Ставлення до ризику. Максимізація очікуваної корисності
Формальне пояснення феномена уникнення ризику запропонував у XVIII столітті швейцарський математик Данило Бернуллі. Бернуллі звернув увагу на те, що багато людей, які роблять вибір в умовах невизначеності, не намагаються максимізувати очікувані грошові величини. Вони скоріше максимізують очікувану корисність.
Бернуллі припустив, що з ростом грошового доходу, його корисність зростає, але з порядку спадання швидкістю, тобто ми можемо говорити про спадної граничної корисності доходу. Наприклад, якщо дохід якоїсь особи 10000 дол і він збільшується на 1000 дол, то це збільшення доходу додасть до загальної корисності більше, ніж такий же приріст доходу - 1000 дол при величині доходу 40000 дол Про людину, функція корисності грошового доходу якого виявляє убуваючу граничну корисність, кажуть, що він не схильний до ризику (risk averse).
На рис. 3 наведено графічне зображення несхильність до ризику як спадної граничної корисності грошового доходу.
Рис. 3. Неприйняття ризику як спадна гранична корисність доходу
Економісти припускають, що більшість людей не схильне до ризику, проте деякі виявляють нейтральність до ризику (risk neutrality) або навіть схильність до ризику (risk-seeking, risk-prone). Особа, нейтральне до ризику, виявляє постійну граничну корисність доходу. Це означає, що йому байдуже, чи отримує він 1000 дол з 100%-ною вірогідністю або 10000 дол з імовірністю 10%.
Рис. 4. Нейтральність до ризику як постійна гранична корисність доходу
При збільшенні доходу на 1000 дол при доході 10000 дол корисність збільшується на ту ж величину, що і при зростанні доходу на ту ж суму 1000 дол при доході 40000 дол Економісти рідко розглядають окремих людей як ней-тральних до ризику, зазвичай передбачається, що цією характеристикою володіють комерційні організації.
Люди, схильні до ризику, виявляють зростаючу граничну корисність доходу і тому воліють невизначену величину доходу певного доходу такий же очікуваної величини. Вони віддадуть перевагу 10000 дол з імовірністю 10% доходу 1000 дол з імовірністю 100%. На рис. 5 зображена функція граничної корисності доходу схильного до ризику індивіда.
Рис. 5. Схильність до ризику як зростаюча гранична корисність доходу
Зниження ризику. Диверсифікація
Основними способами зниження ризику є диверсифікація та покупка страховки. Розглянемо спочатку диверсифікацію.
Припустимо, що ви торгуєте електричними приладами на комісійній основі. Ви можете продавати тільки кондиціонери або тільки обігрівачі, або можете розподілити свій час рівномірно між двома видами електроприладів. Вам невідомо, яка погода буде влітку - холодна і дощова або спекотна. Якщо погода буде холодною, то для обігріву дачних приміщень люди купуватимуть переважно обігрівачі, а якщо спекотна, то споживач буде купувати переважно кондиціонери. Ви зіткнулися з невизначеністю майбутнього попиту на електроприлади і можете вирішити проблему вибору в цих умовах за допомогою диверсифікації - тобто розподілу часу на продаж двох різних товарів, які не є спорідненими.
Якщо ви вирішите продавати тільки обігрівачі або тільки кондиціонери, тоді ваш дійсний дохід складе або 10000 дол, або 4000 дол, але ваш очікуваний дохід дорівнюватиме
0,5-10000 + 0 ,5-4000 = 7000 дол
Однак якщо ви здійсните диверсифікацію, тобто розподіліть ваш час рівномірно між продажем кондиціонерів та обігрівачів, тоді ваш дохід складе 7000 дол незалежно від того, яка погода буде влітку. Якщо літо буде холодним, тоді ви отримаєте 2000 дол продаючи кондиціонери та 5000 дол, продаючи обігрівачі. Якщо ж літо буде спекотним, тоді ви отримаєте 5000 дол, продаючи кондиціонери та 2000 дол, продаючи обігрівачі. Здійснюючи диверсифікацію, ви отримуєте стабільний дохід і виключаєте всякий ризик.
Отже, можна зробити висновок, що, розподіляючи ресурси між різними видами діяльності (наприклад, виробництвом різних товарів), результати яких не пов'язані між собою, тобто диверсифікуючи виробництво, можна уникнути частини ризику.