Головна
Головна → 
Фінанси → 
Податки та оподаткування → 
« Попередня Наступна »
Під редакцією Д.Г. Чорниця. ПОДАТКИ І ОПОДАТКУВАННЯ (2-е видання), 2010 - перейти до змісту підручника

Порядок визнання доходів і витрат для цілей оподаткування

Податковий кодекс РФ встановлено порядок визнання доходів і витрат, який робить саме безпосередній вплив на формування об'єкта оподаткування податком на прибуток. Податкове законодавство передбачає два методи визначення доходів та витрат: метод нарахування і касовий метод.
Метод нарахування передбачає визнання доходів у тому звітному періоді, в якому вони мали місце, незалежно від фактичного надходження грошових коштів, іншого майна або майнових прав.
Для доходів від реалізації датою отримання доходу визнається день відвантаження (передачі) товарів (робіт, послуг, майнових прав). Днем відвантаження вважається день реалізації цих товарів, незалежно від фактичного надходження грошових коштів в їх оплату.
З 2006 р. витрати визнаються у тому звітному (податковому) періоді, в якому ці витрати виникають виходячи з умов угод. У випадку, якщо угода не містить таких умов і зв'язок між доходами і витратами не може бути визначена чітко чи визначається непрямим шляхом, витрати розподіляються платником податку самостійно.
Якщо умовами договору передбачено отримання доходів протягом більш ніж одного звітного періоду і не передбачена поетапна здача товарів (робіт, послуг), витрати розподіляються платником податку самостійно з урахуванням принципу рівномірності визнання доходів і витрат.
Витрати платника податку, які не можуть бути безпосередньо віднесені на витрати за конкретним видом діяльності, розподіляються пропорційно частці відповідного доходу в сумарному обсязі всіх доходів платника податків.
Датою здійснення матеріальних витрат зізнається:
дата передачі у виробництво сировини і матеріалів - у частині сировини і матеріалів, витрачених на вироблені товари (роботи, послуги);
дата підписання платником податків акта приймання - передачі послуг (робіт) - для послуг, робіт виробничого характеру.
Платники податків самостійно вибирають метод визначення доходів і витрат. Але при цьому закон обмежив коло платників податків, які можуть застосовувати касовий метод. Організації мають право на визначення дати отримання доходу за касовим методом, якщо в середньому за попередні чотири квартали сума виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) без урахування ПДВ не перевищила 1 млн руб. за кожний квартал. Датою отримання доходу вважається день надходження коштів на рахунки в банках або в касу, надходження іншого майна або майнових прав. При цьому витратами платників податків визнаються витрати після їх фактичної оплати.
При цьому оплатою товару (робіт, послуг і майнових прав) визнається припинення зустрічного зобов'язання платником податків - набувачем товарів (робіт, послуг) та майнових прав перед продавцем, яке безпосередньо свя-Зано з поставкою цих товарів (виконанням робіт, наданих послуг, передачею майнових прав).
На практиці при застосуванні касового методу можливе настання перевищення встановленого граничного розміру суми виручки від реалізації товарів. У цьому випадку організація зобов'язана перейти на визначення доходів і витрат за методом нарахування з початку податкового періоду, користуватися ним до закінчення податкового періоду незалежно від розміру суми виручки.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz