Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Я.С. Ядгаров. ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНИХ НАВЧАНЬ (Підручник Четверте видання, перероблене і доповнене), 2009 - перейти до змісту підручника

Глава 20. Неолібералізм

Вивчення даної теми необхідно, щоб дізнатися:
що неолібералізм поряд з кейнсианством являють собою самостійну систему поглядів на проблему державного регулювання економіки;
як «наше покоління» дізналося на власному досвіді, чому дорівнює «ціна планованого суспільства і авторитарної організації людських сил» (А. Уолтер Ліппман);
про витоки виникнення завдяки німецькому «ордолібера-лізму» концепції соціального ринкового господарства;
про значення критичного переосмислення кривої Філліпса у формуванні монетарної концепції Чиказької школи неолібералізму.
Неолібералізм виник майже одночасно з кейнсіанством в 30-і рр.. XX в. як самостійна система поглядів на проблему державного регулювання економіки. Неоліберальна концепція і в теоретичних розробках, і в практичному застосуванні грунтується на ідеї пріоритету умов для необмеженої вільної конкуренції не всупереч, а завдяки певному втручанню держави в економічні процеси.
Якщо кейнсіанство за початкове вважає здійснення заходів активного державного втручання в економіку, то неолібералізм - щодо пасивного державного регулювання. За кейнсианским моделях перевага віддається сукупності державних заходів щодо інвестування різних сфер економіки, розширенню обсягів урядових замовлень, закупівель, посилення податкової політики. Їх крайній прояв приводить, як очевидно з економічної історії, до дефіциту державного бюджету та інфляції.
Неоліберали виступають за лібералізацію економіки, використання принципів вільного ціноутворення, провідну роль в економіці приватної власності і недержавних господарських структур, бачивши роль регулювання економіки державою в його функціях «нічного сторожа» або «спортивного судді» 1. Представники неоліберальної концепції державного регулювання економіки, пам'ятаючи напуття Л. Ерхарда - «конкуренція скрізь, де можливо, регулювання - там, де необхідно», - довели правомірність обмеженої державної участі в економічних процесах і більшого його сприяння вільному і стабільному функціонуванню підприємців як умова усунення не рівноваги в економіці.
Вже в 30-і рр.. для протидії кейнсіанським ідеям державного регулювання економіки, що обмежують систему вільної конкуренції, у ряді країн були створені неоліберальні центри з вироблення альтернативних заходів державного втручання в економіку, які (заходи) сприяли б відродженню і практичному втіленню ідей економічного лібералізму. Найбільш крупні центри неолібералізму в Німеччині, США та Англії отримали назву відповідно Фрайбургськой школи (її лідери - В. Ойкен, В. Репке, А. Рюстов, Л. Ерхард та ін.), Чиказької школи, яку також називають монетарною школою (її лідери - Л. Мізес, М. Фрідмен, А. Шварц та ін.), Лондонської школи (її лідери - Ф. Хайек, Л. Роббінс та ін.) Видатними представниками неоліберальних ідей у Франції з'явилися економісти Ж. Рюефф, М. Алле та ін
Випереджаючи коротку характеристику особливостей шкіл неоліберальних ідей різних країн, слід зазначити, що представники неоліберального руху ще на початку 30-х рр.. намагалися виробити єдину науково-практичну платформу. Спільні в даному зв'язку принципи неолібералізму були продекларовані в міжнародному масштабі в 1938 р. на конференції в Парижі. Цей форум неолібералів нині називають також «колоквіумом Липпмана» через співзвучність схвалених на конференції принципів неолібералізму з положеннями виданою в тому ж році американським економістом А. Уолтером Липпманом книги під назвою «Вільне місто». Суть схвалених в Парижі спільних принципів нео-ліберального руху зводилася до проголошення необхідності державного сприяння в поверненні правил вільній конкуренції і забезпеченні їх виконання всіма господарюючими суб'єктами. Умова пріоритету приватної власності, свободи операції і вільних ринків могло бути переглянуто діями держави лише в екстремальних випадках (війна, стихійне лихо, катастрофа тощо) 2.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz