| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1.1 ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ | ||
|
У межах наявних ресурсів банк вільний визначати порядок проведення своїх активних операцій. За умови дотримання встановлених ЦБР економічних нормативів, структура і обсяг активних операцій не можуть бути обмежені адміністративними методами. Управлінське регламентування державою діяльності банку може мати разовий, надзвичайний характер, його систематичне застосування підриває комерційні основи діяльності банку, і тому пріоритет у регулюванні, в тому числі має рестриктивную спрямованість, повинен бути відданий економічним заходам. Першим принципом, на якому заснована діяльність комерційних банків є робота в межах реально залучених ресурсів, що збільшує зацікавленість банку у залученні депозитів, що сприяє розвитку конкуренції за пасиви і звільняє рух кредитних ресурсів від адміністративних обмежень єдиного державного банку. Гостра боротьба за пасиви стимулює пошук найбільш ефективних сфер докладання банківських ресурсів. Відбувається реальне переміщення банківського капіталу в найбільш рентабельні і динамічні галузі (в умовах інфляції найбільш прибуткової стає сфера обігу - торгівля, біржовий бізнес) і банківський капітал стимулює зростання спекулятивних операцій. У подібних умовах кредитне планування в банках здійснюється на основі аналізу ресурсів, а не вкладень. Працюва-ти в межах реально залучених коштів, забезпечуючи підтримку своєї ліквідності, комерційний банк може тільки володіючи економічною свободою в поєднанні з економічною відповідальністю за результати діяльності. Другим принципом є повна економічна самостійність, що передбачає й економічну відповідальність банку за результати діяльності. Економічна самостійність передбачає свободу розпорядження власними коштами банку і залученими ресурсами, вибору клієнтів і вкладників, розподілу доходів, що залишаються після сплати податків. Прибуток банку, що залишається в його розпорядженні після сплати податків, розподіляється відповідно до рішення загальних зборів акціонерів. Воно встановлює норми і розміри відрахувань у різні фонди банку, а також розміри дивідендів по акціях. Третій принцип передбачає організацію взаємовідносин комерційного банку з клієнтами відповідно до ринкових умов. Надаючи позики, комерційний банк керується критеріями прибутковості, ризику і ліквідності. Четвертий принцип роботи банку полягає в тому, що регулювання його діяльності може здійснюватися тільки непрямими економічними, а не адміністративними методами. Держава визначає законодавчо-нормативну базу функціонування комерційних банків, але не мають права диктувати умови і напрямки діяльності. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||