9.1. Наукові ресурси: основні показники
частка витрат на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) у ВВП;
витрати на НДДКР на душу населення;
частка бюджетних асигнувань на НДДКР у загальних витратах державного бюджету;
чисельність фахівців, зайнятих у науці та науковому обслуговуванні (в тому числі і щодо чисельності населення даної країни);
кількість міжнародних премій (насамперед Нобелівських) за видатні наукові досягнення;
індекс цитування (частота посилань в наукових працях на роботи дослідників з даної країни);
| частка наукомісткої продукції у ВВП та промислової продукції (за визначенням національного наукового фонду США, до наукомістких відносяться галузі, в яких частка витрат на НДДКР складає більше 3,5%, а частка наукового персоналу - не менше 2,5%; в число наукомістких галузей входять авіакосмічна, приладобудівна, електротехнічна, електронна та ін.);
- частка даної країни на світовому ринку високих технологій (до числа високих технологій найчастіше відносять п'ять найважливіших напрямків технологічного розвитку: інформаційні технології; технології, засновані на використанні нових матеріалів; космічні технології; ядерні технології).
У 1996 р. загальні витрати на НДДКР в семи країнах з найбільшим науково-технічсскім потенціалом (табл. 9.1) склали близько 370 млрд дол (за паритетом купівельної спроможності валют). Питома вага витрат на НДДКР у ВВП розвинених країн має тенденцію до стабілізації на рівні від 2 до 3%.
Однак не існує жорсткої залежності між рівнем розвитку тієї чи іншої країни і часткою витрат на науку в її ВВП. В цілому розвинені країни витрачають на НДДКР відносно більше фінансових ресурсів, ніж держави, що розвиваються, а великі розвинені країни, як правило, витрачають на науку більше коштів, ніж малі. Але багато залежить від історично сформованих умов даної країни: частка витрат на НДДКР у ВВП становить: у Швеції - 3%; Ізраїлі - 2,2%; в НоіоЦ Зеландії - всього 1%. Частка держави у витратах на НДДКР становила 1995 р. у Великобританії та Франції - близько 50%; США - 36%. У цих країнах »особливо в США, значна частина досліджень здійснюється у військових цілях, що і є одним мз факторів провідної ролі держави у фінансуванні НДДКР. Інший фактор - традиційно висока частка фундаментальних досліджень, фінансованих у багатьох випадках за рахунок держбюджету »
Для російської науки аж до середини 90-х рр.. була характерна вкрай централізованнаясістема фінансування, при якій частка державних коштів досягала 93% витрат на дослідження і розробки. Однак обсяг бюджетних асигнувань на НДДКР в другій половині 90-х рр.. різко скоротився і в результаті частка бюджетних коштів у структурі фінан-сування досліджень і розробок (з урахуванням коштів підприємств державного сектора) в 1997 р. склала 60,2%,
Результативність сфери НДДКР
Економічну ефективність науково-технічної сфери можна визначити як відношення приросту випуску наукомісткої продукції до витрат на НДДКР. Іншим важливим показником результативності НДДКР є число щорічно видаються авторських свідоцтв на винаходи, або патентів. Чималу роль для оцінки наукових досягнень грають Нобелівські премії з різних напрямків досліджень.
