Головна
Головна → 
Фінанси → 
Фінансовий менеджмент → 
« Попередня Наступна »
В.В. Ковальов. КУРС ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ (ПІДРУЧНИК), 2008 - перейти до змісту підручника

6.3. Прогнозування грошових потоків у фірмі

Платіжно-розрахункова дисципліна залежить не тільки від вибору форми безготівкових розрахунків, що є, як відомо, основним способом оплати продукції, що поставляється, а й від взаємної ув'язки грошових відтоків і приток. Спрощено цю ув'язку можна представляти як синхронний рух коштів по рахунках кредиторів і дебіторів. Кошти, що надійшли від дебіторів у погашення поставленої ним продукції, з невеликим лагом використовуються для розрахунків з кредиторами; перевищення приток грошових коштів над їх відтоком використовується для нарощування економічного потенціалу підприємства (придбання основних засобів і оборотних активів) та виплати дивідендів власникам. Природно, повної синхронізації грошових потоків домогтися неможливо. Саме тому підпри-ємство змушене мати страховий запас грошових коштів (зазвичай у вигляді високоліквідних цінних паперів) або періодично користуватися короткостроковими кредитами, несучи при цьому певні витрати. Для того щоб зробити грошові потоки більш прозорими і передбачуваними, на підприємстві організується формалізована система прогнозування.
В умовах ринкової економіки існують інші причини, по яких прогнозування грошових коштів стає актуальним завданням, зокрема розробка бізнес-плану, обгрунтування інвестиційних проектів, запитуваних кредитів та ін У світовій обліково-аналі-тичної практиці відомі різні методики прогнозування, проте загальній їх рисою є умовність отриманих результатів. Нижче ми розглянемо підхід до прогнозування, відомий як прямий рахунок, що грунтується на методі прогнозування на основі пропорційних залежностей (див. розд. 4.3), логічно Пояснюють-мій взаємозв'язку показників доходів і витрат, накопиченої стати-стике щодо платіжно-розрахункової дисципліни. Даний розділ роботи фінансового менеджера зводиться до обчислення можливих дже-рел надходження і відтоку грошових коштів.
Оскільки більшість показників важко спрогнозувати з великою точністю, нерідко прогнозування грошового потоку зводять до по-будові бюджетів грошових коштів у планованому періоді, враховуються-вая лише основні складові: обсяг реалізації, частку виручки за готівку, прогноз кредиторської заборгованості та ін Прогноз здійснюється на період в розрізі підперіодів: рік - у розрізі кварталів, рік - у розрізі місяців, квартал - в розрізі місяців і т. п.
У будь-якому випадку процедури виконуються в наступній послідовності: прогнозування грошових надходжень за підперіоди; прогнозування відтоку грошових коштів за підперіоди; розрахунок чистого грошового потоку (надлишок / нестача) за підперіоди; визначення сукупної потреби в короткостроковому фінансуванні в розрізі підперіодів.
На першому етапі розраховується обсяг можливих грошових надхо-джень. Певна складність може виникнути, якщо підпри-ємство застосовує методику визначення виручки принаймні відвантаження това-рів. Основним джерелом надходження грошових коштів є реалізація товарів за готівку і в кредит. На практиці біль-шість підприємств відстежують середній період часу, який потрібно покупцям для того, щоб оплатити рахунки. Виходячи з цього, можна розрахувати, яка частина виручки за реалізовану продукцію надійде в тому ж підперіоді, а яка в наступному. Далі за допомогою балансового методу розраховують грошові надходження і зміна дебіторської заборгованості. Базове балансове рівняння:


Більш точний розрахунок передбачає класифікацію дебіторської заборгованості за термінами погашення. Така класифікація виконується шляхом накопичення статистики та аналізу фактичних даних про погашення дебіторської заборгованості за попередні періоди. Аналіз рекомендується робити в розрізі місяців, тобто можна встановити усереднену частку дебіторської заборгованості зі строком погашення відповідно до 30 днів, до 60 днів, до 90 днів і т. д. При наявності інших суттєвих джерел надходження грошових коштів (інша реалізація, позареалізаційні операції) їх прогнозна оцінка виконується методом прямого рахунку; отримана сума додається до суми грошових надходжень від реалізації за даний подпериод.
На другому етапі розраховується відтік коштів. Основним елементом є погашення кредиторської заборгованості. Вважаєте я, що підприємство оплачує свої рахунки вчасно, хоча воно може відстрочити платіж. Затримку платежу називають розтягуванням кредиторської заборгованості; відстрочена кредиторська заборгованість у цьому випадку виступає в якості додаткового джерела короткострокового фінансування.
У країнах з розвиненою ринковою економікою існують різні системи оплати товарів, зокрема розмір оплати диференціюється залежно від періоду, протягом якого зроблений платіж. Відстрочена кредиторська заборгованість стає досить дорогим джерелом фінансування, оскільки втрачається частина надається постачальником знижки (докладніше див розд. 15.4). До інших направ-леніям використання грошових коштів відносяться заробітна плата персоналу, адміністративні та інші постійні та змінні рас-ходи, а також капітальні вкладення, виплати податків, відсотків, ді-дів.
Третій етап є логічним продовженням двох попередніх; шляхом зіставлення прогнозованих грошових надходжень і виплат розраховується чистий грошовий потік як різниця між припливом і відтоком.
На четвертому етапі розраховується сукупна потреба в короткостроковому фінансуванні. Визначається короткострокова банківська позика по кожному підперіоди, необхідна для забезпечення прогнозованого грошового потоку. При розрахунку рекомендується приймати до уваги бажаний мінімум грошових коштів на розрахунковому рахунку, який доцільно мати в якості страхового запасу, а також для непрогнозованих заздалегідь вигідних інвестицій.
Продемонструємо на прикладі реалізацію розглянутої мето-дики.
Приклад
Є такі дані про підприємство.
1. У середньому 80% продукції підприємство реалізує з відстрочкою платежу, а 20% - за готівку. Як правило, підприємство надає своїм контрагентам 30-денний кредит на пільгових умовах
(для простоти обчислень розміром пільги нехтуємо). Статистика показує, що 70% платежів оплачуються контрагентами вчасно, тобто протягом наданого для оплати місяця, інші 30% оплачуються протягом наступного місяця.
При встановленні ціни підприємство дотримується наступної політики: витрати на сировину і матеріали повинні складати близько 65%, а інші витрати - близько 15% відпускної ціни, тобто сумарна частка витрат не повинна перевищувати 80% .
Сировина і матеріали закуповуються підприємством у розмірі місячної потреби наступного місяця; оплата сировини здійснюється з лагом в 30 днів.
Підприємство має намір нарощувати обсяги виробництва з темпом приросту 1,5% на місяць. Прогнозована зміна цін на сировину і матеріали складе в планованому півріччі 7,5% на місяць. Прогнозований рівень інфляції - 5% на місяць.
Залишок коштів на рахунку на 1 січня складає 10 тис. дол Оскільки цієї суми недостатньо для ритмічної роботи, вирішено її збільшити і мати цільовий залишок грошових коштів у січні планованого року 18 тис. дол Його величина в наступні місяці змінюється пропорційно темпу інфляції. (Відзначимо, що подібна логіка видається цілком розумною і обгрунтованою.)
Частка податків та інших відрахувань до бюджету становить 35% валового прибутку підприємства.
У березні планованого року підприємство має намір придбати нове обладнання на суму 25 тис. дол
Необхідні для розрахунку фактичні дані за листопад і грудень попереднього року наведені в таблиці; тут же наведені необхідні розрахункові дані.
Потрібно скласти помісячний графік руху грошових коштів на перше півріччя планованого року. Рішення
Вихідні дані, а також результати прогнозних розрахунків наведені в таблиці. Зробимо необхідні коментарі (на прикладі лютневих даних).
