§ 3. Галузева структура і потенціал світового господарства. Структурні зміни галузевих комплексів на рубежі століть
представляє собою сукупність якісно однорідних груп господарських одиниць, що характеризуються особливими умовами виробництва в системі суспільного розподілу праці та граючих специфічну роль в процесі розширеного відтворення. У галузевій структурі сучасного світового господарства представлені промисловість, агропромисловий комплекс (АПК), транспорт і сфера послуг.
У світовій практиці основою для формування структурних елементів економіки є Міжнародна стандартна галузева класифікація всіх видів економічної діяльності та Міжнародна стандартна класифікація занять, які є складовими частинами Системи національних рахунків (СНР). У СНР передбачено використання двох типів класифікації: по галузях і по секторах.
На сучасному етапі розвитку світового господарства відбувається послідовний перехід від високої частки сільського господарства, добувної промисловості, обробних галузей до наукомістких галузей, що виробляють товари на основі сучасних передових технологій (табл. 2).
В економіці розвинених країн на етапі постіндустріального розвитку істотно виросла частка сфери послуг. Частка обробної промисловості у ВВП збільшується до досягнення певного рівня доходів на душу населення - приблизно рівня високорозвинених країн наприкінці 60-х рр.. XX в. (13-15 тис. дол.), А потім відбувається її стабілізація або зниження.
У нових індустріальних і постсоціалістичних країнах зберігається відносно висока частка сільськогосподарського виробництва (6-10% ВВП), яка поступово
Частки галузей світової промисловості,%
наближається до рівня розвинутих країн (2-4% ВВП). Питома вага промисловості у ВВП обох груп країн знаходиться на рівні 25 і 40%.
У галузевій структурі світової промисловості триває знижуватися частка видобувних галузей і рости частка обробних, особливо машинобудування та хімічної промисловості. На частку добувної промисловості припадає в цілому близько 25% виробництва, і майже 75% загального виробництва дає обробна промисловість. В обробній промисловості розвинених країн відбувається переміщення центру ваги капітало-та матеріаломістких галузей (металургія, хімічна промисловість) до наукомістких (електроніка) (табл. 3).
Головною галуззю обробної промисловості вважається машинобудування, на частку якого припадає близько 40% всієї вартості промислового виробництва. Тут зайнято приблизно 33% усіх працюючих у промисловості.
Найвищими темпами зростають галузі електроніки та телекомунікаційної техніки. Світове виробництво продукції електроніки досягло майже 5% ВНП. Одну третину цієї продукції складають ЕОМ і програмне забезпечення. Телекомунікаційна продукція перевищує 3% ВНП. Це ставить її та електроніку в один ряд з найбільшими отрас-
Таблиця 3
Переробна промисловість
Лями - автомобілебудуванням, виробництвом електроенергії, аерокосмічним і нафтохімічним виробництвами. Швидкий розвиток електроніки та телекомунікаційної продукції - один з головних зрушень у світовому машинобудуванні в останнє десятиліття.
торгівля;
транспорт і зв'язок;
фінансово -кредитна сфера;
державне управління;
5) інші послуги (охорона здоров'я, освіта, наука, мистецтво, культура, побутове та комунальне обслуговування населення). Розвиток ринку послуг здійснюється під впливом взаємопов'язаних, але істотно різних процесів, до яких відносяться:
інтенсифікація виробництва в промисловості та сільському господарстві під впливом науково-техніч-ного прогресу;
інформатизація суспільства, що вимагає залучення в інформаційну діяльність великого числа кваліфікованих кадрів;
інтелектуалізація, яка полягає в чисельному зростанні групи людей, що займаються творчим, інтелектуальним працею.