно, що така податкова політика повинна вводитися лише в екстрених випадках - військові дії, економічна криза і т.п. Однак слід зазначити, що введена в 1992 році політика максимальних податків призвела до дуже негативних результатів - спаду виробництва, закриття промислових підприємств, розорення фермерських господарств, різкого скорочення купівельного попиту, зростання цін і багаторічної залежності від імпорту.
Політика розумних податків припускає зниження ставок податків і, як наслідок, скорочення податкових надходжень, зменшення соціального забезпечення. Проте в цілому така податкова політика сприяє розвитку підприємницької активності.
Політика високих податків з одночасно високим рівнем соціальних гарантій передбачає направлення більшої частини податкових надходжень на реалізацію соціальних програм. Істотним недоліком такої політики є розвиток інфляційних процесів.
Слід зазначити, що економічно розвинені країни використовують поєднання всіх трьох типів податкової політики.
Росія почала в 1992 році проведення економічних реформ, використовуючи перший тип податкової політики. Проте в країні на той момент не було створено необхідних передумов - ні економічних, ні соціальних, ні політичних. Результат відомий - різке скорочення обсягів виробництва, закриття безлічі підприємств і організацій, різке зниження податкових надходжень до бюджету та ін
Таким чином, виникла необхідність реформування існуючої на той момент податкової політики. З 1 січня 1999 року було запроваджено в дію перша частина Податкового кодексу РФ. Закладені в його основу податкові перетворення зумовили реалізацію другого типу податкової політики.
Головною метою змін податкової системи, передбачених НК РФ, є побудова стабільних економічних і фінансових умов для розвитку реального сектора економіки. Передбачалося знизити податковий тягар шляхом скасування неефективних і надають негативний вплив на економічну діяльність податків, спростити податкову систему, скоротити кількість податків, підвищити ефективність контрольних заходів, створити рівні умови для платників податків, скасувати ряд необгрунтованих пільг.
Весь період реформування податкової системи РФ можна розділити на наступні етапи:
З 01.01.2001 р. введена в дію частина друга НК РФ. Станом на 1 січня 2001 друга частина НК РФ полягала лише з 4-х розділів: ПДВ, акцизи, ПДФО, ЕСН. Пізніше були введені в дію наступні глави: гол. 25 «Податок на прибуток організацій»; гл. 25.1 «Збір за користування об'єктами тваринного світу і за користування об'єктами водних біологічних ресурсів»; гл. 25.2 «Водний податок»; гл. 26 «Податок на видобуток корисних копалин» та ін
У цей період була введена єдина ставка податку на доходи фізичних осіб - 13%, встановлена регресивна шкала оподаткування по ЕСН.
Другий етап податкової реформи (2002-2003 рр..). На цьому етапі відбулися значні зміни в оподаткуванні прибутку - з 01.01.02 р. з'явилася 25 глава НК РФ «Податок на прибуток». Була змінена система оподаткування природних ресурсів - введена в дію глава 26 НК РФ «Податок на видобуток корисних копалин». Главою 28 НК РФ введено в практику транспортний податок.
Характерною особливістю цього етапу реформування податкової системи є введення спеціальних податкових режимів, які звільнили підприємців від сплати деяких податків. Так, були введені в дію глави: 26.1 НК РФ «Система оподат-кування для сільськогосподарських товаровиробників (ЕСХН)», 26.2 НК РФ «Спрощена система оподаткування», 26.3 НК РФ «Система оподаткування у вигляді єдиного податку на поставлений-ний дохід для окремих видів діяльності ».
Третій етап податкової реформи (2004-2008 рр..). У цей період був скасований податок з продажів, знижена базова ставка ПДВ з 20 до 18%, змінено порядок сплати ПДВ.
Введено в дію нові глави НК РФ: 25.3 «Державне мито», яка внесла зміни в порядок обчислення та справляння державного мита на території РФ (з набранням чинності цієї глави був скасований податок на операції з цінними паперами); 30 «Податок на майно організацій».
Особливо слід відзначити, що починаючи з 2005 р. істотно знижена базова ставка ЄСП з 35,6 до 26%. З 01.01.10 планується скасування ЕСН і заміна його страховими виплатами в соціальні поза-бюджетні фонди - Пенсійний фонд, Фонд соціального страху-вання, Фонд обов'язкового медичного страхування. При цьому бу-дуть змінені ставки страхових виплат та порядок їх справляння.
У висновку необхідно відзначити, що період кардинальних змін податкової системи практично завершений. В даний час однієї із серйозних задач, яка стоїть перед урядом, є завдання легалізації бізнесу. А для цього потрібна стабільна податкова система. Тому всі вносяться в даний час вимірюв-вати, як правило, спрямовані на вдосконалення вже суще-ствующей системи оподаткування.