Головна |
« Попередня | Наступна » | |
2. Продовження курсу реформ, шокова терапія | ||
Підскочили ціни на енергоносії призвели до платіжно-му кризі, не вистачало готівки. Нормою життя стали бар-терни угоди як між окремими підприємствами, так і між-ду цілими регіонами. Все це призвело до розвалу фінансової системи і втрати контролю за грошовим обігом. Тільки за перші 2 роки реформ відбувся спад виробництва по важливішого-шим показниками майже на 30%. Цей спад носив структурний, а загальний характер. Найбільше він негативно вплинув на прогресивні і високотехнологічні галузі. У грудні 1992 р. VII з'їзд народних депутатів РФ оцінив роботу уряду як незадовільну. На місце Є. Гайдара прийшов В. Черномирдін. Він підтвердив курс на ринкову економіку, але пообіцяв внести в нього корективи. До кінця 1994 р. вдалося знизити темпи інфляції. Розпочався також другий етап приватизації - через вільну купівлю-продаж приватних і акціонерних підприємств на біржах за ринковим курсом. Але скільки-небудь помітного зростання промислового виробництва домогтися не вдалося. Причому вирішення економічних завдань перешкоджало політичне протистояння двох основних гілок влади: законодавчої (З'їзд народних депутатів Росії і обирається їм Верховна Рада) і виконавчої (Президент і призначене ним уряд). Перехідний ха-рактер російської державності зумовив наростання суперечностей між ними. Конфлікт між Б. Єльциним і Верхов-ної Радою на чолі з Р. Хасбулатовим (його підтримав віце-президент А. Руцькой) призвів до прямого зіткнення із застосуванням зброї. | ||
« Попередня | Наступна » | |
|