Вихідним пунктом методики прогнозування є розрахунок витрат на виробництво продукції:
витрати на сировину і матеріали (Зсм) розраховуються, виходячи з фактичної їх величини в грудні, а також кумулятивних темпів розширення виробництва і зміни цін на сировину: Зсм = 81,6 - 1,015 - 1,015 - 1,075 - 1,075 = 97,1 тис. дол; величина інших витрат (Зпр) розраховується, виходячи з фактичних даних грудня, а також кумулятивних темпів розширення виробництва та інфляції:
Зпр = 18,8 - 1,015 - 1,015 - 1,05 - 1,05 - 21,3 тис. дол
Виручка від реалізації (BP) планується виходячи із загальної суми витрат і умови (2), відповідно до якого їх частка повинна скласти 80%. Тому
ВР-(97,1 +21,3): 0,8 - 148 тис. дол *
Величина податків та інших відрахувань від прибутку (НП) складає 35% планованого валового прибутку.
НП - (148 - 97,1 - 21,3) - 0,35 = 10,4 тис. дол
Розділ 2 таблиці заповнений, виходячи з умови (3). Так, в лютому буде закуплено сировину в розмірі березневої потреби, в той же час відбудеться оплата сировини, закупленої в січні, але спожитого та оплаченого у лютому.
Надходження грошових коштів розраховується, виходячи з умови (1). Для лютого відповідні складові доходу розраховуються наступним чином:
20% реалізації поточного місяця за готівку = 148 - 0,2 = 29,6 тис. дол
70% реалізації в кредит минулого місяця = 136,3 - 0,8 - 0,7 = 76,3 тис. дол
30% реалізації в кредит позаминулого місяця = 125,6 - 0,8 - 0,3 - = 30,1 тис. дол
Відтік грошових коштів розраховується, виходячи зі звичайної логіки розрахунків і умов (3) і (7).
Сальдо грошового потоку (СДП) розраховується як різниця між надходженням і відтоком грошових коштів:
СДП - 136 - 128,8 = 7,2 тис. дол
Залишок коштів на кінець місяця (ОДК) розраховується підсумовуванням залишку грошових коштів на початок місяця і сальдо грошового потоку за минулий місяць:
ОДК = 16,9 + 7, 2 - 24,1 тис. дол
Цільове сальдо грошових коштів (ЦС) розраховується, виходячи з умови (5):
ЦС - 18 - 1,05 - 18,9 тис. дол
Надлишок (недолік) коштів (ІН) розраховується відніманням величини цільового сальдо із залишку грошових коштів на кінець місяця:
ІН = 24,1 - 18,9 - 5,2 тис. дол
За результатами проведеного аналізу можна зробити наступні висновки:
становище з грошовим потоком на підприємстві благополучно. У березні спостерігається перевищення відтоку грошових коштів над їх надходженням, причина цього - витрати з придбання обладнання;
для того щоб підтримувати необхідний цільової залишок грошових коштів, підприємство буде змушене вдаватися або до короткострокових кредитів, або до конвертації ліквідних цінних паперів. Величина необхідної короткостроковій позички складає: у січні - 1,1 тис. дол, в березні - 12,8 тис. дол, в квітні - 5,4 тис. дол


Наведена методика не є єдино можливою і безперечною. Вона може бути істотно ускладнена. Зокрема, цілком обосноваййим могло б бути прогнозування безнадійних боргів, що неважко врахувати при формулюванні умови (1). Розглянута модель може бути доповнена субмоделі з прогнозування, наприклад, витрат на сировину і матеріали за видами продукції. Нарешті, подібні розрахунки доцільно виконувати в рамках імітаційного моделювання, варіюючи параметрами (темп інфляції, зміна цін на сировину, темп нарощування обсягів виробництва і т. п.). Будучи трудомісткими при ручній обробці інформації, ці розрахунки легко можуть бути формалізовані і виконані в електронних таблицях, наприклад за допомогою пакета Microsoft Excel. Крім того, не слід бентежитися від присутність горезвісної точності розрахунків, так само як і наявністю умовності у формалізації моделі. Подібне є неминучим супутником будь-яких розрахунків прогнозного характеру. Важливо пам'ятати, що в подібного роду розрахунках потрібна не точність, а виявлення тенденцій, при цьому самі методики і одержувані результати є лише деякою основою для прийняття управлінських рішень фінансового характеру. Нарешті, розглянута методика прогнозування як елемент роботи фінансового менеджера повинна розглядатися в сукупності заходів з управління оборотними коштами фірми.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz