§ 1. Особливе місце країн із перехідною економікою у світовому господарстві
Після розвалу Радянського Союзу в геополітичному становищі Росії відбулися важливі зміни.
По-перше, по території, чисельності та ресурсів Росія помітно менше колишнього СРСР.
По-друге Росія - це вже не імперія, що не військово-по-літичний моноліт, що представляє небезпеку для всього світу, а звичайна країна, яка стала на шлях радикальних економічних і політичних перетворень.
По-третє, Росія географічно віддалилася від Заходу, з'явилася загроза її ізоляції. Крім цього, країна позбулася на Балтійському і Чорному морях узбереж, виходів до моря, найбільших портів і величезної частини торгового флоту.
По-четверте, на півдні Росії посилилася загроза з боку ісламського фундаменталізму і пантюркізму в результаті як ослаблення самої Росії, так і об'єднання зовнішніх мусульманських сил з мусульманськими силами в країнах Середньої Азії та Закавказзя. По-п'яте, після розпаду СРСР всередині Росії вивільнилися націонал-сепаратистські структури, які стали вести справу до розвалу Росії за прикладом колишнього Радянського Союзу. Боротьба за вибір майбутньої моделі господарства в Росії безпосередньо переломлюється в підході до взаємодії зі світовим господарством і в оцінці ступеня відкритості внут-рішнього ринку. Від цього залежить не тільки вибір тих чи інших конкурентних переваг у стратегії розвитку, але 86 і можливість для російської економіки зайняти відпо-вующую позицію в світовому господарстві.
Складність завдань, що стоять сьогодні перед Росією і пов'язаних з необхідністю формування економічно сильного та конкурентоспроможної держави, багато в чому визначається тим, що їй доводиться одночасно вирішувати наступні проблеми: інтеграція країни у світове господарство, системна трансформація і структурна перебудова економіки.
Основні риси перехідної економіки:
перехідна економіка покликана сформувати основу нової економічної системи;
багатоукладність економіки, подолання багатоукладності ™ - одна з основних завдань перехідної економіки;
нестійкість розвитку як внутрішня властивість перехідної економіки, тенденція до постійного загострення соціально-економічних і політичних відносин;
відносна тривалість перетворень в перехідною економіці .
Все це вимагає створення для всього періоду перехідної економіки особливого механізму погоджень інтересів, а також державної підтримки тим суб'єктам економіки, які опинилися в скрутному становищі з незалежних від них причин.
Різновиди перехідної економіки:
економіка перехідного періоду від капіталізму до соціалізму;
докорінні зміни в способах координації всієї еко-номіки країни, в рамках тієї ж економічної системи, але зачіпають її основу;
ліквідація деформацій в економіці країни;
подолання тривалої смуги нестабільності в економіці держави;
перехідна економіка Росії, колишніх республік СРСР, країн Центрально-Східної Європи.
Перехід до ринку в Росії проходив у три етапи:
етап. Етап кризового розвитку, завершальним моментом якого є припинення спаду виробництва, зниження до мінімуму інфляції і бюджетного дефіциту.
Етап. Відновлення народного господарства на основі ринкових відносин.
Етап. Економічний підйом.
На економічні перетворення великий вплив мають історичні і національні традиції. Тому необхідно враховувати:
об'єктивні тенденції розвитку, які сформиро-валися в світовій економіці і стійко себе проявляють;
як позитивний, так і негативний досвід розвитку тих чи інших держави ;
національні та індивідуальні особливості тієї чи іншої економічної системи;
зміст і структуру факторів (географічних, трудових, історичних, цивілізаційних).
Перетворення економічної системи Росії, колишніх республік СРСР, країн ЦСЄ направлено на створення соціально орієнтованої змішаної економіки, основними рисами якої є (табл. 1,2):
розвинена система ринкових відносин в поєднанні з послідовним регулюванням, що забезпечує її сталий розвиток та соціальну орієнтацію;
соціальна орієнтація економіки, передбачає забезпечення соціальної стійкості становища громадян;
Таблиця 1
Стартові (початкові умови) перетворень
Таблиця 2
Основні напрями соціально-економічних перетворень
4) відкритість економіки при пріоритетному забезпеченні інтересів національного виробника і споживача.
Економічні перетворення можуть відрізнятися за такими ознаками:
ступінь радикальності (надмірні, помірні); методи («шокові», поступові, комбіновані); характер здійснення (жорстко, м'яко); характер структурних перетворень (ринкового характеру, змішаного характеру); - характер і форми економічної стабілізації (формальна, реальна).
Усі держави Центральної та Східної Європи (13 країн) входять до числа країн з перехідною економікою. Створення ринкових інститутів в країнах ЩВЕ здійснювалося в результаті переплетення як еволюційного (градуйова-листские), так і радикального (шокового) варіантів перетворень. Перший варіант застосовувався в Болгарії, Угорщині, Румунії, Словаччині, Словенії, Хорватії, другий - у Польщі, в меншій мірі, в Чехії.
Найбільші результати в створенні основ ринкової економіки до кінця 90-х рр.. минулого століття були досягнуті в таких країнах, як Угорщина, Польща, Словенія, Чехія. З труднощами, які виникають на шляху перетворень, слабкіше справляються Албанія, Болгарія, Румунія, республіки колишньої Югославії.
Економічний підйом у країнах ЦСЄ обумовлений розширенням нового приватного сектора, припливом іноземних інвестицій, що почалася структурною перебудовою економіки. Істотну роль зіграла і фінансова стабілізація, що забезпечила придушення високої інфляції на початку 90-х рр.. минулого століття, а певне розширення внутрішнього попиту було істотно доповнено сприятливими можливостями експорту, що дозволило підтримувати високу динаміку ВВП і промислового виробництва.