5.1. Поняття і сутність оборотних коштів і оборотних активів
Протягом тривалого часу пропонувалися різні трактування цього поняття. В даний час оборотні кошти розглядаються як авансована вартість, яка функціонує в формі оборотних виробничих фондів і фондів обігу.
За своєю суттю обігові кошти, якщо виходити з їх участі в кругообігу, не споживаються, не витрачаються, не витрачає, а авансуються (цільовим чином). Тому оборотні кошти - це частина засобів виробництва, цілком споживана протягом виробничого циклу і що включається до складу оборотних активів.
Оборотні виробничі фонди забезпечують безперервність виробничого процесу, а фонди обігу - реалізацію виробленої продукції на ринку і отримання грошових коштів, що гарантують благополуччя підприємства. Ця економічна роль (призначення) оборотних коштів визначає їх сутність, яка забезпечує безперебійне функціонування процесу виробництва та процесу обігу.
Таке розуміння категорії оборотні кошти випливає з тези К. Маркса, який, характеризуючи процес виробництва, вказував, що «засоби виробництва у всякому процесі праці, при яких би суспільних умовах він ні здійснювався, завжди розділяються на засоби праці і предмет праці ». Це розділення обумовлено їх різним участю засобів виробництва у виробничому процесі.
Засоби праці - це сукупність всіх предметів, за допомогою яких здійснюється виробничий процес (машини, обладнання, будівлі, споруди тощо). Предмети праці входять до вироблений продукт або сприяють його виробниц-ству. До них відносяться сировина, матеріали, паливо і т.д. У процесі виробництва робочий впливає на предмет праці, перетворюючи його, і виготовляє необхідний продукт для реалізації.
Таким чином, оборотні кошти розглядаються лише як величина грошових коштів, авансованих в оборотні фонди і фонди обігу, що забезпечують планомірний і безперервний процес виробництва і реалізації продукції. При цьому оборотні фонди включають виробничі запаси, незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва, витрати майбутніх періодів, а фонди обігу - готову продукцію і грошові кошти.
Всі джерела, за рахунок яких формуються оборотні кошти, можна розглядати як якийсь фонд, який можна назвати фондом оборотних коштів. Природно, що кількісно оборотні кошти як частину активів і фонд обігових коштів як частина пасивів повинні збігатися.
Предмети праці цілком споживаються в процесі праці, тому необхідно постійне або періодичне їх відновлення, що, в свою чергу, обумовлює наявність запасів.
Запаси - це економічна категорія, вони створюються на всьому шляху просування товарно-матеріальних цінностей - від місця їх виробництва (виготовлення, видобутку) на підприємствах-виробниках до місць безпосереднього використання матеріальних ресурсів на підприємствах-споживачах або базах постачання.
Однією зі складових запасів є матеріально-виробничі запаси. На металургійних та інших переробних підприємствах до них відносять: сировина і основні матеріали; покупні напівфабрикати, що вимагають витрат живої праці для перетворення їх у готову продукцію; допоміжні матеріали, які надають продукції необхідні властивості або товарний вигляд; паливо; енергію всіх видів; тару. Виробничі запаси являють собою, з одного боку, речові фактори виробництва, а з іншого - грошові вираження вартості товарно-матеріальних цінностей, які беруть участь у процесі виробництва продукції або знаходяться на складі для забезпечення його безперервності.
Перш ніж виробничі запаси перейдуть у форму запасів готової продукції, вони проходять декілька етапів обробки з відповідними витратами праці. Звідси випливає, що на кожен момент часу є і незавершене виробництво - продукція, яка на момент розрахунку знаходиться на ка-кой-небудь стадії виготовлення. З цього випливає, що в неї включаються в тому чи іншому обсязі вартість товарно-матеріальних цінностей, а також кількість праці, витрачений на їх виготовлення, спожита енергія і т.д.
В запаси готової продукції входять вартість продукції, закінченою у виробництві та готової до реалізації, де вона комплектується, упаковується, а потім відвантажується споживачеві.
Рис. 5.1. Склад оборотних коштів
Останнім часом багато авторів наукових публікацій стали дуже вільно поводитися з усталеною термінологією. Зокрема, очевидно, з метою спрощення, стали ототожнювати оборотні кошти з оборотними активами.
Оборотні активи - термін, що використовується в бухгалтерському обліку, та Положенням з бухгалтерського обліку 4/99 «Бухгалтерська звітність організації» визначено як найменування другого розділу активу бухгалтерського балансу. Тобто до оборотних (мобільним) активів належать ті активи, які в бухгалтерському балансі відображаються в його другому розділі. У бухгалтерському балансі до оборотних активів відносять:
матеріально-виробничі запаси, які включають:
матеріально-речові цінності, що використовуються в тому чи іншому виді діяльності в якості предметів праці : сировина та матеріали, що комплектує продукція, запасні частини, паливо;
продукти праці: готова до реалізації продукція, товари (на складах постачальницько-збутових, торгово-закупівельних та інших торговельних організацій), напівфабрикати власного виробництва ;
продукцію незавершеного виробництва (продукцію, що не пройшла весь технологічний цикл обробки: вироби неукомплектовані, що не пройшли випробування і технічне приймання, незакінчені роботи);
засоби праці, що приносять дохід або експлуатовані в інших цілях менше 12 місяців (інвентар та господарські речі, спецодяг та спецвзуття, формений одяг та інші засоби праці, які включаються до складу коштів в обороті). Виняток становлять сільськогосподарські машини та знаряддя, змінне обладнання, спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, зброя, робочий і продуктивна худоба;
грошові кошти, які включають гроші в касі підприємства (касова готівка), на розрахунковому рахунку та інших банківських рахунках, у тому числі на валютному рахунку (готівка, готівка). Облік валюти ведеться і в російських рублях за періодично змінюваних курсам іноземної валюти по відношенню до російського рубля, які декларуються Центральним банком РФ;
дебіторська заборгованість, яка утворюється у вигляді грошових боргів підприємству за відпущені покупцям і замовникам продукцію, товари (виконані роботи, надані послуги) на умовах і за вартістю, обумовлених господарським договором, до моменту їх оплати; за векселями отриманими; за вкладами засновників до статутного капіталу; борги інших дебіторів, в тому числі підзвітних осіб за сумами, виданими на відрядження або господарські витрати, і т.п. В цілому дебіторська заборгованість являє собою кошти в розрахунках. Довгострокова дебіторська заборгованість, погашення якої сумнівно, може перетворитися на безнадійну і, як наслідок, в збитки;
4) короткострокові фінансові вкладення - вкладення підприємства в короткострокові ліквідні цінні папери (акції, облігації, сертифікати), придбані для отримання доходів у термін, що не перевищує одного року, а також надання короткострокових (до року) позик іншим господарюючим суб'єктам.
З визначення оборотних активів слід неправомірність ототожнення понять оборотні кошти та оборотні активи. Оборотні (мобільні) активи, особливо запаси сировини, матеріалів, палива, споживаються і витрачаються в процесі виробництва, а оборотні кошти як найбільш ліквідних ресурсів «не витрачаються і не споживаються», так як вони авансовані у виробництво.
Якби оборотні кошти споживалися і витрачалися, то після кожного циклу кругообігу діючому підприємству доводилося б поповнювати оборотні кошти як мінімум, на всю величину використаних в процесі виробництва і реалізації продукції оборотних фондів і фондів обігу. Насправді цього не відбувається, навпаки, після кожного циклу кругообігу прибутково працююче підприємство отримує приріст до авансованої в оборот грошовій сумі.
Крім того, очевидно, що вартісна величина оборотних коштів не може бути рівною величині оборотних активів. Наприклад, в оборотні активи (згідно структурі бухгалтерського балансу) включаються всі грошові кошти організації, дебіторська заборгованість визначається за ціною реалізації і т.д.
