| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
8.1. ПІДПРИЄМНИЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ. ФІРМА (ПІДПРИЄМСТВО) ЯК СУБ'ЄКТ ПІДПРИЄМНИЦТВА | ||
|
Підприємництво - це самостійна, ініціативна діяльність громадян і фірм, спрямована на отримання прибутку або особистого доходу і здійснювана під їх майнову відповідальність. Основною організаційною одиницею підприємницької діяльності є фірма. У зарубіжній економічній літературі фірма визначається як організація, що має єдине управління, утворена з метою отримання прибутку шляхом пропозиції для продажу речових благ і послуг. Фірма може складатися з одного або кількох підприємств, які займаються одним і тим же або різними видами господарської діяльності. У нашій економічній літературі немає чіткого розмежування між поняттями "фірма" і "підприємство". Часто ці поняття використовуються як синоніми. Іноді термін "фірма" вживається тільки стосовно до приватних підприємств. Підприємницькою діяльністю займається велика кількість фірм, які створюють та / або реалізують різноманітні товари. Ринкова пропозиція того чи іншого блага представляє собою результат спільної діяльності фірм, що утворюють в сукупності галузь. В організаційно-економічному плані фірма (підприємство), по-перше - комплекс засобів виробництва, що володіє технологічним єдністю, пристосований для виготовлення певного продукту, а по-друге - колектив працівників, що взаємодіють один з одним на основі внутрішньовиробничого поділу праці. У соціально-економічному плані фірма представляє собою відокремлений ланка, яка характеризується певною сукупністю відносин як всередині фірми, так і з зовнішніми по відношенню до неї суб'єктами. Економічна відособленість фірми заснована на відокремленні ресурсів підприємства і на їх повному самостійному обороті, відшкодування витрат отриманими доходами. Фірма має самостійний бухгалтерський баланс, на якому відповідно до загальноприйнятих правил відображає результати господарської діяльності, і розрахунковий рахунок у банку, що фіксує її грошові витрати і надходження. В силу відособленості фірма виступає як суб'єкт господарювання, тобто є активним агентом економічної системи, який розпоряджається належними йому і залученими на час факторами виробництва відповідно з власними економічними інтересами. Перехід нашої економіки від централізовано керованої до ринкової принципово змінює положення підприємства в сис-темі економічних відносин. З об'єкта управління, покликаного втілювати в життя рішення центру, воно перетворюється на самостійне суб'єкт господарської діяльності. У нових умовах господарювання підприємство перетворюється з формального товаро-виробника на повноцінного: воно виробляє блага для продажу у формі товарів і свої відносини з іншими економічними суб'єктів-тами будує на основі купівлі-продажу. Для цілей економічного аналізу фірми (підприємства) можна згрупувати за характером діяльності, галузевої приналежності, формами власності, цільової спрямованості, організаційно-правовими формами та розмірами. За характером діяльності фірми діляться на виробничих-Цінні та невиробничі. За галузевою належністю - на промислові, сільськогосподарські, торгові, транспортні, страхові і т.д. За формами власності видбляют державні, колективні та приватні підприємства. По цілям діяльності підприємства діляться на комерційні та некомерційні. Основною метою діяльності перших є з-потяг прибутку, другі створюються для надання соціальних ус-луг. До некомерційних (бюджетним) належать суб'єкти госпо-дарювання, які утримуються за рахунок коштів республіканських і місцевих бюджетів (школи, лікарні, суди тощо). Господарська діяльність різних громадських і релігійних організацій, благодійних фондів, як правило, переслідує некоммерч-ські цілі. До підприємств некомерційного типу відносять також споживчі кооперативи, оскільки їх діяльність направ-лена не стільки на отримання доходу, скільки на надання допомоги і сприяння членам кооперативу. За організаційно-правовою формою розрізняються унітарні підприємства, господарські товариства, акціонерні товариства, виробничі кооперативи. До унітарних підприємств відносяться підприємства, що належать одному власнику (приватному власнику, органу державної влади або органу місцевого управління). Товариства (партнерства) створюються шляхом об'єднання капіталів кількох осіб. Вони можуть бути з повною, змішаної і обмеженої відповідальністю. Члени повного товариства відповідають солідарно всім своїм майном за зобов'язаннями фірми. У товаристві зі змішаною відповідальністю поряд з тими, хто несе повну відповідальність, присутні учасники (коммандітісти), відповідальність яких обмежена їх внеском. Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) створюється як товариство, пайова участь членів якого зафіксовано в установчому договорі і кожен з них ризикує лише в межах свого вкладу. Акціонерне товариство (корпорація) - це правова форма організації фірми, капітал якої утворюється в результаті об'єднання багатьох індивідуальних капіталів шляхом випуску та продажу акцій. Власники акцій (акціонери) є спільними соб-ственник корпорації, вони несуть ризик збитків тільки в межах вартості належних їм акцій. Акціонерні товариства бувають відкриті (ВАТ) та закриті (ЗАТ). Акції відкритих товариств розповсюджуються шляхом вільного продажу, закритих - серед заздалегідь визначеного кола осіб. За розмірами фірми поділяються на малі, середні і великі. Основними параметрами, на підставі яких відбувається їх розмежування, є чисельність працівників і обсяг вироб-ництва або продажу. У світовій практиці, як правило, малої вва-шається фірма з чисельністю працюючих менше 100 чоловік, а великої - з кількістю працівників понад 500 осіб. Відповідно до законодавства Республіки Білорусь до малих відносяться фірми в промисловості з числом працівників до 200 осіб, в будів-ництві - до 50 осіб, у галузях невиробничої сфери - до 25 чоловік. У країнах з розвиненою ринковою економікою переважна кількість підприємств - малі, середні фірми не так численні, причому в даний час має місце тенденція скорочення їх чисельності. Основну ж масу продукції в цих країнах виробляють великі фірми. Великі фірми мають дуже важливими перевагами в порівнянні з малим і середнім бізнесом. Вони здійснюють масове виробництво, що створює умови для значної економії факторів виробництва, володіють великими фінансовими можливостями для проведення науково-дослідних робіт та впровадження їх результатів у виробництво. Малі підприємства можуть успішно співіснувати з великим бізнесом в силу їх гнучкості, здатності швидко реагувати на зміну ринкової кон'юнктури, а також завдяки підтримці з боку держави. Будь-яка фірма здійснює такі основні функції: організація і управління господарською діяльністю; постачання свого підприємства необхідними ресурсами; реалізація створених речових благ чи послуг; внутрифирменное управління персоналом. У наступних питаннях даної глави буде розглянуто, як фірма вирішує, що, як і скільки їй слід виробляти, щоб отримати максимальний позитивний результат. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||