§ 5. Шляхи поліпшення постачання будівництв матеріалами і обладнанням
будівельні матеріали масового використання у будівельному виробництві (цемент, цегла та ін.);
нерудні будівельні матеріали (пісок, гравій, камінь, щебінь та ін.);
метали та вироби з них (труби, дахове залізо та ін.);
лісоматеріали і пиломатеріали;
вироби і напівфабрикати (стінові матеріали, збірні залізобетонні конструкції, металеві та арматурні конструкції, електротехнічні вироби тощо);
кабельні вироби;
обладнання (технологічне, санітарно-технічного-кое та ін.);
будівельні машини і механізми, засоби транспорту, засоби малої механізації та ін
Забезпечення будівництва матеріалами і виробами, необхідними для виконання будівельно-монтажних робіт, передбачених договором підряду, є обов'язком підрядника, за винятком обладнання та апаратури, забезпечення якими є обов'язком замовника.
В умовах переходу до ринкової економіки постачання будівельних організацій будівельними матеріалами і обладнанням різко ускладнилося. Складнощі постачання частково пояснюються в країні спадом промислового виробництва будівельних матеріалів, руйнуванням господарських зв'язків між споживачами і виробниками про-дукції та іншими причинами.
Поліпшення постачання будівельних організацій споживчої кооперації, як видається, має здійс-ствляться за такими основними напрямками:
по-перше, шляхом вдосконалення роботи відомчих організацій матеріально-технічного постачання споживчої кооперації, розвитку і зміцнення господарського розрахунку;
по-друге, шляхом зміцнення технічної бази снаб-вання (складського господарства та його технічної оснащеності);
по-третє, шляхом розширення і зміцнення зв'язків постачальницько-збутових організацій споживчої кооперації з підприємствами - постачальниками продукції різних форм власності (заводами, концернами, акціонерними товариствами, кооперативами і т. п .). Неминучий вихід будівельних організацій на товарні та інвестиційні біржі.
В умовах переходу до ринкових відносин треба, щоб відомча система постачальницько-збутових організацій споживчої кооперації була пристосована до специфічних умов роботи споживчої кооперації та ринкових умов . У зв'язку з цим доцільно всі склади, бази, відділи матеріально-технічного постачання перевести на повний господарський розрахунок.
Раціональна організація постачання будівельних організацій споживчих кооперацій вимагає створення без перебоїв в цій сфері товарних запасів в необхідних оп -оптимальна розмірах і асортименті. Створення запасів і формування асортименту продукції обумовлюють необхідність виконання функції зберігання запасів і у зв'язку з цим потреба у відповідній матеріально-технічній базі.
Складське господарство, будучи основним елементом мате-ріально- технічної бази, відіграє важливу роль в утворенні товарних запасів і формуванні асортименту, необхідного для безперебійного, ритмічного і комплектного постачання будівництв продукцією виробничо-технічного на-значення. Наявність добре організованого складського господарства дозволяє, отже, забезпечити процес формування асортименту продукції, її збереження, прискорювати оборот і тим самим покращувати весь процес постачання про-дукції будівельних організацій і споживчих товариств.
Великі завдання в області вдосконалення постачання будівельними матеріалами і виробами організацій споживчої кооперації полягають у подальшому розвитку в споживчій кооперації її власних підприємств будівельної індустрії - заводів з виробництва залізобетонних виробів, цегли, черепиці, шиферу, підприємств з виробництва пиломатеріалів та виробів з деревини та ін
У зв'язку з переходом від централізованого постачання продукцією на матеріально-технічне постачання в порядку оптової торгівлі органам постачання споживчої кооперації доцільно виходити на товарні біржі для закупівлі окремих видів будівельних матеріалів і облад-нання.
Актуальною залишається проблема ритмічності постачання будівництва матеріалами і устаткуванням.
Ритмічна поставка матеріалів і обладнання забезпечує безперервність виробничого процесу в будівництві.
Під ритмічністю постачання розуміється постачання матеріалів через відносно однакові проміжки часу. Крім того, ритмічність доповнюється рівномірністю обсягів партій поставки.
При цьому рівномірність передбачає поставку матеріалів, як правило, в Одинокова кількостях в певний відрізок часу. Однак графік поставки може передбачати інші обсяги поставки за періодами з урахуванням об'єктів будівельно-монтажних робіт, сезонності виробництва.
