| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Відповіді на інтелектуальні завдання за розділом IV «Державний сектор макроекономіки» | ||
|
У початковий період розвитку капіталізму держава майже не втручалася в економіку. Одноосібні власники самостійно успішно справлялися майже з усіма справами в мікрохозяйствах. В економіці визнавалося нормальним безвладдя (стихійна гра ринкових сил), а держава була покликана лише підтримувати загальний порядок - бути, як тоді говорили, «нічним сторожем». Але в XX столітті в західних країнах держава рішуче змінило своє ставлення до економіки. Це було викликано рядом об'єктивно виникли історичних причин. З утворенням великого акціонерного капіталу стихійність про-ного розвитку економіки стала приводити до катастрофічних порушень нормального ходу господарської діяльності. Про це свідчив величезної руйнівної сили світова економічна криза (занепад) виробництва в 1929-1933 рр.. Відтоді уряди західних країн постійно регулюють (впорядковують) загальне господарське розвиток. Розпочата в середині XX в. науково-технічна революція (НТР) викликала корінні зміни всіх факторів виробництва на основі впровадження новітніх наукових досягнень. Проте ні приватна, ні акціонерна форма власності не в змозі створити багато сприятливі умови для розвитку НТР. Тому держава змушена брати на себе турботу про розвиток теоретичних наукових досліджень, в корені оновлюють життя людей; про підготовку в широких масштабах кваліфікованих працівників, фахівців і вчених; про створення перспективних галузей господарства та ін У XX в. різко посилилася соціальна нестійкість в багатьох країнах, обумовлена в першу чергу дуже великим розривом у рівні багатства різних верств населення і посиленням зубожіння непрацюючої частини суспільства (діти, інваліди, пенсіонери та ін.) У зв'язку з цим держава стала постійно і активно займатися вирішенням багатьох соціальних завдань. Зазначені тут і інші причини (про них мова попереду) призвели до створення значного державного сектора національної еко-номіки. Завдання 4.2. Чи обгрунтовано вважати радянську економіку «командно-адміністративної» або «командної»? Визначення «командно-адміністративна» або «командна» система безсумнівно належить до тих країн, де під час війни складається надзвичайно важке економічне становище. Щоб врятувати країну від катастрофи, держава в примусовому порядку приймає надзвичайні заходи: вводить строго нормоване постачання населення продовольством за картками, в обов'язковому порядку залучає дорослих людей і дітей до праці на підприємствах, збільшує тривалість робочого дня і т.п. Центральна влада стала також регулювати трудові відносини на підприємствах. Був введений закон про трудову повинність громадян з 16 до 60 років, встановлено військовий режим на виробництві та введений 12-годинний робочий день. Однак ніхто не визнає, що в Німеччині в цей час була введена така «командна економіка», яку дехто називає соціалізмом або комунізмом. Аналогічні заходи в 1918 р. під час Громадянської війни проводилися в Росії. Щоб забезпечити міське населення країни продовольством за картками, держава ввела в строго обов'язковому порядку «продовольчу розверстку» для селян. Вони повинні були безкоштовно віддавати продовольчим загонам всі «надлишки» продовольства. Після закінчення війни селяни здавали вже набагато менший за обсягом «продовольчий податок». У мирний період в 1921 р. держава стала проводити нову економічну політику, яка як відомо, викликала швидкий підйом виробництва. Завдання 4.3. Які заходи із захисту конкуренції прийняті в Росії в XXI ст.? У 2006 р. був прийнятий Федеральний закон «Про захист конкуренції». У ньому передбачені такі заходи. Вивчається домінуюче становище господарських суб'єктів (їх горизонтальна концентрація виробництва - міра переваги декількох товаровиробників у сумі виробництва взаємозамінних - споріднених товарів, що поставляються на один географічний товарний ринок). Забороняється домінуюче становище одного товаровиробника на відповідному товарному ринку понад 50% і сукупна частка п'яти організацій - понад 70%. Господарські суб'єкти, що мають частку товарів на ринку 35%, вносяться до реєстру (список реєстрації) ФАС (Федеральної антимонопольної служби) і підпадають під її контроль. Вводиться ряд заборон на монополістичну діяльність: а) на зловживання господарським суб'єктом своїм домінуючим становищем; б) на встановлення монопольно високих і монопольно низьких цін; в) на обмежуючі конкуренцію угоди та узгоджені дії господарюючих суб'єктів; д) на обмежуючі конкуренцію акти дії (бездіяльності), угоди або погоджені дії державних органів, ор-ганів місцевого самоврядування та інших організацій. Дуже значно розширюються функції і повноваження ФАС, підвищується її роль в організації антимонополістичній політики. Вводиться державний контроль за економічною концентрацією, яку здійснює група осіб. Підвищено судова відповідальність всіх осіб та організацій за порушення антимонопольного законодавства. Передбачено примусове розділення на складові частини (за рішенням суду) організацій, які систематично ведуть монополістичну діяльність. Однак далеко не у всіх випадках ФАС вживає належних заходів проти монополій, що порушують закон. Істота становища, що склалося в реальній економіці нашої країни, полягає в наступному. Важливо правильно оцінити протиріччя, які були властиві приватизації, проведеної в 90-х рр.. З одного боку, приватизація обгрунтовано ліквідувала абсолютний монополізм державної влади. Але одночасно були підірвані нормальні організаційно-правові підвалини держави. У зв'язку з цим на початку XXI в. було вироблено відновлення централізованого державно-правового регулювання макроекономіки. Воно зараз триває у зв'язку із завданнями модернізації всієї економіки країни. З іншого боку, приватизацією державної власності в дуже великій мірі скористався виник в 90-х рр.. корпоративний капітал, що утворив на вітчизняному ринку свої монополії. Під приводом отримання максимального прибутку і розвитку вільного (від втручання держави) ринку корпоративні монополії в багатьох галузях економіки (сировинних, будівельних, енергетичних, фармацевтичних та ін.) встановили вигідні їм монопольні ціни. В останні роки ФАС прийняв деякі заходи щодо нормалізації цін і тарифів на товари і послуги в інтересах основної маси населення, малого та середнього бізнесу. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||