| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Додаток | ||
|
ЛИСТ від 20 липня 2005 р. № ГВ-6-21/607 Про направлення роз'яснень Росводресурсов і Роснедр по колекторно-дренажних і шахтно-копальневим підземним водам Федеральна податкова служба надсилає до відома та використання в роботі лист Федерального агентства з надрокористування від 26 травня 2005 р. № ПС-03-26/2833 і лист Федерального агентства водних ресурсів від 15 червня 2005 р. № МС-02 -31/1667 з питання визначення понять шахтно-рудникових та колекторно-дренажних під-земний вод. При цьому звертаємо увагу, що при ухваленні рішення по конкретним платникам податків та конкретних випадків здійснення забору шахтно - руднічник і колекторно - дренажний підземний вод необхідно керуватися відомостями про категорії (вигляді) забирається вод, відображеними у відповідної ліцензії, виданої водокористувачеві, або умовах водокористування до неї. При необхідності, зокрема у разі відсутності в ліцензії чітких вказівок на конкурують-ную категорію (вид) забирається підземний вод, слід запитувати територіальні органи Росводресурсов і Роснедр про підтвердження (спростування) видачі відповідного водокористувачеві ліцензії саме в цілях забору зазначеної категорії (виду) підземних вод. Доведіть викладене до нижчестоящих податкових органів і платника податків. Головний державний радник податкової служби В.В. ГУСЄВ МІНІСТЕРСТВО ВОДНИХ РЕСУРСІВ ЛИСТ від 15 червня 2005 р. № МС-02-31/1667 Федеральне агентство водних ресурсів повідомляє наступне. Поняття «колекторно-дренажниге» і «шахтно-рудничні води» законодав-ством Російської Федерації не визначені. Тим часом відповідно до ст. 1 Водного кодексу Російської Федерації поняття дренажна вода визначено як «вода, що збирається дренажними спорудами та скидається у водні об'єкти». Одночасно з цим, Політехнічним словником (редакція А.Ю. Іш-линского, Москва, 1980) дано визначення колектора як збирача, а ГОСТом 19185-73 - дренажу як пристрої для збору і відводу профільтрувати і підземних вод. У практиці спорудами для відведення дренажних вод є колектора, безпосередньо відводять профільтрувати і під-земні води у водні об'єкти та власне дрени, що збирають ці води. Звідси складається поняття «колекторно-дренажні води». Поняття «шахтно-рудничні води» також включає поєднання двох визначень «шахтні води» і «рудні води». Згідно з геологічними словником (видавництво «Надра», Москва, 1978) «шахтні води» - це підземна (іноді поверхнева) вода, яка проникає в гірничі виробки (шахти, кар'єри) вугільних родовищ і що надає певний вплив на умови розтину та експлуатації родовищ корисних копалин. При розробці рудних родовищ підземні води називають «рудничними водами». Заступник Керівника М.В.СЕЛІВЕРСТОВА МІНІСТЕРСТВО надрокористування ЛИСТ від 26 травня 2005 р. № ПС-03-26/2833 Про підземні шахтно-рудникових та колекторно-дренажних водах Федеральне агентство з надрокористування розглянуло звернення Федеральної податкової служби та повідомляє наступне. Поняття «колекторно-дренажні води» є синонімом поняття «дренажні води», оскільки відповідно до ст. 1 гл. 1 розділу 1 Водного кодексу Російської Федерації від 16 листопада 1995 року № 167-ФЗ (прийнятий ГД РФ 18 жовтень 1995) (ред. від 29 грудня 2004 р.) «дренажні води - вода, що збирається дренажними спорудами та скидається у водні об'єкти », а дренажні споруди являють собою сукупність дрен та колекторів, звідси і термін -« колектив-торно-дренажні води ». Поняття «шахтно-рудничні води» включає в себе, строго кажучи, два терміни: «шахтні води» і «рудні води». Згідно з геологічними словником (вид. «Надра», М., 1978) «шахтні води» - це підземна (іноді поверхнева) вода, яка проникає в гірничі виробки (шахти, кар'єри) вугільних родовищ і що надає певний вплив на умови розтину та експлуатації родовищ корисних копалин. При розробці рудних родовищ підземні води називають «рудничними водами». Заступник Керівника П.В.