|
Більше половини площі зайнято зерновими культурами. Виробництво зернових та зернобобових культур на планеті в 1994 р. досягло 1658 млн. т, у тому числі в Китаї - 403 млн., в США - 359 млн., в Індії - 227 млн., у Росії - 81,3 млн., у Франції - 57,1 млн., у Бразилії - 49,2 млн., в Канаді - 49 млн., в Аргентині - 24,9 млн. т. За останні 25 років виробництво зерна і зернобобових збільшилося в два рази. Значне зростання врожайності пшениці, кукурудзи та інших культур в розвинених країнах і країнах стався в 60-і роки. Стрибок у розвитку сільськогосподарського виробництва, що отримав назву «зеленої революції», був викликав сукупністю заходів з селекції високоврожайних сортів рослин, меліорації, застосування добрив. До цього пізніше додалося і дію так званої «сірої революції» - все більш широкого виробляй і використання сільськогосподарської техніки. Можливості подальшого зростання врожайності і збільшення виробництва не вичерпані. Але інтенсивний шлях розвитку сільського господарства відкликає необхідність значних витрат. На кожну додаткову харчову кілокалорію, одержувану в умовах інтенсивного сільського господарства, потрібно затратити приблизно 10 ккал для виробництва та доставки добрив, меліорації, роботи сільськогосподарських машин і т.д., що вимагає значних вкладень. Все це обмежує зростання сільськогосподарського виробництва за рахунок інтенсифікації.
|