2.1. Об'єктивні передумови процесу інтернаціоналізації в сучасному світі
Під впливом МРТ у світовій економіці відбуваються суттєві зміни, і одночасно самі процеси міжнародного поділу праці зазнають зворотне впливів-ствие мінливого світового господарства.
У сучасних умовах змінюється зміст МРТ між трьома групами країн у світовому господарстві. Індустріальні країни спеціалізується-ються на випуску наукоємної машинотехнічної продукції, включаючи озброєння, на наданні бізнес-послуг високої якості, але одночасно є і великими експортерами продовольства. Країни, що розвиваються, залишаючись в основному постачальниками сировини, енергоносіїв і сільгосппродукції, диверсифікують свій експорт за рахунок виробів легкої промисловості (одягу, взуття, іграшок і т. п.), а також поступово затверджуються на ринку послуг, насамперед туристичних. Найбільш розвинені з них, нові індустріальні країни (НДС), заявили про себе як експортери машинотехнічної продукції (складної офісної і побутової техніки, продукції автомобілебудування). Країни з перехідною економікою спеціалізуються на ресурсо-і трудомістких галузях (нафто-і газовидобутку, металургії, хімічної промисловості). Головною умовою ефективної участі будь-якої країни в МРТ є якість продукції, що дозволяє на рівних брати участь у конкурентній боротьбі на світовому ринку.
Важливим елементом сучасного МРТ стала сфера послуг як традиційних, таких як зв'язок, туризм, міжнародні перевезення, медичні та освітні послуги, так і нових: фінансових, банківських, страхових, рекламних, консалтингових та інших бізнес- послуг. Прикладом може служити спеціалізація Панами та Ліберії на міжнародних морських вантажних перевезеннях, Великобританії та Сінгапуру - на наданні фінансових послуг, Південної Кореї - на інжинірингових послугах, Туреччини і Таїланду - на туристичних послугах і т. д.
У рамках МРТ, крім міжгалузевого розділі-ня праці, між країнами складається внутрішньогалузеве поділ праці. Про це свідок-ствует велика кількість в міжнародній торгівлі зустрічних товаропотоків однорідної продукції, яка відрізняється один від одного типами, розмірами, потужностями. Так, наприклад, існує внутрішньогалузеве поділ праці між країнами в автомобілебудуванні, у виробництві побутової техніки. Прикладом також може служити виробництво озброєнь, де окремі країни спеціалізуються на випуску різних моделей авіаційної техніки, стрілецької зброї, на військовому суднобудуванні.
Робить вплив на МРТ і діяльність міжнародних корпорацій. Саме міжнародні корпорації розвинули МРТ від простого обміну країн сировиною і готовою продукцією, наявної у надлишку, до обміну напівфабрикатами, вузлами і деталями, виконання певних технологічних операцій, найчастіше складальних. Місце багатьох країн в МРТ (особливо в групі розвиваються) визначається тим, як вони вписалися в стратегічні плани міжнародних корпорацій. Прикладом можуть служити інвестиції великих корпорацій в нафтовидобуток країн Перської затоки. В результаті зарубіжних інвестицій ці країни перетворилися на найбільших світових нафтоекспортерів, інвесторів, кредиторів та у світові центри притягання робочої сили.
Оскільки місце країни в МРТ визначається поєднанням експортних можливостей та імпортних потреб країни, міжнародна статистика пропонує використовувати такі показники.
1. Експортна квота, що відображає частку експорту країни в її ВВП.
Цей показник реально відображає участь країни в міжнародному поділі праці, так як показує частку ресурсів країни, дійсно залучених до процесу МРТ. Експортна квота свідчить про можливості даної країни виробляти певну кількість продукції для світового ринку, показує обсяг реалізації національної продукції на зовнішніх ринках.
2. Імпортна квота, що показує частку імпорту країни в її ВВП.
Імпортна квота свідчить про залежність внутрішнього споживання і виробництва країни від зовнішнього світу, від закупівель на світовому ринку.