САДОВНІК президії Вищого арбітражного суду РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПОСТАНОВА від 9 грудня 2008 р. № 10019/08 Президія Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації у складі: членів Президії: Валявіна Є.Ю., Витрянского В.В., Вишняк Н.Г., Горячевою Ю.Ю., Завияловой Т.В., Ісайчева В.Н., Козлової OA, Першутова А.Г., Сарбаш С.В., Слєсарєва В.Л., Юхнея М.Ф. - Розглянув заяву Інспекції Федералиной податкової служби за Індустріалиному району міста Хабаровська про перегляд у порядку нагляду рішення Арбітражного суду Хабаровського краю від 14 грудня 2007 р. по справі № А73-11513/2007-45 та постанови Федералиного арбітражного суду Далиневосточного округу від 14 квітня 2008 р. у тій же справі. У засіданні взяли участь представники: від заявника - Інспекції Федералиной податкової служби за Індустріалиному району міста Хабаровська - Головкіна О.А., Дворяк Н.М., Сеніна М.Г. Заслухавши та обговоривши доповідь суди Вишняк Н.Г. та пояснення представників бере участь у справі особи, Президія встановив наступне. Відкритим акціонерним товариством «Хабаровський річковий торговельний порт» (далі - товариство), що здійснює полизованіе акваторією річки Амур в районі Володимирівського родовища нерудний будів-телиних матеріалів для видобутку піску і піщано-гравійної суміші на підставі ліцензії на водополизованіе ХАБ № 00043, що діє до 1 січня 2023, подані податкові декларації з водного податку за IV квартал 2006 р. і I квартал 2007 р., де до сплати вказані 534 руб. і 505 руб. відповідно. Суми цього податку нараховані з урахуванням фактично ісполизуемой в названих податкових періодах площі водного простору і реалиной можливості ісполизовати в осінньо-зимовий період водний об'єкт для видобувних робіт. За результатами камеральної перевірки податкових декларацій Інспекція Федеральної податкової служби по Індустріальному району міста Хабаровська (далі - інспекція) визнала суми податку заниженими і винесла рішення від 21 червня 2007 р. № 1152 та від 5 жовтня 2007 р . № 1347, якими суспільство притягнуто до відповідальності, передбаченої п. 1 ст. 122 Податкового кодексу Російської Федерації (далі - Кодекс), у вигляді стягнення 1402 крб. 80 коп. і 1478 руб. 60 коп. штрафів. Цими ж рішеннями суспільству запропоновано сплатити 7014 руб. і 7043 руб. водного податку та 359 руб. 19 коп. і 401 руб. 34 коп. пенею. Приймаючи рішення, інспекція виходила з того, що обов'язок по сплаті водного податку виникає у зв'язку з наданням права користування водними об'єктами, коректування ж податкової бази в залежності від сезонних умов використання водних об'єктів і розміру фактично використовуваної площі акваторії податковим законодав-ством не передбачена. Товариство звернулося до арбітражного суду з вимогою про визнання недійсними цих рішень інспекції. Рішенням Арбітражного суду Хабаровського краю від 14.12.2007 заявлену вимогу задоволено. Федеральний арбітражний суд Далекосхідного округу постановою від 14 квітня 2008 р. Рішення суду залишив у силі. У заяві, поданій у Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації, про перегляд у порядку нагляду зазначених судових актів інспекція просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права. У відгуку на заяву товариство просить залишити ці судові акти без зміни як відповідне нормам податкового законодавства, вважаючи, що обов'язок по сплаті податку виникає у зв'язку з фактичним використанням акваторії річки. Перевіривши обгрунтованість доводів, викладених у заяві, відгуку на нього і виступах присутніх у засіданні представників інспекції, Президія вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав. Виносячи судові акти, суди керувалися п. 1 ст. 333.9 та п. 3 ст. 333.10 Кодексу та виходили з того, що обов'язок по сплаті водного податку співвідноситься з фактичним користуванням платником податків водним об'єктом. Роботи з видобутку корисних копалин (піску і піщано-гравійної суміші) в районі Володимирівського родовища нерудних