Головна
Головна → 
Фінанси → 
Бізнес-планування. Економіка підприємства. → 
« Попередня Наступна »
О.Н. Бекетова, В.І. Найденко. БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ (Конспект лекцій), 2007 - перейти до змісту підручника

1. Поняття, мета, завдання та особливості складання бізнес-плану

Бізнес-план - короткий, точний, доступний і зрозумілий опис передбачуваного бізнесу, найважливіший інструмент при роз-гляді великої кількості різних ситуацій, що дозволяє вибрати найбільш перспективні рішення і визначити засоби для їх досягнення.
Бізнес-план є документом, що дозволяє управляти бізнесом, тому його можна представити як невід'ємний елемент стратегічного планування і як керівництво для ис-нання та контролю. Важливо розглядати бізнес-план як сам процес планування та інструмент внутрішньофірмового управління. Бізнес-план є свого роду документом, що страхує успіх передбачуваного бізнесу, в той же час бізнес-план - інструмент самонавчання.
Основною метою розробки бізнес-плану є планування господарської діяльності фірми на найближчі і віддалені періоди відповідно до потреб ринку і можливостей отримання необхідних ресурсів. Поряд з головною, визначальною метою укладачі бізнес-плану повинні відобразити інші цілі:
соціальні цілі - подолання дефіциту товарів і послуг, оздоровлення екологічної обстановки, поліпшення психологічного клімату в країні, створення нових духовних і культурних цінностей, розвиток науково-технічного та творчого потенціалу, розширення ділових контактів, міжнародних зв'язків;
підвищення статусу підприємця - розвиток і зміцнення економічного потенціалу підприємця (включаючи виробничий потенціал, фінансовий, техніко-технологічний, науковий, освітній, а також духовний). Це служить умовою і запорукою можливості успішного проведення подальших угод, підвищення престижу підприємця, породжуваного його популярністю, доброї репутацією, гарантіями високої якості товарів і послуг; 3) інші, спеціальні цілі і завдання - розвиток контактів, закордонні поїздки, входження в різного роду асоціації та ін
Або, наприклад:
усвідомити ступінь реальності досягнення намічених результатів;
довести певному колу осіб доцільність реорганізації роботи вже існуючої фірми або створення нової;
переконати співробітників компанії в можливості досягнення якісних або кількісних показників, намічених у проекті і т. д.
Основний центр бізнес-плану - концентрування фінансових ресурсів для вирішення стратегічних завдань, тобто він покликаний допомогти підприємцю вирішити наступні основні завдання, пов'язані з функціонуванням фірми:
визначити конкретні напрямки діяльності, перспективні ринки збуту і місце фірми на цих ринках;
оцінити витрати, необхідні для виготовлення і збуту продукції, порівняти їх з цінами, за якими будуть продаватися товари, щоб визначити потенційну прибутковість проекту;
виявити відповідність кадрів фірми і умов для мотивації їх праці вимогам щодо досягнення поставлених цілей;
проаналізувати матеріальне і фінансове становище фірми і визначити, чи відповідають матеріальні та фінансові ресурси досягненню намічених цілей;
прорахувати ризики і передбачити труднощі , які можуть перешкодити виконанню бізнес-плану.
У сучасній практиці бізнес-план виконує п'ять функцій. Перша з них пов'язана з можливістю його використання для розробки стратегії бізнесу. Ця функція життєво необхідна в період створення підприємства, а також при виробленні нових напрямків діяльності.
Друга функція - планування. Вона дозволяє оцінити можливості розвитку нового напрямку діяльності, контролювати процеси всередині фірми. Третя функція дозволяє залучати грошові кошти - позики, кредити. У сучасних російських умовах без кредитних ресурсів практично неможливо здійснити будь-який значний проект, однак отримати кредит непросто. Головна причина полягає не стільки в проблемі високих процентних ставок, скільки в зрослої безповоротності кредитів. У цій си-туації банки вживають цілий комплекс заходів щодо забезпечення повернення грошових коштів, серед яких слід відзначити вимоги банківських гарантій, реальної застави та інші, але вирішальним фактором при наданні кредиту є наявність опрацьованого бізнес-плану.
Четверта функція дозволяє залучити до реалізації планів компанії потенційних партнерів, які побажають вкласти у виробництво власний капітал чи наявну в них технологію. Вирішення питання про надання капіталу, ресурсів або технології можливо лише за наявності бізнес-плану, що відображає курс розвитку компанії на певний період часу.
П'ята функція шляхом залучення всіх співробітників у процес складання бізнес-плану дозволяє поліпшити їх інформованість про майбутні дії, скоординувати зусилля, створити мотивацію досягнення цілей.
Підготовка та ефективне використання бізнес-плану має першорядне значення. Цей план може бути розроблений менеджером, керівником, фірмою, групою фірм або консалтингової організацією. Для визначення стратегії розвитку великої фірми складається розгорнутий бізнес-план. Нерідко вже на стадії його підготовки визначаються потенційні партнери та інвестори. Що стосується тимчасового аспекту бізнес-планування, то більшість фірм складає плани на рік. У них детально розглядаються різні напрямки діяльності фірми в цей період і побіжно характеризується подальший розвиток. Деякі фірми складають плани на строк до 5 років, і лише великі компанії, що твердо стоять на ногах, планують на період більше 5 років.
