Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Половікових характеристики | ||
Так, за даними статистики про участь молоді у віці 15-19 років у суспільному виробництві країни можна умовно розділити на дві групи. В одній групі країн - США, Канада, Великобританія - економічно активне населення серед молоді даної вікової групи становить більше 50%; в іншій групі країн - Японія, Італія - приблизно 20-30%. Така велика різниця в ступені участі молоді даного віку в суспільному виробництві пояснюється вимогами до обов'язкового утворення: більш жорсткими в одних країнах, більш ліберальними в інших. Який вплив така політика в галузі освіти надає на ринок праці та суспільний розвиток в цілому? З одного боку, ранній вступ молоді на ринок праці виховує у неї вже з перших кроків установку на працю, на самостійність і ініціативність у трудовій та суспільного життя, формує такі якості робочої сили, як мобільність, багатопрофільність трудової діяльності. З іншого - відсутність закінченого загальної середньої або спеціального середньої та вищої освіти веде до зниженого стартовому рівню якості робочої сили, підвищувати який припадає вже в процесі трудової діяльності. Крім того, чим у більш ранньому віці вступає молодь на ринок праці, тим вище нестійкість її зайнятості: висока плинність, безробіття. Це веде до прямих моральних і матеріальних втрат як у самої молоді, так і в суспільстві в цілому. Зважена політика щодо молоді цієї вікової групи, комплекс заходів щодо її профорієнтації та адаптації до трудового життя визначають загальну ситуацію із зайнятістю на ринку праці. Серед молоді віком 20-24 років частка економічно активного населення вирівнюється. У першій групі країн вона збільшується в півтора рази: у США - з 55 до 76%, Канаді - з 58 до 81%, у Великобританії - з 57 до 77%. У другій групі країн ця частка збільшується більш значно: у Японії - з 17 до 72%, в Італії - з 28 до 68%. Що ж до молоді віком 25-29 років, то в більшості країн вона досягає практично піку участі в економічному житті (82% - у США, 85 - у Канаді, 78 - у Великобританії, 78 - в Італії, 90% - у Швеції). У Швеції участь жінок у суспільному виробництві різко збільшується: з 51% в групі до 19 років до 82% у віковій групі 20-24 роки. Питома вага економічно активного жіночого населення продовжує збільшуватися до 94% у віковій групі 40-44 роки і не знижується нижче 80% аж до вікової групи 60-64 роки. Потім відбувається швидке падіння питомої ваги жінок у суспільному виробництві. У Франції ми спостерігаємо іншу картину. Тут максимальна питома вага - 75,7% - досягається у віковій групі 25-29 років, потім він знижується і у вікових групах від 30 до 59 років становить у середньому з невеликими коливаннями від 71 до 63%. Вельми специфічне рух в зайнятості жінок відзначається в Японії. У цій країні участь жінок у суспільному виробництві за віковими групами йде стрибкоподібно. Частка економічно активного населення серед дівчат віком 15-19 років невелика - 17,3%. Потім йде різкий стрибок у віковій групі 20-24 роки, коли жінки ще не обтяжені сім'єю і вихованням дітей. Їх частка участі в суспільному виробництві становить 74,3% - найвищий питома вага серед інших вікових груп. Потім питома вага різко знижується і в групі 30-45 років є найменшим - 51,1% - серед інших груп працездатного віку. Частка зайнятості жінок у суспільному виробництві знову починає рости і досягає другого піку 68-70% у вікових групах 40-44 і 45-49 років, потім знижується. При цьому участь жінок у суспільному виробництві продовжує залишатися високим у порівнянні з іншими країнами. Так, наприклад, якщо в Японії економічно активне жіноче населення у віці 65-69 років становить 26,3%, то в США - 16, в Італії - 2,2, у Великобританії - 2,7%. Частково така висока частка економічно активного населення серед осіб старшого віку пояснюється соціальним статусом працівників. У Японії більш висока питома вага самозайнятих працівників, підприємців та допомагають членів сім'ї, ніж в інших розвинених країнах. Тут треба відзначити, що граничний вік у робітників і службовців для роботи на підприємствах фірм становить 55-60 років, після чого працівник отримує вихідну допомогу розміром у кілька річних сум заробітної плати, і це допомагає йому відкрити власну справу. У Швеції також висока питома вага економічно активного населення серед осіб старшого віку: 51% - у віковій групі 60-64 роки, 13% - у віковій групі 65-69 років, 6% - у віковій групі 70-74 роки, 3% - у осіб 75 років і старше. У цій країні на настільки активну участь в суспільному виробництві осіб старшого віку впливають сприятливі умови праці, пільговий режим робочого часу, розвинена система послуг. Крім категорії зайнятості, що розуміється як зайнятість у суспільному виробництві, є категорія незайнятості. Ця категорія включає два поняття - безробіття і вимушеної незайнятості. | ||
« Попередня | Наступна » | |
|