| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Правова база ведення вкладних (депозитних) операцій | ||
|
вкладні (депозитні) операції банків (кредитних організацій) та їх відносини з вкладниками в Цивільному кодексі РФ регулюються ст. 834-860, 395 і 809. При цьому договори про відкриття і ведення банківського вкладного (депозитного) рахунку повинні відповідати вимогам ст. 426 ГК. Зазначені статті містять наступні істотні норми. Право банку залучати гроші у внески має бути записано в його ліцензії, виданої в законному порядку. Договір банківського вкладу (депозиту) повинен бути укладений у письмовій формі. При цьому форма договору вважається дотриманою, якщо внесення вкладу засвідчене ощадною книжкою, ощадним або депозитним сертифікатом або іншим виданим банком вкладникові документом, що відповідає вимогам, передбаченим для таких документів у законі, встановленим відповідно до нього банківських правилах, і вживаним в банківській практиці звичаями ділового обороту. Договір банківського депозиту - це те ж саме, що й договір банківського вкладу, але володіє особливостями, обумовленими специфікою розуміння депозиту в сучасній банківській практиці. Договорами банківського депозиту зазвичай називають: 1) договір, в якому вкладником виступає юридична особа, 2) договір, в якому сума депозиту вноситься на строго певний і не підлягає зміні строк; 3) договір, в якому сума депозиту вноситься на вже існуюче в банку рахунок вкладника і «депонується» на ньому, що може бути пов'язано з обмеженням права власника рахунку розпоряджатися цією сумою. За договором банківського вкладу (депозиту) банк, що прийняла від (для) вкладника суму грошей, зобов'язується повернути суму вкладу і виплачувати відсотки на неї на умовах і в порядку, передбачених у договорі. Договір вкладу (депозиту) - реальний договір, тобто вважається укладеним з моменту внесення (перерахування) до банку узгодженої суми. Внести суму можна шляхом передачі готівки в касу банку або шляхом безготівкового переліку-лення грошей на обумовлений рахунок. Всякий варіант внесення суми вкладу (депозиту) передбачає наявність попереднього договору (угоди) потенційного вкладника з банком про суму вкладу, а варіант безготівкового внесення суми - також і домовленості про рахунок, на який має бути зарахована сума. Домовленість про суму досягається в більшості випадків в усній формі, про рахунок - у письмовій (у вигляді окремого документа, зазвичай з'єднує в собі риси попереднього договору про внесення вкладу та самого договору вкладу). У разі внесення суми готівкою в касу банк за бажанням клієнта зобов'язаний відкрити йому рахунок або зарахувати сум ^ на вже наявний рахунок. При перерахуванні грошей безготівковим шляхом клієнт також може розпорядитися або про депонування суми на наявному у нього рахунку, або відкрити для цього вкладу особливий рахунок. У ГК нічого не говориться про випадок, коли договір вкладу не містить умови про термін. Дотримуючись змісту ЦК та Закону про банки, такий договір, мабуть, треба вважати договором, укладеним на умовах «до запитання». Банк зобов'язаний видати вклад будь-якого виду або його частину на першу вимогу вкладника, за винятком вкладу, внесеного юридичною особою на інших (передбачених у договорі) умовах. Умова про відмову громадянина від права на одержання вкладу на першу вимогу, якщо таке буде включено в договір, вважатиметься нікчемним. Вимога вкладника до банку повернути вклад не погашається позовною давністю (ст. 208 ЦК). То.же саме можна сказати і про вимогу вкладника виплатити йому відсотки за вклад - воно також не схильне до дії загального трирічного строку позовної давності. Якщо вкладник не вимагає повернення строкового вкладу після закінчення терміну чи вкладу, внесеного на інших умовах, при настанні передбачених у договорі обставин, то договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не буде передбачено в договорі. Банк платить вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, визначеному в договорі. Всякий договір банківського вкладу (депозиту) являє собою договір віз-Безоплатно. У ГК (ст. 838) це виражено правилом про те, що банк зобов'язаний виплатити вкладнику відсотки в розмірі, що визначається у договорі, а якщо в договорі розмір процентів не визначений - у розмірі, що визначається відповідно до п. 1 ст. 809 ЦК, тобто у розмірі ставки рефінансування Центрального банку. За договором вкладу на вимогу банк має право змінити в односторонньому порядку розмір виплачуваних їм відсотків, але тільки за умов, що, по-перше, в договорі не передбачено інше, по-друге, банк повідомить про зменшення розміру відсотків вкладникові за місяць до такого зменшення, якщо інше не буде передбачено в договорі. Якщо інше не обумовлено в договорі, то відсотки виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а не витті-вимагати у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються відсотки. Банк зобов'язаний забезпечувати повернення вкладів громадян шляхом обов'язкового страхування, а у передбачених законом випадках - і іншими способами. Способи забезпечення повернення вкладів (депозитів) юридичних осіб визначаються в договорі. Вже при укладанні договору банк зобов'язаний надати вкладникові інформацію про забезпеченість повернення його вкладу. Юридична особа не має права перераховувати які у вклади (депозиті) кошти іншим особам. Питанням залучення грошей фізичних і юридичних осіб у вклади (депо-зити) у цьому Законі присвячені ст. 29, 30, 36-39. Ст. 30. Відносини між Банком Росії, кредитними організаціями, їх клієнтами та бюро кредитних історій Відносини між Банком Росії, КО та їх клієнтами здійснюються на основі договорів, якщо інше не передбачено у федеральному законі. У договорі повинні бути вказані відсоткові ставки по ... вкладами (депозитами), вар-тість банківських послуг і терміни їх виконання, у тому числі терміни обробки платіжних документів, майнова відповідальність сторін за порушення договору ... а також порядок його розірвання та інші істотні умови договору. ы Ст. 36. Банківські вклади фізичних осіб Вклад - грошові кошти в гривнях або іноземній валюті, розміщувані фізичними особами з метою збереження і отримання доходу. Дохід за вкладом виплачується у грошовій формі у вигляді відсотків. Вклад повертається вкладникові на його першу вимогу в порядку, передбаченому для внеску даного виду у федеральному законі і відповідному договорі. Вклади приймають тільки банки, що мають таке право відповідно до ліцензії, яка видається Банком Росії, що беруть участь в системі обов'язкового страхування внесків і перебувають на обліку в організації, що здійснює функції обов'язкового страхування внесків, Банки забезпечують збереження вкладів і своєчасність виконання своїх зобов'язань перед вкладниками. Залучення коштів у внески оформляється договором у письмовій формі у двох примірниках, один з яких видається вкладнику. Право залучення у внески ... коштів фізичних осіб надається банкам, з дати ... реєстрації яких пройшло не менше двох років. При злитті банків зазначений строк розраховується по банку, що має більш ранню дату ... реєстрації. При перетворенні банку зазначений строк не переривається. Ст. 38. Система обязательнрго страхування вкладів фізичних осіб у банках Для забезпечення гарантій повернення залучених банками коштів громадян та компенсації втрати доходу за вкладеними коштами створюється система обов'язкового страхування внесків фізичних осіб у банках. Учасниками системи обов'язкового страхування внесків фізичних осіб у банках є організація, що здійснює функції обов'язкового страхування внесків, і банки, які залучають кошти громадян. Порядок створення, формування та використання коштів системи обов'язкового страхування внесків фізичних осіб у банках визначається у федеральному законі. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||