5.5. Норматив оборотних коштів по готовій продукції
На основі аналізу запитів споживачів і виробничих можливостей може бути визначений найбільш раціональний графік надходження готової продукції на склад і розмір страхового запасу. Витрати на зберігання, облік та інші витрати, пов'язані із забезпеченням ритмічності постачання виробленої продукції, необхідно зіставити з перевагами, які дає безперебійне постачання традиційних покупців і виконання періодичних термінових замовлень.
Потреба в оборотних коштах визначається як добуток одноденного випуску готової товарної продукції за виробничою собівартістю на норму запасу в днях:
де О - одноденний випуск;
N - норма запасу в днях.
Собівартість товарної продукції залежно від облікової політики корпорації нараховується, по різному. Якщо по обліковій політиці управлінські витрати списуються відразу на реалізацію, собівартість товарної продукції буде умовно-виробничої.
Необхідність запасу готової продукції на складі обумовлена тим, що корпорація не може кожний виріб відвантажувати негайно після закінчення його виробництва. Оскільки продукція реалізується партіями, комплектно і в певному асортименті, то для забезпечення планомірної її відвантаження в повній відповідності з договірними умовою слід виконати певні складські операції.
Норма запасу в днях по готовій продукції на складі залежить від наступних факторів: - часу на накопичення партії;
часу на упаковку та маркування;
частоти подачі транспортних засобів;
розміру транзитної норми;
часу на навантаження.
Витрати часу на виконання операцій визначаються на основі технічних норм або розрахунковим шляхом за наступною таблицею.
Потреба в оборотних коштах на покриття запасів готової продукції на складі дорівнює 271 тис. тенге, а норма запасу в днях становить 8,47 (271000:32000).