Поряд з внутріфірмовими функціями бізнес-планування має велике значення при визначенні стратегії планування на макрорівні. Сукупність довгострокових бізнес-планів підприємств становить інформаційну базу, яка є основою для розробки національної політики планування в рамках державного регулювання економіки.
Таким чином, найбільшою мірою бізнес-план використовується при оцінці ринкової ситуації як поза фірми, так і всередині неї при пошуку інвесторів. Він може допомогти великим підприємцям розширити справу з допомогою покупки акцій іншої фірми або організації нової виробничої структури, а також служить основою для формування загальнодержавної стратегії планування.
У ринковій економіці існує безліч версій бізнес-планів за формою, змістом, структурою і т. д. Найбільші відмінності спостерігаються в рамках модифікацій бізнес-планів залежно призначення: по бізнес-лініях (продукція, роботи , послуги, технічні рішення), по підприємству в цілому (новому або чинному).
Існують два основні підходи до розробки бізнес-плану. Перший полягає в тому, що ініціатори проекту самі розробляють бізнес-план, а методичні рекомендації отримують у фахівців, зокрема у можливих інвесторів. Згідно зарубіжній практиці даний підхід є більш кращим. Крім авторів концепцій, закладених у бізнес-плані, в його створенні активну участь беруть фінансисти, що знають особливості кредитного ринку, наявності вільних капіталів, ризику даного бізнесу. При другому підході ініціатори бізнес-плану самі його не розробляють, а виступають в якості замовників. Розробниками бізнес-плану є фірми, що спеціалізуються в області маркетингової діяльності, автор-ські колективи, окремі автори. При необхідності залучаються консалтингові фірми і експерти.
У зарубіжній практиці прийнято, що розробка бізнес-планів здійснюється з обов'язковою участю керівника підприємства. Багато закордонні банки та інвестиційні фонди відмовляються розглядати заявки на виділення коштів, якщо ця умова не дотримується.
У будь-якому випадку незалежно від способів складання бізнес-плану в процесі його розробки підлягають взаємного врахування і ув'язці інтереси і умови зацікавлених сторін:
1) замовника бізнес-плану, є самостійним інвестором або використовує залучений капіталу, інтерес якого - реалізація проекту та отримання доходу; інвестора, інтерес якого - повернення вкладених коштів і отримання дивідендів;
споживачів, які використовують продукцію, інтерес яких - задоволення потреб у товарах ;
органів влади, що визначають потреби та пріоритети розвитку бізнесу, основна мета роботи яких - задоволення суспільних потреб.
У бізнес-плані оцінюється перспективна ситуація як усередині фірми, так і поза нею. Він особливо необхідний керівництву для орієнтації в умовах акціонерної власності, оскільки саме за допомогою бізнес-плану керівники компанії приймають рішення про накопичення прибутку і розподілі її частини у вигляді дивідендів між акціонерами. Цей план використовується при обгрунтуванні заходів щодо вдосконалення і розвитку організаційно-виробничої структури фірми, зокрема для обгрунтування рівня централізації управління і відповідальності співробітників. Слід зазначити, що вказаний план, як правило, активно допомагає координувати діяльність партнерських фірм, організовувати спільне планування розвитку груп фірм, пов'язаних кооперуванням та виготовленням однакових або взаємодоповнюючих продуктів. У такому випадку фірми-партнери здійснюють загальне фінансування.
Існують певні особливості при розробці бізнес-планів для різних організацій, як, наприклад, для однокрапкового і багатоточкової організації. Під однокрапкового організацією розуміється організація (юридична особа), що складається з одного підприємства. Відповідно многоточечной буде організація, що складається з двох і більше підприємств. При плануванні діяльності такої організації спочатку розробляються плани для кожного підприємства, а потім ці плани зводяться в один бізнес-план. Якщо бізнес починається вперше, то в план включаються лише розрахункові показники. Якщо бізнес вже існує, то в план включаються звітні дані за попередній рік, з якими порівнюються показники планованого року. Бізнес-план для організацій з великим інвести-ційних проектом, що вимагає зовнішнього фінансування, - це найбільш складний вид бізнес-плану. Перше місце тут займають показники, що характеризують інвестиційний проект. Потім викладаються звичайні розділи бізнес-плану, увезення з інвестиційним проектом.
Особливістю диверсифікованих організацій є спрямоване здійснення декількох видів діяльності. Це повинно відбитися в бізнес-планах таких організацій. Найчастіше в диверсифікованих організаціях окремі види діяльності здійснюються у спеціальних підрозділах - філіях (бізнес-одиницях). У таких випадках організація виступає як многоточечная, і бізнес-план складається відповідно.
Бізнес-план для невиробничих організацій відрізняється тим, що замість розгорнутого плану виробництва в ньому коротко викладається планований перелік послуг (робіт), які надаватимуться. На першому місці тут - висвітлення умов надання послуг (виконання робіт), наявність ліцензій, дозволів, сертифікатів, забезпечення прав споживачів. Замість плану виробництва в бізнес-плані невиробничої організації розробляється оперативний план, в якому прогнозуються кошти, приміщення і ресурси, які будуть необхідні для ведення бізнесу в майбутній період, а також потреба в матеріалах, робочій силі, засобах зв'язку і т. д. Решта розділів плану розробляються аналогічно планам виробничих організацій.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz