| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 1. Особливості імперіалізму в Росії | ||
|
Феодального - тому що і в цей період в країні зберігалися істотні пережитки феодалізму. Зберігався царизм - монархія, що відображала інтереси дворян. Економічно панівна буржуазія політичної влади не мала і перебувала в опозиції. По суті, після реформ 60-х рр.. XIX в. царизм став анахронізмом. Дворянство залишалося привілейованим станом. Буржуа вважалися людьми другого сорту. До феодальних пережитків прийнято відносити і поміщицьке землеволодіння. Однак його питома вага була значно менше, ніж, наприклад, в Англії, де фермери залишалися орендарями землі лендлордів. Російський імперіалізм прийнято називати військово-феодальним, бо царський уряд, на відміну від західних країн, посилено втручалася в господарське життя, опікувало капіталістів, займалося промисловим підприємництвом. Безсумнівно, в якійсь мірі це робилося у військово-політичних цілях: щоб не відставати від Заходу з виробництва зброї, держава, не сподіваючись на сили буржуазії, будувало військові заводи. Але, як ми знаємо державне підприємництво було характерно для Росії і в попередній період. Тому, може бути, правильніше називати російський імперіалізм НЕ військово-феодальним, а державно-феодальним. Втручання держави в господарське життя, опіка буржуазії послаблювали цю буржуазію. Вона звикла сподіватися не стільки на власні сили, скільки на помошь царизму. Високі заступницькі мита захищали її від конкуренції з капіталістами інших країн, казенні замовлення були додатковим джерелом доходом. Не маючи досвіду керування ст раною, буржуазія і в цьому звикла сподіватися на царя- кое уряд. Через свою слабкості рус- кевкаючи буржуазія не могла освоєння- ить колонії, тобто націо- нальні окраїни Росії, не могла заповнити їхні ринки своїми товарами, як це робила, наприклад, англійська буржуазія. Але російський капіталізм був досить розвиненим, щоб втягувати народи окраїн в товарний обіг, дати початковий поштовх розвитку капіталізму в цих народів. А коли там з'являвся свій капіталізм, околиця починала розвиватися швидше самої Росії. Так вийшло з Закавказзям, яке з відсталої окраїни перетворилося на промисловий район. А західні окраїни - Польща, Прибалтика, Фінляндія не тільки не стали колоніями, але навіть економічно використовували Росію як джерело сировини і ринок збуту. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||