Основним спонукальним мотивом участі кожної країни в МРТ є їх прагнення до отримання економічних вигод які спираються на стійку та економі-но вигідну спеціалізацію окремих країн на виробництві певних видів продук-ції.
Міжнародний поділ праці виступає, з одного боку, як процес відокремлення спеціалізованих виробничих процесів в різних країнах, а з іншого - як процес їх об'єднання, кооперування. Під впливом МРТ зовнішньоторговельні зв'язки країн розширюються і збагачуються. Торгівля в її традиційному розумінні поступово починає втрачати своє значення. Її місце все в більшій мірі займають міжнародна спеціалізація і кооперування.
Міжнародна спеціалізація означає, що випуск однорідної продукції концентрується в одній або декількох країнах в обсягах, що задовольняють потреби як самої країни, так і зацікавлених країн. У країні, що бере участь в МРТ, створюються галузі промисловості, що спеціалізуються на виробництві користується попитом на світовому ринку продукції. Ці галузі, в свою чергу, викликають зростання супутніх галузей, званих галузями субспеціалізаціі. Так, наприклад, в нашій країні з розвитком нафтоекспорту отримали поштовх до розвитку виробництво труб і нафтовидобувного обладнання.
Якщо в експорті країни переважає продукція видобувних галузей і сільського господарства, то це свідчить про пасивну роль країни в міжнародному поділі праці. Чим більшу частку в складі експортованої продукції займають вироби обробної промисловості, тим більше прогресивний характер носить міжнародна спеціалізація країни.
Міжнародна спеціалізація кожної окремої країни не є незмінною. Вона відчуває вплив внутрішніх і зовнішніх умов, що визначають її розвиток, переходить від простих форм до складніших під впливом науково-технічного прогресу і залежно від змін у потребах і попиті світового ринку.
На основі зростаючих процесів спеціалізації розширюється міжнародне кооперування як об'єктивний наслідок спеціалізації. Міжнародна спеціалізація і кооперація виробництва - взаємозалежні явища, так як відокремлення окремих видів діяльності передбачає їх подальше взаємодія, тобто кооперування.
Підприємства з подетальної та технологічної спеціалізацією об'єктивно потребують у взаємодії між собою. Виготовлення окремих частин та елементів кінцевого продукту в різних країнах, їх транспортування міжнародним транспортом і подальша збірка вироби викликають величезну кількість наукових, виробничих, транспортних, організаційних, фінансових та інших зв'язків між країнами. Ці зв'язки сприяють підвищенню ефективності національних економік і визначають новий рівень у міжнародному поділі праці, представляючи собою потужний стимул для розвитку коопераційних процесів.
Основні ознаки міжнародного кооперування:
- наявність як суб'єктів кооперування підприємств з різних країн;
- узгодження сторонами в договірному порядку умов спільної діяльності та об'єктів кооперування (компонентів, видів продукції, технологічного процесу);
- координація виробничої діяльності підприємств-партнерів з різних країн.
В основі міжнародного кооперування лежить кооперація виробництва - скоординована, найчастіше довготривала виробничо-економічна та науково-технічна діяльність партнерів з різних країн, заснована на рівноправному і взаємовигідному співробітництві. Міжнародне виробниче кооперування сприяє підвищенню ефективності виробництва і дозволяє реалізувати складні виробничі та науково-технічні програми, нездійсненні або неефективні для окремої фірми в окремій країні.
Класифікація варіантів міжнародного кооперування може проводитися за різними ознаками, основні з яких представлені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Класифікація міжнародного виробничого кооперування відповідно з її основними ознаками
Міжнародна спеціалізація і кооперування грають все зростаючу роль в світовому господарстві , забезпечують взаємозв'язок національних економік і формують між ними стійкі економічні зв'язки, засновані на об'єктивному збігу потреб у взаємовигідній економічному спілкуванні.