Деякі шляхи і методи практичного втілення наукових і технічних новацій. Прорив в інформаційних технологіях
Один з таких підходів, заснований на комплексному аналізі, що враховує відразу кілька факторів, був використаний експертами ОЕСР у дослідженні «Нові технології в 90-і роки: соціально-економічна стратегія» (New Technologies in the 1990s . A Socioeconomic Strategy. Paris. OECD, 1988). Для порівняння обрані п'ять найважливіших напрямків технологічного розвитку: інформаційні технології; біотехнології; технології, засновані на використанні нових матеріалів; космічні технології; ядерні технології. В якості критеріїв соціально-економічного впливу нових технологій використовувалися:
1. очікувана поява нових видів продукції чи послуг;
2. можливість використання в різних секторах економіки;
3. зменшення вартості і підвищення ефективності існуючих технологічних процесів (продуктів, систем);
4. ставлення громадськості до розповсюдження даного виду технології;
5. інтерес з боку промисловості, який визначається перспективами збільшення прибутку і підвищення конкурентоспроможності;
6. можливий вплив кожної з розглянутих технологій на зайнятість.
Залучені до роботи експерти оцінювали нові технології відповідно до зазначених критеріїв за десятибальною системою (усереднені результати представлені в табл. 6).
З таблиці видно, що практично за всіма показниками з великим відривом лідирують інформаційні технології. Цей висновок збігається з іншими прогнозами розповсюдження і якісного оновлення інформатики, в тому числі з оцінками очікуваного обсягу світового і регіональних ринків інформаційного обладнання та послуг, залежно прогресу в інших областях НТП від рівня розвитку даного напрямку.
НТП в галузях інформаційно-індустріального комплексу економічно проявляється в постійній зміні його галузевих пропорцій. У 80-ті роки випереджаючими темпами розвивалася нематеріальна галузь - комп'ютерні послуги (розробка програмного забезпечення, з оброблення даних, проектування інформаційних систем, експлуатація банків даних). Найбільших масштабів ця галузь досягла в США, де вартісний обсяг її продукції (100 млрд. дол на початку 90-х років) перевершує показники таких традиційних галузей, як металургія, верстатобудування, виробництво будівельних матеріалів. За рахунок створення високорозвиненої сфери комп'ютерних послуг США забезпечили ємний вітчизняний ринок споживання ЕОМ і продукції сполучених галузей, а на найближчу перспективу створили найбільш сприятливі в порівнянні з конкурентами з інших розвинених країн умови розвитку всього національного інформаційно-індустріального комплексу.
Таблиця 6
Ранжування нових технологій відповідно до заданих набором соціально-економічних критеріїв
Західноєвропейські держави в даній області продовжують дорогу гонку за лідером, розраховуючи на великий ринок Об'єднаної Європи і працюючи за спільними програмами і кожне окремо з урахуванням специфіки попиту на продукцію виробничого, військового та споживчого призначення.
У Японії розвиток інформаційно-індустріального комплексу розглядається як найважливіше джерело економічного зростання. Передбачається підвищення його частки в ВНП з 6,5% в 1984 р. до 20% до 2000 р. головним чином на основі зростання експорту. Вже зараз Японія займає провідні позиції з експорту мікроелектронних компонентів та електронної споживчої техніки. Для Японії стримуючим фактором подальшого нарощування експорту ЕОМ є домінування США на ринках комп'ютерних послуг, тому стратегічний вибір Японії в перспективі пов'язаний з розвитком саме цього напрямку. Такий вибір підтримується високим рівнем наукових досліджень (10 провідних фірм країни вкладають у НДДКР в даній області суму, рівну витратам 100 провідних компаній США на ті ж цілі). Зазначена концентрація ресурсів, на думку експертів, практично гарантує Японії провідні позиції за основними новітніх напрямків розвитку даного комплексу.
В останні десятиліття XX в. загострилася конкурентна боротьба в галузі техніки і технології одержання зображень високої чіткості, перші зразки яких випробувані в США, Японії, Франції та Великобританії. Прорив у цьому напрямку означав би формування нового споживчого ринку теле-та відеоапаратури, медичного обладнання з моніторами, що дозволяють стежити за реальними процесами в організмі людини, інженерних систем для конструкторів і проектувальників, що працюють з об'єктами високої складності, військових систем електронного стеження і т.д . Виробництво масової стандартної продукції дасть серйозний поштовх розвитку мікроелектроніки - постачальника основних структурних компонентів, у чому дуже зацікавлені США і країни Західної Європи. Попереду гостра боротьба за розширення ринків збуту, що забезпечують економічно ефективні масштаби виробництва.
Ще один перспективний ринок для нових видів інформаційних технічних пристроїв і технологій - проведення комплексної автоматизації підприємств, що охоплює як виробничий цикл, так і систему діловодства, зв'язки з постачальниками і споживачами готової продукції. Незважаючи на великі інвестиції, реалізовані в матеріальному виробництві з цією метою (в США до 40% інвестицій в основний капітал у 80-ті роки), рівень і темпи комплексної автоматизації в даний час виявилися істотно нижче, ніж це передбачалося за прогнозними оцінками минулого десятиліття. Реальну складність і вартість перебудови на новій техніко-технологічній базі структури управління виробництвом, збутом, перепідготовки кадрів, зміни системи стандартів фахівці недооцінили. В даний час можна говорити лише про створення окремих анклавів комплексної автоматизації в ряді галузей - автомобільної, нафтопереробної, авіаційно-космічної промисловості. Однак повільний, але неухильний процес розвитку мережевих інформаційних структур, завершення процесів внутрішньої комп'ютеризації у фірмах великого і дрібного бізнесу вже на початку наступного століття можуть призвести до лавиноподібний автоматизації в господарстві розвинених країн.