Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Конотопом М.В., Сметанін С. І.. ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ. (Підручник), 2000 - перейти до змісту підручника

§ 1. Передумови непу

Після закінчення громадянської війни Радянська держава перейшло від політики воєнного комунізму до нової економічної політики. Розруха не могла припинитися сама собою із закінченням війни. Найнижча точка розрухи, найнижчий рівень проізволства припадав на 1921 р., коли війна була вже закінчена. Для припинення розрухи і переходу до відновлення господарства треба було змінити економічну політику, тому що політика воєнного комунізму мала зовсім інші цілі. А якою має бути ця нова економічна політика, диктувалося конкретно обстановкою.
1. Етодіктовалось, насамперед, дрібним, раздробленньш, тобто переважно докапіталістичним характером господарства. Сільськегосподарство, в якому була зайнята велика частина населення країни, складалося з селянських господарств, тобто знаходилося на докапіталістичної стадії. У промисловості за роки громадянської війни було зруйновано в основному велике фабрнчно-тводское виробництво і прс-Це була політика володіли тепер дрібні кус-відновлення товарообігу тарні й напівкустарні заве-між містом і селом, дення, тобто закладу Докап-а отже, політика талістіческого рівня. Ці відновлення товарно-дрібні господарства не можна грошових відносин взагалі. було націоналізувати, А відновлення товарно-не можна було використовувати в грошових, тобто економічних якості основи для підйому відносин вимагало, в свою економіки. Треба було снача-чергу, переходу ла перейти від цих дрібних хо-від адміністративних зяйственних одиниць до круп-до економічних методів вим підприємствам, тобто їжі-господарювання.
Лать те, що зазвичай відбува-
дит при переході до капіталізму.
Селяни були незадоволені продрозверсткою. Це невдоволення виявлялося у повстаннях в Тамбовській і Воронезькій губерніях, в Поволжі та в Сибіру. Вершиною цього невдоволення був заколот в Кронштадті.
Продрозверстка позбавляла селян зацікавленості у виробництві товарної продукції. В умовах продрозверстки селянин був матеріально зацікавлений лише в тому, щоб виробляти мінімум продукції, який був необхідний для його власного споживання, щоб не віддавати хліб місту. І насильницькі заходи тут допомогти вже не могли: у селянина не можна було відібрати те, чого він не справив.
Держава була не в змозі нагодувати робітників. Рятуючись від голоду, робочі йшли в село. У країні залишалося не-багатьох більше 1 млн. робітників.
Все це і визначало зміст нової економічної політики. Це була політика відновлення товарообігу між містом і селом, а отже, політика відновлення товарно-грошових відносин взагалі. А відновлення товарно-грошових, тобто економічних, відносин вимагало, в свою чергу, переходу від адміністративних до економічних методів господарювання.
Це була політика використання буржуазних елементів в економіці для відновлення і розвитку господарства. Чому було необхідно використовувати ці буржуазні елементи? Тому що кожному рівню продуктивних сил відповідають свої про-виробничі відносини, і якщо продуктивні сили знаходяться на докапіталістичної рівні, то не можна «впровадити» в них соціалістичні відносини. Треба спочатку підняти, підтягнути продуктивні сили до рівня розвинутого капіталізму, а вже потім можна переходити до соціалізму. А щоб підняти, треба іспользонать капіталістичні відносини, що відповідають цим продуктивним силам.
Слід зауважити, що інтерпретація непу поступово змінювалася. Спочатку неп розглядався тільки як тимчасова поступка, тимчасове і вимушений відступ перед капіталізмом, не передбачалося відновлення товарно-грошових відносин. Відновлено вони були лише підтиском еко-ліджень процесу. «Кооперація дрібних хазяйчиків» розглядається лише як різновид капіталізму. Ідеалом залишалася робота в єдиному державному господарстві «по одному загальному плану» і «за загальним розпорядком». Активну силу країни складали люди, виховані громадянською війною, і методи примусу їм здавалися природними і для мирного будівництва.
Істотно змінилися уявлення керівників більшовицької партії про шляхи будівництва соціалізму. Багато хто з них писали тепер, що треба вчитися торгувати, що соціалізм - це американська техніка і організація трестів, що соціалізм - це державний капіталізм, звернений на користь всього народу; що «лад цивілізованих кооператорів - це є лад соціалізму», що зміна поглядів на кооперацію означає «коренпую зміну всієї точки зору на соціалізм». Неп тепер розглядався не як вимушений відступ перед капіталізмом, а як шлях будівництва соціалізму через торгівлю, госпрозрахунок, кооперацію. У цьому новому соціалізмі знаходили місце не тільки торгівля і кооперація, але навіть промислові корпорації типу капіталістичних монополій.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz