Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 1. Передумови непу | ||
1. Етодіктовалось, насамперед, дрібним, раздробленньш, тобто переважно докапіталістичним характером господарства. Сільськегосподарство, в якому була зайнята велика частина населення країни, складалося з селянських господарств, тобто знаходилося на докапіталістичної стадії. У промисловості за роки громадянської війни було зруйновано в основному велике фабрнчно-тводское виробництво і прс-Це була політика володіли тепер дрібні кус-відновлення товарообігу тарні й напівкустарні заве-між містом і селом, дення, тобто закладу Докап-а отже, політика талістіческого рівня. Ці відновлення товарно-дрібні господарства не можна грошових відносин взагалі. було націоналізувати, А відновлення товарно-не можна було використовувати в грошових, тобто економічних якості основи для підйому відносин вимагало, в свою економіки. Треба було снача-чергу, переходу ла перейти від цих дрібних хо-від адміністративних зяйственних одиниць до круп-до економічних методів вим підприємствам, тобто їжі-господарювання. Лать те, що зазвичай відбува- Селяни були незадоволені продрозверсткою. Це невдоволення виявлялося у повстаннях в Тамбовській і Воронезькій губерніях, в Поволжі та в Сибіру. Вершиною цього невдоволення був заколот в Кронштадті. Продрозверстка позбавляла селян зацікавленості у виробництві товарної продукції. В умовах продрозверстки селянин був матеріально зацікавлений лише в тому, щоб виробляти мінімум продукції, який був необхідний для його власного споживання, щоб не віддавати хліб місту. І насильницькі заходи тут допомогти вже не могли: у селянина не можна було відібрати те, чого він не справив. Держава була не в змозі нагодувати робітників. Рятуючись від голоду, робочі йшли в село. У країні залишалося не-багатьох більше 1 млн. робітників. Все це і визначало зміст нової економічної політики. Це була політика відновлення товарообігу між містом і селом, а отже, політика відновлення товарно-грошових відносин взагалі. А відновлення товарно-грошових, тобто економічних, відносин вимагало, в свою чергу, переходу від адміністративних до економічних методів господарювання. Це була політика використання буржуазних елементів в економіці для відновлення і розвитку господарства. Чому було необхідно використовувати ці буржуазні елементи? Тому що кожному рівню продуктивних сил відповідають свої про-виробничі відносини, і якщо продуктивні сили знаходяться на докапіталістичної рівні, то не можна «впровадити» в них соціалістичні відносини. Треба спочатку підняти, підтягнути продуктивні сили до рівня розвинутого капіталізму, а вже потім можна переходити до соціалізму. А щоб підняти, треба іспользонать капіталістичні відносини, що відповідають цим продуктивним силам. Істотно змінилися уявлення керівників більшовицької партії про шляхи будівництва соціалізму. Багато хто з них писали тепер, що треба вчитися торгувати, що соціалізм - це американська техніка і організація трестів, що соціалізм - це державний капіталізм, звернений на користь всього народу; що «лад цивілізованих кооператорів - це є лад соціалізму», що зміна поглядів на кооперацію означає «коренпую зміну всієї точки зору на соціалізм». Неп тепер розглядався не як вимушений відступ перед капіталізмом, а як шлях будівництва соціалізму через торгівлю, госпрозрахунок, кооперацію. У цьому новому соціалізмі знаходили місце не тільки торгівля і кооперація, але навіть промислові корпорації типу капіталістичних монополій. | ||
« Попередня | Наступна » | |
|