Терміни (періоди) поставки матеріалів (квартальні, місячні, декадні, п'ятиденні) повинні встановлюватися в договорі поставки і графіках завезення з урахуванням необхідності безперебійного забезпечення будівництва матеріалами і обо-рудованием.
Для зміни ритмічності постачання будівництв матеріалами може бути застосований розрахунковий показник - коефіцієнт ритмічності постачання (Кр).
Він може бути розрахований двома методами:
Актуальним є питання вибору постачальників за кри-терию найменших витрат на перевезення будматеріалів.
При виборі постачальників будівельних матеріалів та обладнання має дотримуватися принцип доцільності та економічної ефективності перевезень.
Критерієм вибору постачальників є найменші витрати на перевезення будматеріалів, що рівнозначно найменшому сумарному відстанню перевезення будматеріалів.
При порівняно невеликій кількості постачальників і одержувачів продукції визначення, з точки зору найменшого відстані перевезення вантажу, вибору постачальника, здійснюється одним з наступних трьох методів:
методом зіставлення відстаней;
методом зіставлення "різниць відстаней";
графоаналітичним методом.
Метод зіставлення відстаней застосовується в найпростіших випадках, коли є не більше двох- трьох потен-альних постачальників і споживачів; він полягає в тому, що вибирається той постачальник, який ближче знаходиться до споживача продукції (обладнання).
Однак у практиці часто має місце, коли близько розташований до споживача постачальник (підприємство) не має достатньої кількості продукції, щоб задовольнити потреби всіх споживачів. Частина будівельних організацій тресту змушена звертатися до іншого постав щіку. У таких випадках для відшукання найбільш раціонального варіанта визначення постачальника застосовується так званий метод зіставлення "різниць відстаней".
Припустимо, є два постачальника, з яких один знаходиться в Москві і може постачати щомісяця по 2 вагона продукції (100 т), і другий - в Петербурзі, він може постачати теж 2 вагони продукції (100 т) щомісяця. Продукцію цих підприємств-постачальників повинні отримувати споживачі щомісяця по 1 вагону кожен (всього 4 вагони, тобто 200 т).
Відстань між пунктом відвантаження та отримання наступне - см. табл. 11.3.
Таблиця 11.3
Відстань між одержувачами і споживачами продукції
З таблиці. 11.3 видно, що з 4 одержувачів до Москві тяжіють 4. Нам же треба розділити одержувачів з таким розрахунком, щоб вони могли отримати продукцію в Москві та Петербурзі з урахуванням можливого обсягу відвантаження і найменшого сумарного пробігу вантажу.
Знаходимо вигідний варіант методом зіставлення різниць відстаней (табл. 11.4)
Таблиця 11.4 Розрахунок різниць відстаней
Різниця відстаней зі знаком "мінус" позначає пре-майнову вигідність отримання продукції від постачальника в Москві. При цьому чим більше значення різниці зі знаком "мінус", тим вигідніше перший постачальник. Різниця відстаней зі знаком "плюс" означає, що витрати на перевезення будматеріалів від постачальника в Москві перевищують витрати на перевезення від постачальника в Петербурзі.
Таким чином, розрахунок дозволяє зробити оптимальний вибір постачальників для споживачів продукції (табл. 11.5).
Таблиця 11.5
Послідовність вибору постачальників за критерієм найменших витрат на перевезення будматеріалів
Перелік одержувачів, поміщених в табл. 11.5 зверху вниз, показує найвигіднішу послідовність вибору постачальника в Москві, а перелік цих же одержувачів знизу вгору показує черговість вибору постачальника в Петербурзі.
Такі таблиці з розрахунком найменшого сумарного пробігу вантажу можуть бути розроблені тільки один раз і постійно використовуватися в практиці роботи постачальницько-збу-тових організацій і будівельних трестів.
Сутність 3-го, графоаналітичного методу полягає в побудові схеми вантажних потоків на карті або схемі транспортних шляхів. Якщо нанести на географічну карту або схему транспортних шляхів пункти знаходження постачальників і пункти знаходження споживачів, можна встановити найбільш короткі шляхи завезення будматеріалів, не вдаючись до складних розрахунками.
У найбільш складних ситуаціях, тобто коли є багато постачальників і багато споживачів, розташованих у різних економічних районах, поставки різних за розмірами партій продукції вирішуються із застосуванням методів лінійного програмування з використанням обчислювальної техніки.