Головна
Головна → 
Фінанси → 
Фінансовий менеджмент → 
« Попередня Наступна »
К.К. Жуйріков, С.Р. Раїм. КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ. (Підручник), 2004 - перейти до змісту підручника

5.6. Управління дебіторською заборгованістю

Управління дебіторською заборгованістю передбачає: - визначення політики надання кредиту та інкасації для різних груп покупців і видів продукції;
аналіз і ранжування покупців залежно від обсягів закупівель , історії кредитних відносин і передбачуваних умов оплати;
контроль розрахунків з дебіторами за відстроченої або простроченої заборгованості;
визначення прийомів прискорення запитання боргів і зменшення безнадійних боргів;
завдання умов продажу, що забезпечують гарантоване надходження грошових коштів;
прогноз надходжень грошових коштів від дебіторів на основі коефіцієнтів інкасації.
Отримання платежів від дебіторів є одним з основних джерел надходження коштів на підприємство.
Дефіцит грошових коштів в економіці змусила підприємства змінити умови реалізації своєї продукції, що, в свою чергу, змінило існуючі раніше відносини з покупцями і практику отримання грошей і зажадало від підприєм-тий вироблення нової політики надання кредиту та інкасації.
Неодноразове вплив інфляції на різні групи товарів ускладнило координацію політики в сфері закупівель і політики продажів, що додало додаткове значення впровадженню ефективних процедур інкасації.
Облік реальних витрат або вигод від прийнятих кредитних рішень може використовуватися як інструмент розширення продажів і підвищення оборотності поточних активів.
Перелічимо основні прийоми управління дебіторською заборгованістю:
облік замовлень, оформлення рахунків і встановлення характеру дебіторської заборгованості;
аналіз заборгованості за видами продукції для визначення невигідних з точки зору інкасації товарів;
оцінка реальної вартості існуючої дебіторської заборгованості;
зменшення дебіторської заборгованості на суму безнадійних боргів;
контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської за-боргованості;
визначення конкретних розмірів знижок при достроковій оплаті;
оцінка можливості факторингу-продажу дебіторської заборгованості.
Контроль та аналіз дебіторської заборгованості за термінами виникнення:
дозволяє оцінить ефективність і збалансованість політики кредиту та подання знижок;
визначає області, в яких необхідні додаткові зусилля з повернення боргів;
дає базу для створення резерву по сумнівних боргах;
дозволяє зробити прогноз надходжень коштів.
Щоб мати більш реальну оцінку засобів, які в перспективі зможе отримати підприємство від дебіторів, потрібно спробувати оцінити ймовірність безнадійних боргів у групах за термінами виникнення заборгованості. Оцінку можна зробити на основі експертних даних або використовуючи накопичену статистику. Якщо підприємство не отримає суму безнадійних боргів від загальної суми дебіторської заборгованості, то на цю суму має бути сформований резерв по сумнівних боргах.
З метою максимізації припливу коштів підприємству слід розробити системи договорів із гнучкими умовами щодо термінів і форм оплати:
передоплата зазвичай передбачає наявність знижки;
часткова передоплата поєднує передоплату і продаж у кредит;
передача на реалізацію передбачає, що підприємство зберігає права власності на товари, поки не буде отримана оплата за них;
виставлення проміжного рахунку ефективно при довгострокових контрактах і забезпечує регулярний приплив грошових коштів у міру виконання окремих етапів ра-боти;
банківська гарантія передбачає, що банк буде відшкодовувати необхідну суму у випадку невиконання зобов'язань дебітором;
гнучке ціноутворення використовується для захисту підприємства від інфляційних збитків.
Гнучкі ціни можуть:
бути прив'язані до загальним індексом інфляції;
залежати від індексу інфляції для конкретних продуктів;
враховувати фактичний термін оплати і дохід від альтернативних вкладень грошових коштів.
Контракти повинні бути гнучкими:
якщо повна передоплата неможлива, то слід спробувати отримати часткову передоплату;
потрібно ввести систему знижок, а не кілька розрізнених знижок;
слід оцінити вплив знижок на фінансові результати діяльності підприємства;
потрібно встановити цільові орієнтири для різних видів продажів, наприклад, частина продажів в кредит може бути зарезервована лише для:
перспективних клієнтів, які в даний момент не мають у наявності коштів;
виходу на нові важливі ринки;
надзвичайних випадків;
винагороди персоналу збуту в залежності від ефективності заходів щодо збільшення обсягу реалізації і одержання платежів.
Знижки в контрактах доцільні у випадках:
якщо вони призводять до збільшення обсягу продажів і більш високого загального доходу;
якщо підприємство відчуває дефіцит грошових коштів;
ранньої оплати. За інших рівних умов таким знижкам повинна віддаватися перевага перед штрафами за прострочену оплату. Це пов'язано з тим, що вищий дохід веде до підвищення податків, а знижки приведуть до зниження оподатковуваної бази.
Знижки, як правило, доцільні у всіх випадках: заохочення завжди діє краще, ніж штраф.
Далі шляхом статистичної обробки даних про темпи по-гасіння дебіторської заборгованості з різними термінами віз-нення можна отримати середні цифри - частки надходжень в поточному періоді коштів від заборгованості певного терміну по відношенню до обсягу реалізації періоду виникнення заборгованості - коефіцієнти інкасації. Якщо ні статистичних даних або вони мають значний розкид і тому не можуть бути підраховані достовірні середні значення коефіцієнтів інкасації для прогнозу песимістичного варіанту.
На основі даних про погашення дебіторської заборгованості можна також визначити частку грошових коштів у загальній сумі надходжень.
Якщо сума всіх коефіцієнтів інкасації не дорівнює 100%, це вказує на те, що в силу сформованої на підприємстві кредитної політики об'єктивно існує сумнівна дебіторська заборгованість.
Факторинг: спеціальне агентство (фактор) і клієнт укладають договір про продаж конкретної дебіторської заборгованості. Потім підприємство сповіщає клієнта про те, що фактор купив їх борги. Після цього фактор здійснює платежі підприємству на підставі договору, причому незалежно від того, заплатив покупець чи ні. За надання фактором такої послуги клієнт отримує на руки номінальну суму боргу зі знижкою. Факторинг може бути використаний для розширення продажів:
новим групам покупців;
більш швидкої оборотності капіталу. Факторинг, в свою чергу, має ряд недоліків:
чисті збитки через отримання неповної суми боргу;
втрата контролю над боржниками;
втрата інформації про боржників як потенційних клієнтів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz