| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Залучення капіталу через ринок цінних паперів | ||
|
Цінні папери, що обертаються на фінансовому ринку, за економічним змістом поділяються на два основних види: часткові, що представляють собою безпосередню частку їх власника (утримувача) в реальної власності і що роблять його співвласником останньої (звичайні і привілейовані акції акціонерних товариств); боргові, які характеризуються зазвичай твердо фіксованою процентною ставкою і зобов'язанням емітента виплатити суму боргу у визначений термін (класичним прикладом боргових цінних паперів є облігації). Відповідно до критерієм такого поділу фінансові кошти, отримані в результаті емісії цінних паперів, виступають як залучені (за пайовою цінних паперів) і позикові (за борговими зобов'язаннями). Емісія акцій. Кошти від емісії акцій є одним з найбільш широко використовуваних для фінансування інвестицій джерел, який активно застосовується акціонерними товариствами 6-6458 для залучення акціонерного капіталу. Збільшення власного капіталу через випуск акцій можливо при перетворенні фірми, що відчуває потребу у фінансових ресурсах, в акціонерне товариство або при випуску вже функціонуючим акціонерним про-суспільством нових акцій, які можуть розміщуватися як серед колишніх, так і серед нових акціонерів. В останньому випадку колишнім акціонерам надаються, як правило, переважні права на придбання нових акцій в тій пропорції, яка відповідає їх частці у вже існуючому акціонерному капіталі, перш ніж нові акції будуть запропоновані стороннім інвесторам. Така практика дозволяє акціонерам підтримувати свою частку в капіталі на певному рівні, зберігаючи контроль над діяльністю акціонерного товариства. При недостатності коштів для покупки додаткових акцій в колишніх акціонерів акції розміщуються серед нових власників, що об'єктивно зменшує частку акцій, зосереджених в руках у наявних акціонерів, і відповідно ступінь їх участі в капіталі акціонерного товариства. Слід зазначити, що розширення власного капіталу може відбуватися й іншим способом - шляхом капіталізації частини нерозподіленого прибутку (див. п. 3.1). При цьому способі збільшення власного капіталу керівництво акціонерного товариства за згодою зборів акціонерів приймають рішення не виплачувати певну частку нерозподіленого прибутку власникам звичайних акцій у вигляді дивідендів, а інвестувати її в різні види діяльності. Залишаючи прибуток у розпорядженні акціонерного товариства, акціонери - власники акцій фактично інвестують її в очікуванні майбутнього зростання ринкової вартості акцій і отримання зрослого доходу по них. В цілому слід враховувати, що акціонування як метод інвестування ефективно лише для конкурентоспроможних підприємств. Емісія та розміщення акцій пов'язані з істотними витратами. Крім того, існує небезпека знецінення попередніх випусків акцій, втрати контрольного пакета акцій, поглинання акціонерного товариства іншою фірмою. Емісія облігацій. Одним із джерел фінансування інвестиційної діяльності може бути емісія облігацій, направ-ленна на залучення тимчасово вільних грошових коштів насе-лення та комерційних структур. Термін облігаційної позики, як правило, повинен бути не менш тривалим, ніж середній строк здійснення інвестиційного проекту, з тим щоб погашення зобов'язань за облігаційної боргу відбувалося після отримання віддачі від вкладених коштів. Привабливість облігацій для потенційних інвесторів багато в чому визначається умовами їх розміщення. Умови облігаційної позики включають: суму і термін позики, число випущених облігацій, рівень процентної ставки, умови процентних виплат, дату, форми і порядок погашення, застереження з питань конверсії облігацій, захисту інтересів кредиторів і ін Пропоновані умови повинні бути досить вигідними для інвесторів і забезпечувати ліквідність облігацій, в ряді випадків - можливість повернення коштів по них до закінчення визначеного при емісії облігацій терміну шляхом купівлі-продажу на фондових біржах або через інвестиційні інститути позабіржового ринку. При виборі джерел формування інвестиційних ресурсів важливо враховувати переваги і недоліки, характерні для різних способів залучення капіталу. | акціонерне фінансування дає можливість розширення акціонерного капіталу на довгостроковій основі. Залучені кошти виплачуються їх власникам лише при ліквідації товариства, в той час як позиковий капітал підлягає поверненню в обумовлений термін; розміщення акцій на відміну від кредитних відносин не вимагає використання застави або гарантій; акціонерне товариство може не платити дивіденди за звичайними акціями за відсутності прибутку, а за рішенням зборів акціонерів та за наявності прибутку, в той час як при використанні облігаційної фінансування необхідно дотримуватися принцип платності; при фінансуванні великих інвестиційних проектів залучення капіталу шляхом випуску акцій дозволяє перенести виплати коштів на той період, коли проекти будуть вже самі генерувати дохід. Слід зазначити, що для інвесторів переваги і недоліки вкладення коштів розглянуті цінні папери носять інший характер. До переваг вкладень в акції можна віднести можливості: отримання значних доходів у вигляді дивідендів та продажу акцій за більш високим курсом; участі в управлінні акціонерним товариством; впливу на діяльність товариства (для крупнихдержате-лей акцій). У числі недоліків можна назвати: ризик невиплати дивідендів; ризик втрати капіталу при зниженні курсу акцій; неможливість для дрібних акціонерів впливати на проведену суспільством політику; останню черговість повернення капіталу при ліквідації товариства. Вкладення в облігації, у свою чергу, характеризуються сліду-ющими перевагами: величина доходу за облігаціями гарантована і заздалегідь відома, в той час як величина доходу за акціями (звичайним) носить негарантований і прогнозний характер; облігації можуть бути достроково пред'явлені до погашення, тим часом як акціонер не може затребувати кошти, вкладені в акції (за винятком пільгового періоду і випадку ліквідації емітента); при ліквідації фірми власники облігацій мають першо-чергове порівняно з власниками акцій право на повернення вкладених коштів. До основних недоліків вкладень в облігації можна віднести: менш високу, як правило, прибутковість облігацій порівня-рівняно з акціями; володіння облігаціями не надає права на участь в управлінні компанією. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||