Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Щербина Л. В.. КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ІСТОРІЇ ЕКОНОМІКИ, 2008 - перейти до змісту підручника

7. Відмова від управління матеріальними ресурсами

Система планування включала в себе досить розвинену підсистему управління матеріальними ресурсами, значимість якої визначалася тим, що частка матеріальних витрат у структурі собівартості промислової продукції традиційно со-ставлять левову частку (у 1988 г ., наприклад, 72,5%), у зв'язку з чим матеріальні ресурси мали дуже високий ступінь регламентації.
У складі плану соціального та економічного розвитку на рік підприємство розробляло план матеріально-технічного забезпечення (план МТО), в якому були перераховані всі необхідні підприємству матеріали, вказана потреба в кожному з них; визначені джерела задоволення цієї потреби. Природно, до складання плану МТО було необхідно:
сформувати портфель замовлень;
визначити власні потреби підприємства (які основні кошти закуповувати, де і що будувати, які основні засоби ремонтувати і т. д.);
розробити (відкоригувати) норми витрат матеріалів на товарну продукцію, а також кошторису на роботи для власних потреб;
знати власні можливості щодо задоволення потреби: залишки матеріалів на початок року; економію матеріалів у зв'язку зі зниженням норм витрати; можливості придбання тих чи інших матеріалів в децентралізованому порядку;
мати інформацію, необхідну для розробки кошторисів на водоспоживання, електроенергію, опалення, чисельність працівників; кубатуру опалювальних приміщень; режими роботи технологічного устаткування і т. д.
Плани МТО підприємств, зведені воєдино, визначали потребу одних міністерств і встановлювали «директивні» завдання іншим. Так формувалися плани централізованих поставок до 1988 р.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz