|
Високі темпи науково-технічного прогресу в другій половині XX в. привели до розширення технологічного обміну. Міжнародний технологічний обмін може здійснюватися; 1) на некомерційній основі (науково-технічні публікації, конференції та симпозіуми, міграція вчених і фахівців), цей обмін поширюється головним чином на фундаменталь-ні НДДКР, 2) на комерційній основі (передача на умовах ліцензійних угод прав користування винаходами - патентів, ліцензій, ноу -хау, тобто секретів виробництва та технологічного досвіду і т.д.).
Передача технології здійснюється двом основним групам покупців; закордонним філіям (дочірнім фірмам ТНК) та незалежним фірмам. Нові технології надаються переважно ТНК своїм філіям або дочірнім фірмам. Незалежним фірмам найчастіше продають технології галузей, що не відносяться до числа наукомістких (металургія, металообробка, текстильна промисловість тощо).
Найбільшим у світі експортером технології є США, Позитивне сальдо в торгівлі ліцензіями мають Великоб-рітанія і Швейцарія. Японія, яка в 50-80-х рр.. була одним з найбільших у світі споживачів науково-технічних досягнень, і в даний час усе ще більше платить за іноземну технологію, ніж отримує за експорт своєї, але цей розрив зменшується. Такі країни, як Аргентина, Бразилія, Мексика, Індія, Туреччина, цілеспрямовано здійснюють закупівлю іноземних технологій, а експортують в невеликому обсязі ліцензії в основному в сусідні держави. Росія також імпортує технології в набагато більшому обсязі, ніж експортує.
Науково-технічні зв'язки тісно переплетені з торгівлею наукомісткої продукцією. Тому про масштаби та географії цих зв'язків можна судити, виходячи з положення тієї чи іншої країни на ринку високих технологій і тим більше - наукомісткої продукції в цілому.
Весь світовий ринок високотехнологічної продукції умовно ділиться на 50 макрогехнологій. США контролюють світовий ринок за 22 макротехнологій, Німеччина - по 11, Японія - по Ь
Загальний обсяг продажів наукомісткої продукції на міжнародному ринку становить 2,3 трлн дол З цього обсягу на частку США припадає 39% , Японії - 30, Німеччині - 16, Росії - менше \% (низька частка нашої країни багато в чому пояснюється пре-володінням в недалекому минулому військових НДДКР і слабким розвитком комерційної діяльності в науковій сфері).
|