2.1. Поняття і сутність потоків платежів
Друге визначення обумовлено тим, що рух господарських засобів організації характеризується наявністю не окремих одноразових платежів, а деякої їх послідовністю в часі. Така послідовність платежів, що припускають приплив (надходження) або відтік (вибуття) коштів, і називається потоком платежів.
Потік платежів (далі - потік) є інструментом фі-нансового планування. Інакше кажучи, потік платежів є необхідна модель, що дозволяє досліджувати вартісні показники в динаміці.
Елементом потоку є окремий платіж. Як зазначалося раніше, кожен елемент потоку ставиться у відповідність з певним кроком розрахункового періоду. Елементи потоку можуть бути як позитивними (що припускають приплив коштів), так і негативними (відтік коштів). Різниця між припливом і відтоком називається сальдо. Останнє є окремим випадком комбінованих (складних, інтегральних) потоків, тобто потоків, елементи яких визначаються відніманням або складанням елементів інших потоків, що відносяться до одних і тих же періодів.
Таким чином, на певному періоді (кроці) потоки можуть бути простими, тобто являти собою приплив або відплив, або складними. Якщо всі елементи потоку негативні, то вони можуть записуватися зі знаком «плюс», припускаючи надалі те, що вони віднімаються з позитивних елементів інших потоків. Приклад потоків приведений в табл. 2.1 (всі показники розраховані в цілях бухгалтерського обліку).
Потік виручки представлений як упорядкована послідовність чисел: {2 000 000; 3 000 000; 2 500 000; 100 000}, потік витрат - {1 800 000; 2 500 000; 2600 000; 100 000}, а потік прибутку до оподаткування - {200000; 500000; -100000; 0} і т.д.
Таблиця 2.1 Потоки виручки, витрат і прибутку, руб.
У табл. 2.1 елементи потоку витрат є відтоком, але оскільки всі вони мають негативний знак, їх можна записати зі знаком плюс, однак при розрахунку потоку прибутку до оподаткування вони віднімаються з елементів потоку виручки (припливу). Потік чистого прибутку представлений як послідовність чисел {152000; 38000; -100000, 0}. Цей потік, так само, як і потік прибутку до оподаткування, є комбінованим, тобто потоком, який виходить з додавання або віднімання елементів інших потоків (у даному випадку це елементи потоків виручки, витрат, податку на прибуток). Негативні значення деяких елементів потоку чистого прибутку означають перевищення відтоків над притоками засобів.
Приватним випадком потоків платежів є грошові потоки, тобто потоки, елементи яких представляють готівкові грошові кошти, що надходять в організацію (на валютні, розрахункові рахунки організації або в касу) або витрачаються організацією.
Потік платежів може припускати надходження або вибуття товарно-матеріальних цінностей у негрошовій формі, але мають вартісну оцінку. Вартісна величина багатьох економічних показників не передбачає наявність відповідної грошової суми. Наприклад, якщо виручка на підприємстві відображається за методом нарахування (по факту відвантаження), то потік виручки представлятиме вартість реалізованої продукції, яка є відвантаженої споживачеві, але при цьому може бути неоплаченої (представляти дебіторську заборгованість).
Необхідність використання моделі потоків платежів пов'язана з тим, що елементи потоків, отриманих в різні періоди, з економічної точки зору не можуть підсумовуватися, оскільки ці вартісні величини мають різну цінність. Розходження в цінності грошових сум, отриманих в різні періоди, може бути обумовлено впливом багатьох чинників: інфляції, яка знижує мінову вартість грошей, наявністю витрат, втрачених можливостей і т.д. Тому, щоб скласти елементи одного потоку, необхідно спочатку привести їх до порівнянної увазі.
Потоки платежів і матеріальні потоки, як правило, відображаються в табличній формі. У статистиці подібне табличне представлення є динамічним поруч.
Будь потік характеризується наступними основними па-метрами:
розміром окремого платежу;
інтервалом - часом між двома послідовними платежами (елементами потоку);
періодом (кроком) - часом, протягом якого здійснюється один платіж;
строком потоку - часом від початку першого періоду (кроку) потоку до кінця останнього періоду (кроку);
числом елементів потоку в році.
Потоки можуть бути класифіковані за такими ознаками [19, 20].
1. За кількістю виплат елементів потоку протягом року потоки поділяються на:
річні;
р-термінові (р - кількість виплат у році).
За частотою здійснення платежів виділяються потоки:
дискретні;
безперервні, тобто платежі, вироблені в нескінченно малі відрізки часу.
За величиною елементів розрізняються потоки:
постійні (рівні за величиною елементи потоку);
змінні, коли елементи потоку змінюються за вели -чині в часі, слідуючи певним законом.
За ймовірністю виплат потоки поділяються на:
вірні, тобто підлягають безумовній сплаті;
умовні, коли виплати ставляться в залежність від насту-ння деякої події.
За кількістю елементів виділяють потоки:
з кінцевим числом елементів;
нескінченні (вічні), в яких термін не визначено.
За моменту виплат платежів у межах періоду розрізняють потоки:
постнумерандо (звичайні), тобто потоки, платежі яких здійснюються наприкінці періодів;
пренумерандо - потоки, платежі яких вчиняються на початку періодів;
з платежами, здійснюваними в середині періодів.
Як приклад розглянемо дискретне і безперервне подання потоків платежів.
Дискретні потоки будуються як послідовність чисел з попередніми розбиттям терміну потоку на кроки (періоди). Безперервні потоки задаються (будуються) за допомогою функції, аргументом якої є час. Поняття «безперервність потоку платежів» відноситься тут не до самої функції (яка може бути і розривної), а до аргументу - часу, яке розглядається як безперервно змінюється.