будівельних матеріалів суспільством в перевіряються періодах не велися, тому підстав для притягнення до податкової відповідальності, нарахування податку і пені у інспекції не мали. Площа наданого водного простору визначається за даними ліцензії на водокористування, договору на водокористування, а у разі відсутності в ліцензії (договорі) таких даних - за матеріалами відповідної технічної та проектної документації. Однак судами не враховано наступного. Статтею 333.8 Кодексу до платників податків водного податку віднесено організації та фізичні особи, які здійснюють водокористування відповідно до законодавства Російської Федерації. Кодекс не містить визначення понять «водокористування», «во-допользователь». Згідно п. 1 ст. 11 Кодексу інститути, поняття і терміни цивільного, сімейного та інших галузей законодавства Російської Федерації, що використовуються в Податковому кодексі Російської Федерації, застосовуються в тому значенні, в якому вони використовуються в цих галузях законодавства, якщо інше не передбачено Податковим кодексом Російської Федерації. Отже, в силу пункту 1 статті 11 Кодексу поняття, наведені в статті 1 Водного кодексу Російської Федерації, підлягають застосуванню і для цілей оподаткування. Так, п. 8 ст. 1 Водного кодексу Російської Федерації під водокористувачем розуміється фізична або юридична особа, якій надано право користування водними об'єктами. Під використанням водний об'єктів (водокористуванням) розуміється використання різними способами водний об'єктів для удов-летворенія потреб Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації, муніципальним утворень, фізичних і юридичних осіб (п. 14 ст. 1 Водного кодексу Російської Федерації). Податкова база визначається залежно від виду водокористування. Згідно п. 2 ст. 333.10 Кодексу при заборі води податкова база визначається як обсяг води, забраної з водного об'єкта за податковий період. При використанні акваторії водних об'єктів, за винятком лісосплаву в плотах і кошелях, податкова база відповідно до п. 3 ст. 333.10 Кодексу визначається як площа наданого водного простору. Вона розраховується за даними ліцензії на водокористування (договору на водокористування), а у разі відсутності в ліцензії (договорі) таких даних - за матеріалами технічної та проектної документації. Статтею 333.13 Кодексу встановлено порядок обчислення податку, в силу якого сума водного податку за підсумками кожного податкового періоду обчислюється як добуток податкової бази та відпо-вующей податкової ставки. Оскільки податкове законодавство не містить положень про коригування податкової бази по водному податку або про виключення з податкових періодів часу, протягом якого (з урахуванням сезонного характеру робіт) акваторія водних об'єктів фактично не використовується з об'єктивних, чи не залежних від водокористувача причин, донарахування інспекцією податку слід визнати обгрунтованим. Таким чином, в силу п. 1 ст. 304 Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації оскаржувані судові акти підлягають скасуванню як порушують одноманітність у тлумаченні та застосуванні арбітражними судами податкового законодавства. Враховуючи викладене та керуючись статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 305, статтею 306 Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації, Президія Вищого Арбітражного Суду Рос-сийской Федерації постановив: рішення Арбітражного суду Хабаровського краю від 14 грудня 2007 р. по справі № А73-11513/2007-45 і постанова Федерального арбітражного суду Далекосхідного округу від 14 квітня 2008 р. у тій же справі скасувати. У задоволенні вимоги відкритого акціонерного товариства «Хабаровський річковий торговельний порт» про визнання недійсними рішень Інспекції Федеральної податкової служби по Індустріальному району міста Хабаровська від 21 червня 2007 р. № 1152 та від 5 жовтня 2007 р. № 1347 відмовити. Головуючий А.А. ІВАНОВ | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||