Ефективне використання оборотних засобів відображається у прискоренні їх оборотності, а отже, і в зменшенні їх величини. Під оборотністю оборотних коштів розуміється тривалість повного кругообігу коштів з моменту придбання оборотних коштів (купівля сировини, матеріалів і т.д.) і реалізації готової продукції. Кругообіг оборотних коштів завершується надходженням виручки на підприємство.
коефіцієнт оборотності (Ко), тобто число оборотів, чинених оборотними коштами за період;
коефіцієнт завантаження коштів в обороті (Кз);
показник тривалості одного обороту, в днях (7).
Коефіцієнт оборотності розраховується за формулою
Коефіцієнт завантаження коштів в обороті визначається як ве-личина, зворотна коефіцієнту оборотності:
Тривалість одного обороту (період оборотності), в днях, визначається відношенням числа днів звітного періоду (Д) до коефіцієнта оборотності:
Приклад. Собівартість реалізованої продукції за рік становить 20 млн руб. Середня за рік величина оборотних коштів - 2 млн руб. У цьому випадку коефіцієнт оборотності буде дорівнює:
Звідси випливає, що при тривалості одного обороту в 36,5 днів оборотні кошти за рік оберталися 10 разів. На
кожен рубль оборотних коштів доводилося 10 руб. реалізованої продукції. Очевидно, що чим вище коефіцієнт оборотності, тим краще використовуються оборотні кошти.
Показники оборотності оборотних коштів можуть розраховуватися аналогічно за всіма складовими оборотних коштів, бере участі у обороті, і окремим їх елементам. У результаті порівняння показників оборотності оборотних коштів виявляється її прискорення або уповільнення на стадіях їх використання. При прискоренні оборотності оборотних коштів з обороту вивільняються матеріальні ресурси і джерела їх утворення, при уповільненні - в оборот утягуються додаткові кошти.
Вивільнення оборотних коштів унаслідок прискорення їх оборотності може бути абсолютним і відносним. Абсолютне вивільнення має місце, якщо фактичні залишки оборотних коштів менше нормативу чи залишків попереднього періоду при збереженні чи перевищенні обсягу реалізації за розглянутий період. Відносне вивільнення оборотних коштів зазначається у випадках, коли прискорення їх оборотності відбувається одночасно з ростом обсягу випуску продукції, причому темп зростання обсягу виробництва випереджає темп росту залишків оборотних коштів.
Основні шляхи скорочення виробничих запасів зводяться до їх раціонального використання, ліквідації наднормативних запасів матеріалів, удосконалення нормування, поліпшенню організації постачання, оптимальному вибору постачальників, налагодженої роботи транспорту. Важлива роль належить поліпшенню організації складського господарства.
Скорочення часу перебування оборотних коштів у неза-вершенном виробництві досягається шляхом удосконалювання організації виробництва, поліпшення застосовуваної техніки і технології, удосконалювання використання основних засобів, економії на всіх стадіях руху оборотних коштів.
У сфері обігу оборотні кошти не беруть участь у створенні нового продукту, а лише забезпечують його доведення до споживача. Найважливішими передумовами скорочення вкладень оборотних коштів у сферу обігу є раціональна організація збуту готової продукції, застосування прогресивних методів розрахунків, своєчасне оформлення документації і прискорення її руху, дотримання договірної і платіжної дисципліни.
Поруч із розподілом оборотних коштів за стадіями поводження на оборотні фонди (функціонують у сфері виробництва) і фонди обігу (функціонують у сфері обігу) є і другий поділ їх на нормовані і ненормовані оборотні кошти. Нормовані оборотні кошти складаються з оборотних фондів і готової продукції на складі, що забезпечують безперервність процесу виробництва. У загальній сумі оборотних коштів підприємств чорної металургії переважну частину (до 90%) складають нормовані оборотні кошти. Розподіл оборотних коштів на нормовані і ненормовані не є жорстким. Організація має право самостійно визначати перелік оборотних засобів, що включаються в ту чи іншу групу.