3.2. Порядок розрахунку податкової бази по податку на додану вартість
Порядок визначення величини податкової бази при різних видах реалізації представлений в табл. 3.1.
Таблиця 3.1
При реалізації платником податку товарів (робіт, послуг) податкова база визначається як вартість цих товарів (робіт, послуг), обчислена виходячи з цін, що визначаються відповідно до ст. 40 НК РФ, з урахуванням акцизів (для підакцизних товарів) і без ПДВ. При отриманні платником податку оплати (часткової оплати) в рахунок майбутніх поставок товарів (виконання робіт, надання послуг) податкова база визначається виходячи із суми отриманої оплати з урахуванням ПДВ.
Моментом визначення податкової бази вважається найбільш рання з наступних дат:
^ день відвантаження (передачі) товарів (робіт, послуг, майнових прав);
^ день оплати, часткової оплати в рахунок майбутніх поставок товарів (виконання робіт, надання послуг), передачі майнових прав.
Якщо товар не відвантажується і не транспортується, але відбувається передача права власності на цей товар, така передача права власності прирівнюється до його відвантаження.
У разі отримання платником податків - виробником товарів (робіт, послуг) оплати, часткової оплати в рахунок майбутніх поставок товарів (виконання робіт, надання послуг), тривалість виробничого циклу виготовлення яких становить понад шість місяців (за переліком , що визначається Урядом РФ), платник податків - виробник зазначених товарів (робіт, послуг) має право визначати момент визначення податкової бази як день відвантаження (передачі) зазначених товарів (виконання робіт, надання послуг) за наявності роздільного обліку здійснюваних операцій і сум податку за об'єктом придбання товарів (робіт, послуг), у тому числі по основних засобах і нематеріальних активів, майнових прав, використовуваним для здійснення операцій з виробництва товарів (робіт, послуг) тривалого виробничого циклу та інших операцій.
Якщо моментом визначення податкової бази є день оплати, часткової оплати майбутніх поставок товарів (виконання робіт, надання послуг) або день передачі майнових прав, то на день відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг) або на день передачі майнових прав у рахунок надійшла раніше оплати, часткової оплати також виникає момент визначення податкової бази.
При поступку грошової вимоги, що випливає з договору реалізації товарів (робіт, послуг), або переході вимоги до іншої особи на підставі закону податкова база визначається виходячи з цін реалізації згідно ст. 40 НК РФ з урахуванням акцизів без ПДВ. При реалізації фінансових послуг, пов'язаних з поступкою вимоги, новим кредитором, який отримав вимогу, податкова база визначається як сума перевищення сум доходу, отриманого новим кредитором при подальшій уступку вимоги або припинення відповідного зобов'язання, над сумою витрат на придбання зазначеної вимоги. При передачі майнових прав платниками податків, в тому числі учасниками пайового будівництва, на житлові будинки або житлові приміщення, гаражі або машино-місця податкова база визначається як різниця між сто-імость, по якій передаються майнові права, з урахуванням ПДВ і витратами на придбання зазначених прав .
При придбанні грошової вимоги у третіх осіб податкова база визначається як сума перевищення суми доходів, отриманих від боржника та (або) при подальшій уступку, над сумою витрат на придбання зазначених вимог. Отже, момент визначення податкової бази визначається як день поступки грошової вимоги або день припинення відповідного зобов'язання.
При здійсненні підприємницької діяльності в інтересах іншої особи на основі договорів доручення, комісії або агентських договорів (при реалізації заставодержателем предмета незатребуваного застави) податкова база визначається як сума доходу, отримана платником податку у вигляді винагороди при виконанні будь-якого з зазначених договорів. При цьому якщо договори доручення, комісії або агентські договори пов'язані з реалізацією товарів (робіт, послуг, майнових прав), що не підлягають або звільнені від оподаткування, то на суми винагороди дане звільнення не поширюється.
При здійсненні перевезень пасажирів, багажу, вантажів, грузоба-Гажа або пошти залізничним, автомобільним, повітряним, морським або річковим транспортом податкова база визначається як вартість перевезення без ПДВ. При реалізації проїзних документів за пільговими тарифами податкова база визначається виходячи з цих пільгових тарифів. При реалізації послуг міжнародного зв'язку в податкову базу не включається вартість послуг, наданих іноземним покупцям.
