|
Політика - це не мистецтво можливого. Політика - це вибір між катастрофічними і болючими рішеннями.
З листа Дж. К. Гелбрейта до Дж. Ф. Кеннеді
Важко уявити собі економіста, який заперечував би проти подвоєння ВВП як національної ідеї. Досвід переважної більшості країн показує, що економічне зростання призводить до збільшення добробуту та підвищення якості життя громадян за всіма показниками. Складається враження, що російська влада вважає за краще так звану модель авторитарної модернізації, яка поєднуватиме прискорення економічного зростання із збільшенням централізації влади та обмеженням демократичних свобод.
Економічні результати двох президентських термінів Володимира Путіна перевершили найоптимістичніші очікування. Однак вжиті в цей час дії по централізації влади зайшли занадто далеко. У цьому розділі ми розглянемо ключові ризики такого шляху - і для економіки країни, і для самої влади.
Сучасна наука стверджує: економічний розвиток визначається економічними інститутами, які, в свою чергу, залежать від інститутів політичних. Тому уявлення про те, що економіку і політику можна розділити, що швидке економічне зростання може тривати незалежно від ступеня централізації влади та рівня демократії, - всього лише міф. Втім, політичні інститути не виникають нізвідки; їх еволюція багато в чому обумовлена економічними факторами. У цьому сенсі сама централізація влади була цілком передбачуваною. У країні, де економіка у все більшій мірі залежить від експорту природних ресурсів, побудова централізованої системи управління представляється влади простий і привабливою можливістю вирішити всі проблеми, в тому числі й економічні. Однак диверсифікація економіки і довгострокове економічне зростання вимагають якраз більшої відкритості і децентралізації. Добровільно розлучатися з владою завжди дуже важко, але без відновлення системи стримувань і противаг, без свободи слова не можна перемогти корупцію і поліпшити діловий клімат. Без усього перерахованого вище не можна вибудувати ефективну систему стимулів всередині самої державної машини. Без обмеження ролі держави в економіці не можна дати простір приватній ініціативі, яка єдина може зрештою забезпечити конкурентоспроможність і зростання в довгостроковій перспективі.
|