У фінансовому менеджменті розрахунки найчастіше виконуються при дискретно поданні грошових потоків (приклад представлений в табл. 2.1). Однак іноді виникає необхідність представлення потоків як безперервних і гладких (тобто диференційовних) функцій (наприклад, для того щоб використовувати інструментарій математичного аналізу для дослідження потоків платежів проекту, а також для вирішення оптимізаційних задач).
Побудова безперервних потоків надзвичайно ускладнює розрахунки, оскільки необхідно здійснювати диференціальне та інтегральне числення. Однак для подібних завдань є безліч комп'ютерних програм і не потрібно великих зусиль, щоб ввести в таку програму вихідні дані та отримати потрібне рішення, як правило, за допомогою чисельних методів. У загальному випадку подання показників і процесів як безперервних дозволяє виявити найбільш істотні їх властивості. Дискретне уявлення потоків платі-жей простіше для розуміння, тому зупинимося докладніше на безперервному поданні потоків платежів.
Нехай є безперервний потік нетто-виручки (виручки без урахування ПДВ). Час здійснення платежів потоку (термін потоку) має свій початок (момент часу I = 0) і кінець (момент часу I = Т). У цьому випадку потік виручки можна охарактеризувати функцією В (1), що відбиває величину виручки (В) в момент часу I. Таке уявлення допустимо для більшості економічних показників: собівартості, прибутку, економічного ефекту і т.д. Ця функція не обов'язково неперервна (з математичної точки зору), наприклад, через стрибкоподібного надходження замовлень і здійснення відвантаження продукції, можливого різкого зміни цін і т.п. Однак, якщо подібні скачки здійснюються досить рідко і самі по собі невеликі, то такими стрибками можна знехтувати і розглядати «згладжену» функцію В (1) як безперервну. Якщо скачки значні, то ними нехтувати недоцільно.
На рис. 2.1 представлений приблизний графік безперервної і гладкої функції В (t).
Графік функції В (t)
Приклад. Нехай безперервний потік виручки за рік задається лінійною функцією
В (t) = 3 + 0,01 х t.
Якщо необхідно визначити величину валової виручки за I квартал (90 діб), то беремо інтеграл
Перевагою дискретного представлення потоків є наочність їх представлення. Потоки можна зводити в таблиці, а розрахунки вести за допомогою електронних таблиць. Проте дискретний потік виявляється незручним у випадках, коли необхідний глибокий аналіз динаміки потоків, щоб отримати точні або наближені аналітичні формули для якихось його характеристик, виявити характер впливу певних факторів на ефективність проекту тощо Безперервні потоки виявляються тут найбільш прийнятними. Крім того, при дискретно описі немає можливості з'ясувати, що відбувається всередині кроку розрахункового періоду, коли здійснюються витрати на початку кроку або в кінці його, втрачається також інформація про можливі в середині кроці тимчасових фінансових утрудненнях і т.п.
Потоки платежів можуть підрозділятися в залежності від того, до якого виду діяльності відноситься показник, що характеризується потоком. В економічній літературі виділяють наступні види діяльності підприємства: інвестиційну, операційну і фінансову [10, 22].
В результаті інвестиційної діяльності зазвичай збільшується величина довгострокових активів організації, що пов'язано з витратами (відтоком) коштів. До складу цих витрат включаються:
початкові інвестиції;
виробничі витрати;
поточні інвестиційні витрати;
ліквідаційні витрати.
До початковою інвестицій відносять:
вкладення коштів у створення або придбання основних засобів і нематеріальних активів;
відрахування (або резерв) на будівництво об'єктів ремонтної, інженерної або соціальної інфраструктури;
оплату відсотків за кредитами і позиками, отриманими для реалізації проекту, а також оплату інших банківських послуг до початку операційної діяльності;
податок на майно, земельний податок та інші податки, здійснювані до початку операційної діяльності;
витрати на створення оборотних коштів, необхідних для початку операційної діяльності (створення запасів, передоплата за ресурси і т.д.).
Передвиробничий витрати включають:
витрати на утворення та реєстрацію організації (оплата юридичних послуг, витрати з оформлення прав власності, емісія цінних паперів і т.д.);
витрати на підготовчі дослідження (НДДКР, розрив-ботка проектних матеріалів, оплата консалтингових послуг);
витрати, пов'язані з діяльністю персоналу в період підготовки виробництва (оплата праці, соціальні відрахування, витрати на відрядження тощо);
маркетингові витрати, витрати по страхуванню і т.д.
Поточні інвестиційні витрати включають:
витрати на придбання основних засобів і нематеріальних активів;
грошові суми, що сплачуються при викупі основних засобів у лізингодавця по закінченні терміну договору лізингу;
вкладення в приріст оборотних коштів у ході операційної діяльності (зменшення за мінусом);
витрати на придбання цінних паперів.
У складі ліквідаційних витрат враховуються всі здійснені після введення підприємства в експлуатацію витрати, пов'язані з ліквідацією або реалізацією на сторону майна (демонтаж, оплата транспортних послуг, рекультивація земель, витрати на працевлаштування вибувають працівників, резерви на непередбачені витрати і т.д.).
Операційна діяльність - це те ж, що і звичайна вироб-вальних діяльність, тобто діяльність, пов'язана з виробництвом продукції. До притоках від операційної діяльності відносять дохід (виручку) від реалізації продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, від реалізації активів, доходи від здачі майна в оренду, доходи від фінансових вкладень і т.п.
До фінансової діяльності відносяться операції з формування власних коштів, а також залучення та повернення позикових коштів.
Припливом коштів від фінансової діяльності вважаються:
кошти на збільшення статутного капіталу організації;
отримання позик і кредитів і т.д.
Відтоком коштів від фінансової діяльності вважаються:
виплата доходів засновникам;
погашення кредитів і позик і т.д.