При реалізації організації в цілому як майнового комплексу податкова база визначається окремо по кожному з видів активів організації. Якщо ціна продажу організації нижче балансової вартості реалізованого майна, для цілей оподаткування застосовується поправочний коефіцієнт, розрахований як відношення ціни реалізації організації до балансової вартості зазначеного майна. Якщо ж ціна продажу організації вище балансової вартості майна, для цілей оподаткування при-змінюється поправочний коефіцієнт, розрахований як відношення ціни реалізації організації, зменшеної на балансову вартість дебіторської заборгованості (і на вартість цінних паперів, якщо не прийнято рішення про їх переоцінці), до балансової вартості реалізованого майна, зменшеної на балансову вартість дебіторської заборгованості (і на вартість цінних паперів, якщо не прийнято рішення про їх переоцінці). До суми дебіторської заборгованості (і вартості цінних паперів) поправочний коефіцієнт не застосовується. Для цілей оподаткування балансова вартість кожного виду майна коригується за допомогою поправочного коефіцієнта. У зведеному рахунку-фактурі виділяються в самостійні позиції основні засоби, нематеріальні активи, інші види майна виробничого та невиробничого призначення, сума дебіторської заборгованості, вартість цінних паперів і інші позиції активу балансу. По кожному виду майна, реалізація якого обкладається податком, в графах «Ставка ПДВ» та «Сума ПДВ» зазначаються відповідно розрахункова податкова ставка в розмірі 15,25% і сума податку, визначена за цією ставкою.
При передачі платником податку товарів (виконанні робіт, наданні послуг, передачі майнових прав) для власних потреб, витрати на які не приймаються до відрахування (у тому числі через амортизаційні відрахування) при обчисленні податку на прибуток організацій, податкова база визначається як вартість цих товарів (робіт, послуг, майнових прав), обчислена виходячи з цін реалізації ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (аналогічних робіт, послуг, майнових прав), що діють у попередньому податковому періоді, а при їх відсутності - виходячи з ринкових цін з урахуванням акцизів і без включення до них ПДВ.
При виконанні будівельно-монтажних робіт для власного споживання податкова база визначається як вартість виконаних робіт виходячи з фактичних витрат платника податку на їх виконання.
При ввезенні товарів на митну територію Російської Федерації податкова база визначається як сума митної вартості товарів, мита та підлягають сплаті акцизів (з підакцизних товарів).
При реалізації товарів (робіт, послуг) на території Російської Федерації платниками податків - іноземними особами, які не відбутися у-ящімі на обліку в податкових органах, податкова база визначається податковими агентами як сума доходів від реалізації цих товарів (робіт , послуг) з урахуванням ПДВ. Податковими агентами визнаються ор-ганізації та індивідуальні підприємці, які купують товари в іноземних осіб та перебувають на обліку в податкових органах.
Організації та індивідуальні підприємці, які купили товар у іноземних організацій, які не зареєстровані в податкових органах, вважаються податковими агентами. Податкову базу вони визначають як вартість товарів без ПДВ.
Податковим періодом з ПДВ (у тому числі для платників податків, виконуючих обов'язки податкових агентів) визнається квартал (з 1 січня 2008 р.).
НК РФ передбачає наступні розміри податкових ставок.
0% - при реалізації:
товарів (за винятком нафти, включаючи стабільний газовий конденсат, природного газу, що експортуються на тер-ритор держав - учасниць СНД), вивезених у митному режимі експорту за умови пред'явлення до податкових органів контракту (копії контракту) з іноземним особою на поставку товару (припасів) за межі митної території Російської Федерації; виписки банку (копії виписки), яка підтверджує фактичне надходження виручки від іноземної особи - покупця на рахунок платника податків в російському банку; вантажної митної декларації (її копії) з відміткою російського митного органу, осу-вин випуск товарів у режимі експорту, і митного органу, в регіоні діяльності якого знаходиться пункт пропуску; копії транспортних товаросупровідних і (або) інших документів з відмітками прикордонних митних органів, що підтверджують вивезення товарів за межі території Російської Федерації. Документи подаються до митного органу не пізніше 180 днів, рахуючи з дати оформлення регіональними митними органами вантажної та-митній декларації на вивезення товарів у митному режимі експорту або транзиту;
робіт (послуг), безпосередньо пов'язаних з виробництвом і реалізацією товарів, вивезених у митному режимі експорту;
робіт (послуг), безпосередньо пов'язаних з перевезенням (транспортуванням) через митну територію Російської Фе-ської Федерації товарів, поміщених у митний режим транзиту через територію Російської Федерації;
послуг з перевезення пасажирів і багажу за умови, що пункт відправлення або призначення розташований за межами території Російської Федерації, при оформленні перево-зок на підставі єдиних міжнародних перевізних документів;
робіт (послуг), виконуваних (надаються) безпосередньо в космічному просторі, а також комплексу підготовчих наземних робіт (послуг), технологічно обумовленого і нерозривно пов'язаного з виконанням робіт (наданням послуг) безпосередньо в космічному просторі;
дорогоцінних металів платниками податків, які здійснюють їх видобуток або виробництво з брухту і відходів, що містять дорогоцінні метали, Державному фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння РФ, Банку Росії, банкам;
товарів (робіт, послуг, майнових прав) для офіційного користування іноземними дипломатичними і прирівнюються-неннимі до них представництвами чи для особистого користування дипломатичного або адміністративно-технічного персоналу цих представництв, включаючи проживають разом з ними членів їх сімей;
припасів, вивезених з території Російської Федерації в митному режимі переміщення припасів. Припасами визнаються паливо та пально-мастильні матеріали, які необхідні для забезпечення нормальної експлуатації повітряних і морських суден, суден змішаного (річка - море) плавання;
виконуваних російськими перевізниками на залізничному транспорті робіт (послуг) з перевезення експортуються за межі території Російської Федерації товарів і вивезення з митної території Російської Федерації продуктів переробки на митній території Російської Федерації, а також пов'язаних з таким перевезенням або транспортуванням робіт (послуг), у тому числі робіт (послуг) з організації перевезень, супроводу, навантаження, перевантаженні;
побудованих суден, що підлягають реєстрації в Російському міжнародний реєстр суден.
При реалізації товарів для підтвердження обгрунтованості застосування податкової ставки 0% і податкових відрахувань платником податків надаються наступні документи:
контракт платника податків з іноземною особою на поставку товару за межі митної території Російської Федерації;
виписка банку, що підтверджує фактичне надходження виручки від іноземної особи на рахунок платника податків в російському банку;
вантажна митна декларація, копія заяви про сплату податку при ввезенні товарів на територію держави - учасниці Митного союзу, на кордоні з яким митний контроль скасований. Необхідна відмітка податкового органу цієї держави, що підтверджує факт сплати податку;
Якщо виручка за експорт надійшла від третіх осіб, додатково треба подати договір доручення з оплати, укладений між іноземним покупцем і організацією, що здійснила платіж. Термін 180 днів обчислюється в календарних днях. Податок, що відноситься до товарів (робіт, послуг), використовуваним в операціях, які оподатковуються за ставкою 0%, визначається відповідно до прийнятої організацією облікової політикою.
10% - при реалізації:
- продовольчих товарів: худоби та птиці в живій вазі; м'яса і м'ясопродуктів (за винятком делікатесних: вирізки, телятини, мов, ковбасних виробів - сирокопчених в / с, си-рокопчених напівсухих в / с, сиров'ялених, фаршированих в / с; копченостей зі свинини, баранини, яловичини, телятини, м'яса птиці - балику, карбонаду, шийки, окости, Пастрома, філею; свинини і яловичини запечених; консервів - шинки, бекону, карбонаду та мови заливного); молока і молокопродук-тов (включаючи морозиво, вироблене на їх основі, за винятком морозива, виробленого на плодово-ягідної основі, фруктового і харчового льоду); яйця і яйцепродуктів; масла рослинного; маргарину; цукру, включаючи цукор-сирець; солі; зерна, комбікормів, кормових сумішей, зернових відходів; олієнасіння та продуктів їх переробки (шротів, макухи); хліба, хлібобулочних виробів (включаючи здобні, сухарні і бубличні вироби); крупи; борошна; макаронних виробів; риби живий (за винятком цінних порід: білорибиці, лосося балтійського і далекосхідного, осетрових (білуги, бестера, осетра, севрюги, стерляді), сьомги, форелі (за винятком морської), нельми, кети, чавичі, кижуча, муксуна, омуля, сига сибірського і амурського, чира); море-і рибопродуктів, в тому числі риби охолодженої, мороженої та інших видів обробки, оселедця, консервів і пресервів (за винятком Делика-тісних: ікри лососевих і осетрових риб; білорибиці, лосося балтійського, осетрових риб - білуги, бестера, осетра, севрюги, стерляді; сьомги; спинки і теши нельми х / к; спинки кети і чавичі слабосолених і семужного засолу; спинки чавичі, кети і кижуча х / к, теши кети і боковинки чавичі х / к; спинки муксуна, омуля, сига сибірського і амурського, чира х / к; пресервів філе - скибочок лосося балтійського та лосося далекосхідного; м'яса крабів і наборів окремих копченостей крабів вареноморожених; лангустів); продуктів дитячого та діабетичного харчування; овочів (включаючи картоплю);
наступних товарів для дітей: трикотажних виробів для новонароджених і дітей ясельної, дошкільної, молодшої та старшої шкільної вікових груп: верхніх трикотажних виробів, білизняних трикотажних виробів, панчішно-шкарпеткових виробів, інших трикотажних виробів: рукавичок, рукавиць, головних уборів; швейних виробів, в тому числі виробів з натуральних овчини і кролика (включаючи вироби з натуральних овчини і кролика з шкіряними вставками) для новонароджених і дітей ясельної, дошкільної, молодшої та старшої шкільних вікових груп, верхнього одягу (в тому числі плательной і костюмної груп), натільної білизни, головних уборів, одягу і виробів для новонароджених і дітей ясельної групи; взуття (за винятком спортивної): пінеток, гусаріковой, дошкільної, шкільної; валяной; гумової; малодитячі, дитячої, шкільної; ліжок дитячих; матраців дитячих, колясок; зошитів шкільних; іграшок ; пластиліну; пеналів; рахункових паличок; щоденників шкільних, рахунок шкільних; зошитів для малювання; альбомів для малювання; альбомів для креслення; папок для зошитів; обкладинок для підручників, щоденників, зошитів; кас цифр і букв; підгузників;
періодичних друкованих видань, за винятком періодичних друкованих видань рекламного або еротичного харак-тера: книжкової продукції, пов'язаної з освітою, наукою, культурою, за винятком книжкової продукції рекламного та еротичного характеру; послуг з експедирування і доставки періодичних друкованих видань і книжкової продукції, зазначеної вище ; редакційних та видавничих робіт (послуг), пов'язаних з виробництвом періодичних друкованих видань і книжкової продукції, зазначеної вище; послуг з розміщення реклами та інформаційних повідомлень у періодичних друкованих виданнях, які вказані вище і перевищують 40% обсягу одного номера періодичного друкованого видання; послуг з оформлення та виконання договору підписки на періодичні друковані видання, які вказані вище, у тому числі послуг з доставки періодичного друкованого видання передплатнику, якщо доставка передбачена в договорі підписки;
- наступних медичних товарів вітчизняного та зарубіжного виробництва: лікарських засобів, включаючи лікарські державні недержавні субстанції, у тому числі внутрішньоаптечного виготовлення; виробів медичного призначення.
18% - у випадках, не зазначених раніше.
Закон № 57-ФЗ замінив розрахункові ставки (9,09 і 16,67%) на рас-парний метод визначення суми податку. Ставка податку визначається як процентне співвідношення податкової ставки (10 або 18%) до податкової базі, яка приймається за 100% і збільшується на відповідний розмір ставки. Заміна розрахункових ставок розрахунковим методом дозволить платникам податків уникнути похибок при обчисленні ПДВ.
Розрахунковий метод застосовується в наступних ситуаціях:
при отриманні грошових коштів, пов'язаних з оплатою товарів (робіт, послуг), у вигляді авансових чи інших платежів в рахунок майбутніх поставок товарів, виконання робіт або надання послуг; фінансової допомоги на поповнення фондів спеціального призначення в рахунок збільшення доходів або інакше пов'язаних з оплатою реалізованих товарів (робіт, послуг); відсотків (дисконту) за отриманими в рахунок оплати за реалізовані товари (роботи, послуги) облігаціями і векселями, відсотки за товарним кредитом в частині, що перевищує розмір відсотка, розрахованого відповідно до ставок рефінансування Банку Росії, що діяли в періодах, за які проводиться розрахунок відсотка; отриманих страхових виплат за договорами страхування ризику невиконання договірних зобов'язань контрагентом страхувальника-кредитора, якщо страхують договірні зобов'язання передбачають поставку страхувальником товарів (робіт, послуг), реалізація яких визнається об'єктом оподаткування;
при утриманні податку податковими агентами;
при реалізації майна, придбаного на стороні і який враховується з ПДВ;
4) при реалізації сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, закуплених у фізичних осіб.
При реалізації товарів (робіт, послуг), передачі майнових прав платник податків (податковий агент) додатково до ціни (тарифу) реалізованих товарів (робіт, послуг), переданих майнових прав зобов'язаний пред'явити до оплати покупцеві цих товарів (робіт, послуг), майнових прав відповідну суму податку.
Рахунок-фактура з ПДВ - це документ податкового обліку. Рахунки-фактури були введені з 1 січня 1997
Постановою Уряду РФ від 29 липня 1996 р. № 914 «Про затвердження порядку ведення журналів обліку рахунків-фактур при розрахунках податку на додану вартість» було затверджено типову форму рахунка-фактури № 868 (№ 868а).
Проте повною мірою законним інструментом податкового обліку рахунок-фактура став тільки з набранням чинності гл. 21 НК РФ.
Стаття 169 НК РФ зафіксувала найважливіший статус рахунки-фактури як документа, що дозволяє організаціям здійснювати, а податковим органам контролювати процес нарахування ПДВ.
Платник податків зобов'язаний скласти рахунок-фактуру, вести журнали отриманих і виставлених рахунків-фактур, книги покупок і книги продажів при здійсненні операцій, визнаних об'єктом оподаткування ПДВ, у тому числі не підлягають оподаткуванню, а також в інших випадках, визначених у встановленому порядку.
Постанова Уряду РФ від 2 грудня 2000 р. № 914 «Про затвердження правил ведення журналів обліку отриманих і виставлених рахунків-фактур, книг покупок і книг продажів при розрахунках з податку на додану вартість» остаточно затвердив вимога про обов'язкову наявність рахунків-фактур для відшкодування ПДВ .
Загальний механізм застосування рахунків-фактур представлений на рис. 3.3.
Рахунки-фактури не складаються платниками податків за операціями реалізації цінних паперів (за винятком брокерських та посередницьких послуг), а також банками, страховими організаціями та недержавними пенсійними фондами за операціями, що не підлягає оподаткуванню (звільняються від оподаткування) відповідно до ст. 149 НК РФ.
У рахунку-фактурі повинні бути зазначені:
порядковий номер і дата виписки рахунку-фактури;
найменування, адреса, ідентифікаційний номер і код причини постановки на облік платника податків і покупця;
найменування та адреса відправника вантажу і вантажоодержувача;
Рис. 3.3. Застосування рахунків-фактур з ПДВ
номер платіжно-розрахункового документа у разі авансового чи інших платежів в рахунок майбутніх поставок товарів (виконання робіт, надання послуг);
найменування поставляються (відвантажених) товарів (опис виконаних робіт, наданих послуг) і одиниця виміру (при можливості її вказівки).
З 1 липня 2002 р. відповідно до Закону № 57-ФЗ обов'язковість вказівки в рахунку-фактурі одиниці виміру була замінена на мож-ливість її вказівки. Справа в тому, що організації часто стикалися з неможливістю ідентифікувати одиниці виміру, особливо у випадках надання послуг або виконання робіт (наприклад, при здачі приміщення в оренду), а без обов'язкового реквізиту рахунок-фактура не признавався податковими органами. Дана зміна поширюється на відносини, що виникли з 1 січня 2002 р., воно зняло проблему із зазначенням одиниць виміру в рахунках-фактурах;
кількість (обсяг) поставляються (відвантажених) за рахунком-фактурою товарів (робіт, послуг) виходячи з прийнятих по ньому одиниць виміру (при можливості їх вказівки);
ціна (тариф) за одиницю виміру (при можливості її вказівки) за договором (контрактом) без урахування податку, а у разі примі-вати державних регульованих цін (тарифів), що включають податок, з урахуванням суми податку;
вартість товарів (робіт, послуг) за всю кількість поставляються (відвантажених) за рахунком-фактурою товарів (виконаних робіт, наданих послуг) без податку;
сума акцизу з підакцизних товарів;
податкова ставка;
сума податку, що пред'являється покупцю товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з застосовуваних податкових ставок;
вартість усієї кількості поставляються (відвантажених) за рахунком-фактурою товарів (виконаних робіт, наданих послуг) з урахуванням суми податку;
країна походження товару;
номер митної декларації.
У рахунку-фактурі, що виставляється при отриманні оплати, часткової оплати в рахунок майбутніх поставок товарів (виконання робіт або надання послуг), передачі майнових прав, повинні бути зазначені:
порядковий номер і дата виписки рахунку-фактури;
найменування, адресу та ідентифікаційні номери платника податків і покупця;
номер платіжно-розрахункового документа;
найменування товарів, що (опис робіт, послуг), майнових прав;
сума оплати, часткової оплати в рахунок майбутніх поставок товарів (виконання робіт, надання послуг), передачі майнових прав;
податкова ставка;
сума податку, що пред'являється покупцю товарів (робіт, послуг), передачі майнових прав, що визначається виходячи з застосовуваних податкових ставок.
Згідно ст. 169 НК РФ рахунки-фактури підписують керівник та головний бухгалтер організації або інші особи, уповноважені на те наказом (іншим розпорядчим документом) з організації або довіреністю від імені організації. При ви-представленні рахунки-фактури індивідуальним підприємцем його підписує індивідуальний підприємець із зазначенням реквізитів свідоцтва про державну реєстрацію.
Як видно з наведеної раніше формулювання, рахунок-фактуру можуть підписувати навіть особи, які не перебувають в штаті організації, тоді як у попередній редакції ст. 169 НК РФ говорилося, що підписувати рахунок-фактуру крім керівника та головного бухгалтера можуть інші посадові особи.
Законодавство РФ передбачає можливість використовувати факсимільне відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного цифрового підпису. Однак у Законі про бухгалтерський облік та Положенні ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації, затвердженому наказом Міністерства фінансів РФ від 29 липня 1998 р. № 34н, йдеться про власноручне проставлении підписів на первинних документах. Той же порядок передбачений і в НК РФ. Отже, при складанні рахунків-фактур підписи осіб повинні бути тільки власноручними.
З 1 липня 2002 р. Печатка організації на рахунках-фактурах більше не проставляється. Дана зміна істотно полегшує виписку рахунків-фактур; особливо це стосується організацій, офіси яких відділені територіально від складських приміщень або магазину. Більш того, обов'язковість печатки не могла бути реалізована у ряді випадків з чисто технічних причин: наприклад, для ІПБОЮЛ наявність печатки необов'язково, тому, будучи платником ПДВ, підприємець був поставлений в ситуацію, коли він не міг виписати рахунок-фактуру з дотриманням всіх вимог. Разом з тим М. П. (місце печатки) було присутнє на бланках рахунків-фактур аж до 2004 р., що викликало у платників податків проблеми з покупцем, який вимагав поставити на рахунку-фактурі друк.
При реалізації товарів (робіт, послуг) рахунки-фактури виставляються покупцям не пізніше п'яти днів з дня відвантаження товару (виконання робіт, надання послуг).
Сума ПДВ виділяється окремим рядком у розрахункових документах, у тому числі в реєстрах чеків і реєстрах на отримання коштів з акредитива, первинних облікових документах і в рахунках-фактурах.
Якщо операції з реалізації товарів (робіт, послуг) не підлягають оподаткуванню ПДВ, а також при звільненні від сплати ПДВ самого платника податків розрахункові документи, первинні облікові документи оформляються, а рахунки-фактури виставляються без виділення відповідних сум податку. При цьому на документах робиться відповідний напис або ставиться штамп «Без податку (ПДВ)».
При реалізації товарів (робіт, послуг) населенню за роздрібними цінами ПДВ включається у вказану ціну. При цьому на ярли-ках товарів і цінниках, що виставляються продавцем, а також на чеках та інших видавали покупцю документах сума податку не виділяється.
При реалізації товарів за готівку організаціями (перед-приятиями) та індивідуальними підприємцями роздрібної торгівлі та громадського харчування, а також іншими організаціями, індивідуальними підприємцями, які виконують роботи і надають платні послуги безпосередньо населенню, вимоги щодо оформлення розрахункових документів і виставлення рахунків-фактур вважаються виконаними , якщо продавець видав покупцеві касовий чек або інший документ встановленої форми.
У разі якщо за умовами угоди зобов'язання виражене в іноземній валюті, то суми, які вказуються в рахунку-фактурі, можуть бути виражені в іноземній валюті.
Суми податку, пред'явлені платникові податків при придбанні товарів (робіт, послуг) або фактично сплачені ним при ввезенні товарів на митну територію Російської Федерації, не включаються до витрат, що приймаються до відрахування при обчисленні податку на прибуток організацій (податку на доходи фізичних осіб).
Разом з тим НК РФ передбачає чотири випадки, в яких ПДВ включається у вартість товарів (робіт, послуг), у тому числі основних засобів, нематеріальних активів. Відбувається це, якщо товари придбаваються (або ввозяться):
для використання в операціях, що не підлягають оподаткуванню відповідно до ст. 149 НК РФ;
для використання в операціях, якщо місцем реалізації не визнається територія Російської Федерації;
особами, які не виступають платниками ПДВ або звільнені від виконання обов'язків платників податків за ст. 145 НК РФ;
для виробництва і (або) реалізації товарів (робіт, послуг), операції з реалізації яких не вважаються об'єктом оподаткування за ст. 146 НК РФ.
Отже, віднесення ПДВ на витрати має здійснюватися непрямим шляхом: у міру списання товарів, нарахування амортизації по основних засобах і нематеріальних активів.
У разі прийняття платником податку сум податку, зазначених раніше, до відрахування або відшкодуванню відповідні суми податку підлягають відновленню та сплату до бюджету.
Податок, прийнятий до відрахування, відновлюється при передачі майна в статутний капітал або пайовий фонд або правонаступника при реорганізації, використанні майна в неоподатковуваних ПДВ операціях, по основних засобів і нематеріальних активів пропорційно їх залишкової вартості без урахування переоцінки, а також при переході організації на спрощену систему оподаткування або єдиний податок на поставлений дохід (згідно з п. 3 ст. 170 НК РФ).
Сума ПДВ обчислюється як відповідна податковій ставці відсоткова частка податкової бази. Знайдену суму податку платник податку має право зменшити на податкові відрахування.
Відрахуванням підлягають:
суми податку, пред'явлені платникові податків і сплачені ним при придбанні товарів (робіт, послуг), а також майнових прав на території Російської Федерації або сплачені платником податків при ввезенні товарів на митну територію Російської Федерації в митних режимах випуску для вільного обігу, тимчасового ввезення та переробки за межами митної території стосовно товарів (робіт, послуг), придбаних для здійснення операцій, визнаних об'єктами оподаткування, та товарів (робіт, послуг), придбаних для перепродажу;
суми податку, сплачені покупцями - податковими агентами;
суми податку, пред'явлені продавцями платнику податків - іноземній особі, яка не перебуває на обліку в податкових органах РФ, при придбанні товарів (робіт, послуг) або сплачені ним при ввезенні товарів на митну територію Російської Федерації;
суми податку, пред'явлені продавцем покупцю і сплачені продавцем до бюджету при реалізації товарів, у разі повернення цих товарів продавцю або відмови від них;
суми податку, пред'явлені платникові податків підрядними організаціями (замовниками-забудовниками) при проведенні ними капітального будівництва, складання (монтажі) основних засобів; суми податку, пред'явлені платникові податків стосовно товарів (робіт, послуг), придбаних ним для виконання будівельно-монтажних робіт; суми податку, пред'явлені платникові податків при придбанні ним об'єктів незавершеного капітального будівництва, які потрібно відновити, якщо майно використовується в не оподатковуваних ПДВ операціях. Це можна зробити протягом 10 років (в останній місяць року, в якому по такому об'єкту організація починає нараховувати амортизацію), у декларації з ПДВ відображається 1/10 частина відновленого податку.
При веденні оподатковуваної і неоподатковуваної ПДВ діяльності податок відновлюється в частці, що припадає на неоподатковувану діяльність; організація, що отримала майно в якості внеску до статутного капіталу, також може пред'явити до відрахування суму ПДВ (п. 11 ст. 171 НК РФ). Вона дорівнює сумі, яку відновила і перерахувала до бюджету організація, що передала таке майно. Умова для вирахування - оприбуткування майна (п. 8 ст. 172 НК РФ);
суми податку, сплачені за видатками на відрядження (витрати по проїзду до місця службового відрядження і назад, включаючи витрати на користування в поїздах постільними речами, а також витрат на наймання житлового приміщення) і представницьких витрат, приймається до відрахування при нарахуванні податку на прибуток організацій;
суми податку, пред'явлені продавцем товарів (робіт, послуг), майнових прав, у платника податків, який перерахував суми оплати, часткової оплати в рахунок майбутніх поставок товарів (виконання робіт, надання послуг), передачі майнових прав.
Податкові відрахування провадяться на підставі рахунків-фактур, виставлених продавцями при придбанні платником податку товарів (робіт, послуг), майнових прав, документів, що підтверджують фактичну сплату сум податку при ввезенні товарів на митну територію Російської Федерації, документів, що підтверджують сплату сум податку, утриманого податковими агентами . При цьому зазначені товари (роботи, послуги), майнові права повинні бути прийняті на облік.
Пред'явлений організації ПДВ при придбанні товарів (робіт, послуг), майнових прав можна прийняти до відрахування без його оплати постачальнику.
За операціями, оподатковуваним по ставці 0%, ПДВ до відрахування приймається в момент визначення податкової бази. За експортними опе-раціях податок приймається до відрахування при наявності пакета документів в останній день того місяця, в якому документи зібрані. При виробництві товарів з тривалим виробничим циклом ПДВ ставиться до відрахування в момент відвантаження цих товарів. При отриманні майна до статутного капіталу податок віднімається після прийняття на облік такого майна (згідно ст. 172 НК РФ). Податок ставиться до відрахування при отриманні майна в статутний капітал, але тільки якщо передавальна організація відновила його до бюджету. Відрахування сум податку, пред'явлених платнику податків при придбанні або сплачених при ввезенні на митну територію України основних засобів та (або) нематеріальних активів, проводяться в повному обсязі після прийняття на облік даних основних засобів та (або) нематеріальних активів.
Якщо платник податків використовує власне майно (у тому числі векселі третіх осіб) у розрахунках за придбані товари (роботи, послуги), суми податку обчислюються їм виходячи з балансової вартості майна, переданого в рахунок їх оплати.
Відрахування сум податку за операціями реалізації, оподатковуваних податковою ставкою 0%, виробляються тільки при наданні до податкових органів окремої декларації з додатком відповідних документів.
Відрахування податку у разі повернення товарів продавцю (у тому числі протягом гарантійного терміну) або відмови від товарів (робіт, послуг) проводиться в повному обсязі після відображення в обліку операцій з коригування показника реалізації, але не пізніше року з моменту повернення або відмови.
Відрахування податку при здійсненні капітального будівництва проводиться у міру постановки на облік об'єктів завершеного капітального будівництва (основних засобів) або при реалізації об'єкта незавершеного капітального будівництва.
При здійсненні будівельно-монтажних робіт для власного споживання платник податків виробляє податкове вирахування на останнє число кожного податкового періоду.
Відрахування податку з сум оплати, часткової оплати в рахунок майбутніх поставок товарів (робіт, послуг), передачі майнових прав проводиться на підставі рахунків-фактур, виставлених продавцями при отриманні оплати, часткової оплати в рахунок майбутніх поставок, документів, що підтверджують фактичне перерахування сум оплати, часткової оплати в рахунок майбутніх поставок, при наявності договору, що передбачає перерахування зазначених сум.
Таким чином, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету, визначається як відповідна податковій ставці відсоткова частка податкової бази, зменшена на суму податкових відрахувань і збільшена на суму відновленого ПДВ (ст. 173 НК РФ).
У разі якщо за підсумками податкового періоду сума податкових відрахувань перевищить загальну суму податку, обчислену за операціями, визнаним об'єктом оподаткування, то отримана позитивна різниця підлягає відшкодуванню (заліку, поверненню) платнику податків.
Сплата податку за операціями, визнаним об'єктом оподаткування на території Російської Федерації, проводиться за підсумками кожного податкового періоду виходячи з фактичної реалізації (передачі) товарів (виконання, в тому числі для власних потреб, робіт, надання, у тому числі для власних потреб, послуг) за минулий податковий період рівними частками не пізніше 20-го числа місяця, наступного за минулим податковим періодом.
При ввезенні товарів на митну територію Російської Федерації сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, сплачується відповідно до митного законодавства.
Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, за операціями реалізації товарів (робіт, послуг, майнових прав) на території Російської Федерації, сплачується за місцем обліку платника податків в податкових органах. Податкові агенти (організації та індивідуальні підприємці) виробляють сплату суми податку за місцем свого знаходження.
Платники податків (податкові агенти) зобов'язані надати до податкових органів за місцем свого обліку відповідну податкову декларацію в строк не пізніше 20-го числа місяця, наступного за минулим податковим періодом.
Податкові органи проводять залік податку самостійно або за погодженням з митними органами. Після закінчення трьох календарних місяців, наступних за минулим податковим періодом, сума, яка не була зарахована, підлягає поверненню платнику податку за його письмовою заявою. Повернення зазначених сум здійснюється органами Федерального казначейства протягом двох тижнів після отримання рішення податкового органу. При порушенні термінів на суму, що підлягає поверненню платнику податку, нараховуються відсотки виходячи з 1/300 ставки рефінансування Банку Росії за кожен день прострочення.